Job 31

31:1

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

31:2

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

31:3

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

31:4

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

31:5

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

31:6

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

31:7

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

31:8

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

31:9

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

31:10

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

31:11

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

31:12

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

31:13

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

31:14

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

31:15

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

31:16

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

31:17

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

31:18

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

31:19

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

31:20

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

31:21

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

31:22

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

31:23

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

31:24

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

31:25

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

31:26

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

31:27

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

31:28

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

31:29

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

31:30

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

31:31

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

31:32

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

31:33

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

31:34

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

31:35

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

31:36

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

31:37

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

31:38

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

31:39

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

31:40

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.