Psalms 107

Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!

Δοξολογειτε τον Κυριον, διοτι ειναι αγαθος, διοτι το ελεος αυτου μενει εις τον αιωνα.

хай так скажуть ті всі, що Господь урятував їх, що визволив їх з руки ворога,

Ας λεγωσιν ουτως οι λελυτρωμενοι του Κυριου, τους οποιους ελυτρωσεν εκ χειρος του εχθρου

і з країв їх зібрав, від сходу й заходу, від півночі й моря!

και συνηγαγεν αυτους εκ των χωρων, απο ανατολης και δυσεως απο βορρα και απο νοτου.

Блудили вони по пустині дорогою голою, осілого міста не знаходили,

Περιεπλανωντο εν τη ερημω, εν οδω ανυδρω ουδε ευρισκον πολιν δια κατοικησιν.

голодні та спрагнені, і в них їхня душа омлівала...

Ησαν πεινωντες και διψωντες η ψυχη αυτων απεκαμνεν εν αυτοις.

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Τοτε εβοησαν προς τον Κυριον εν τη θλιψει αυτων και ηλευθερωσεν αυτους απο των αναγκων αυτων.

і Він їх попровадив дорогою простою, щоб до міста осілого йшли.

Και ωδηγησεν αυτους δι ευθειας οδου, δια να υπαγωσιν εις πολιν κατοικιας.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Ας υμνολογωσιν εις τον Κυριον τα ελεη αυτου και τα θαυμασια αυτου τα προς τους υιους των ανθρωπων

бо наситив Він спрагнену душу, а душу голодну наповнив добром!

Διοτι εχορτασε ψυχην διψωσαν, και ψυχην πεινωσαν ενεπλησεν απο αγαθων.

Ті, хто перебував був у темряві та в смертній тіні, то в'язні біди та заліза,

Τους καθημενους εν σκοτει και σκια θανατου, τους δεδεμενους εν θλιψει και εν σιδηρω

бо вони спротивлялися Божим словам, і відкинули раду Всевишнього.

διοτι ηπειθησαν εις τα λογια του Θεου και την βουλην του Υψιστου κατεφρονησαν

Та Він упокорив їхнє серце терпінням, спіткнулись вони і ніхто не поміг,

δια τουτο εταπεινωσε την καρδιαν αυτων εν κοπω επεσον, και δεν υπηρχεν ο βοηθων.

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Τοτε εβοησαν προς τον Κυριον εν τη θλιψει αυτων, και εσωσεν αυτους απο των αναγκων αυτων

і Він вивів їх з темряви й мороку, їхні ж кайдани сторощив.

εξηγαγεν αυτους εκ του σκοτους και εκ της σκιας του θανατου και τα δεσμα αυτων συνετριψεν.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його, та за чуда Його синам людським,

Ας υμνολογωσιν εις τον Κυριον τα ελεη αυτου και τα θαυμασια αυτου τα προς τους υιους των ανθρωπων

бо Він поламав мідні двері, і засуви залізні зрубав!

διοτι συνετριψε πυλας χαλκινας και μοχλους σιδηρους κατεκοψεν.

Нерозумні страждали за грішну дорогу свою й за свої беззаконня.

Οι αφρονες βασανιζονται δια τας παραβασεις αυτων και δια τας ανομιας αυτων.

Душа їхня від усякої їжі відверталася, і дійшли вони аж до брам смерти,

Παν φαγητον βδελυττεται η ψυχη αυτων, και πλησιαζουσιν εως των πυλων του θανατου.

і в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх,

Τοτε βοωσι προς τον Κυριον εν τη θλιψει αυτων, και σωζει αυτους απο των αναγκων αυτων

Він послав Своє слово та їх уздоровив, і їх урятував з їхньої хвороби!

αποστελλει τον λογον αυτου και ιατρευει αυτους και ελευθερονει απο της φθορας αυτων.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість Його та за чуда Його синам людським,

Ας υμνολογωσιν εις τον Κυριον τα ελεη αυτου, και τα θαυμασια αυτου τα προς τους υιους των ανθρωπων

і хай жертви подяки приносять, і хай розповідають зо співом про чини Його!

και ας θυσιαζωσι θυσιας αινεσεως και ας κηρυττωσι τα εργα αυτου εν αγαλλιασει.

Ті, хто по морю пливе кораблями, хто чинить зайняття своє на великій воді,

Οι καταβαινοντες εις την θαλασσαν με πλοια, καμνοντες εργασιας εν υδασι πολλοις,

вони бачили чини Господні та чуда Його в глибині!

αυτοι βλεπουσι τα εργα του Κυριου και τα θαυμασια αυτου τα γινομενα εις τα βαθη

Він скаже і буря зривається, і підносяться хвилі Його,

Διοτι προσταζει, και εγειρεται ανεμος καταιγιδος, και υψονει τα κυματα αυτης.

до неба вони підіймаються, до безодні спадають, у небезпеці душа їхня хвилюється!

Αναβαινουσιν εως των ουρανων και καταβαινουσιν εως των αβυσσων η ψυχη αυτων τηκεται υπο της συμφορας.

Вони крутяться й ходять вперед та назад, як п'яний, і вся їхня мудрість бентежиться!

Σειονται και κλονιζονται ως ο μεθυων, και πασα η σοφια αυτων χανεται.

Та в недолі своїй вони Господа кликали, і Він визволяв їх від утисків їхніх!

Τοτε κραζουσι προς τον Κυριον εν τη θλιψει αυτων, και εξαγει αυτους απο των αναγκων αυτων.

Він змінює бурю на тишу, і стихають їхні хвилі,

Κατασιγαζει την ανεμοζαλην, και σιωπωσι τα κυματα αυτης.

і раділи, що втихли вони, і Він їх привів до бажаної пристані.

Και ευφραινονται, διοτι ησυχασαν και οδηγει αυτους εις τον επιθυμητον λιμενα αυτων.

Нехай же подяку складуть Господеві за милість, та за чуда Його синам людським!

Ας υμνολογωσιν εις τον Κυριον τα ελεη αυτου και τα θαυμασια αυτου τα προς τους υιους των ανθρωπων

Нехай величають Його на народньому зборі, і нехай вихваляють Його на засіданні старших!

και ας υψονωσιν αυτον εν τη συναξει του λαου, και εν τω συνεδριω των πρεσβυτερων ας αινωσιν αυτον.

Він обертає річки в пустиню, а водні джерела на суходіл,

Μεταβαλλει ποταμους εις ερημον και πηγας υδατων εις ξηρασιαν

плодючу землю на солончак через злобу мешканців її.

την καρποφορον γην εις αλμυραν, δια την κακιαν των κατοικουντων εν αυτη.

Він пустиню обертає в водне болото, а землю суху в джерело,

Μεταβαλλει την ερημον εις λιμνας υδατων και την ξηραν γην εις πηγας υδατων.

і голодних садовить Він там, а вони ставлять місто на мешкання,

Και εκει κατοικιζει τους πεινωντας, και συγκροτουσι πολεις εις κατοικησιν

і поля засівають, і виноградники садять, і отримують плід урожаю!

και σπειρουσιν αγρους και φυτευουσιν αμπελωνας, οιτινες καμνουσι καρπους γεννηματος.

і благословляє Він їх, і сильно розмножуються, і одержують плід урожаю!

Και ευλογει αυτους, και πληθυνονται σφοδρα, και δεν ολιγοστευει τα κτηνη αυτων.

Та змаліли вони й похилилися з утиску злого та з смутку.

Ολιγοστευουσιν ομως επειτα και ταπεινονονται, απο της στενοχωριας, της συμφορας και του πονου.

Виливає Він ганьбу на можних, і блудять вони без дороги в пустині,

Επιχεει καταφρονησιν επι τους αρχοντας και καμνει αυτους να περιπλανωνται εν ερημω αβατω.

а вбогого Він підіймає з убозтва, і розмножує роди, немов ту отару.

Τον δε πενητα υψονει απο της πτωχειας και καθιστα ως ποιμνια τας οικογενειας.

Це бачать правдиві й радіють, і закриває уста свої всяке безправ'я.

Οι ευθεις βλεπουσι και ευφραινονται πασα δε ανομια θελει εμφραξει το στομα αυτης.

Хто мудрий, той все це завважить, і познають вони милосердя Господнє!

Οστις ειναι σοφος ας παρατηρη ταυτα και θελουσιν εννοησει τα ελεη του Κυριου.