I Corinthians 15

Звіщаю ж вам, браття, Євангелію, яку я вам благовістив, і яку прийняли ви, в якій і стоїте,

Jeg kunngjør eder, brødre, det evangelium som jeg forkynte eder, som I og tok imot, som I og står fast i,

Якою й спасаєтесь, коли пам'ятаєте, яким словом я благовістив вам, якщо тільки ви ввірували не наосліп.

som I og blir frelst ved dersom I holder fast ved det ord hvormed jeg forkynte eder det, såfremt I ikke forgjeves er kommet til troen.

Бо я передав вам найперш, що й прийняв, що Христос був умер ради наших гріхів за Писанням,

For jeg overgav eder blandt de første ting det som jeg selv mottok, at Kristus døde for våre synder efter skriftene,

і що Він був похований, і що третього дня Він воскрес за Писанням,

og at han blev begravet,

і що з'явився Він Кифі, потім Дванадцятьом.

og at han opstod på den tredje dag efter skriftene,

А потім з'явився нараз більше як п'ятистам браттям, що більшість із них живе й досі, а дехто й спочили.

og at han blev sett av Kefas, derefter av de tolv.

Потому з'явився Він Якову, опісля усім апостолам.

Derefter blev han sett av mere enn fem hundre brødre på én gang - av dem er de fleste ennu i live, men nogen er hensovet.

А по всіх Він з'явився й мені, мов якому недородкові.

Derefter blev han sett av Jakob, derefter av alle apostlene.

Я бо найменший з апостолів, що негідний зватись апостолом, бо я переслідував був Божу Церкву.

Men sist av alle blev han og sett av mig som det ufullbårne foster; for jeg er den ringeste av apostlene og er ikke verd å kalles apostel, fordi jeg har forfulgt Guds menighet;

Та благодаттю Божою я те, що є, і благодать Його, що в мені, не даремна була, але я працював більше всіх їх, правда не я, але Божа благодать, що зо мною вона.

men av Guds nåde er jeg det jeg er, og hans nåde mot mig har ikke vært forgjeves, men jeg har arbeidet mere enn de alle, dog ikke jeg, men Guds nåde som er med mig.

Тож чи я, чи вони, ми так проповідуємо, і так ви ввірували.

Hvad enten det da er jeg eller de andre, så forkynner vi således, og således kom I til troen.

Коли ж про Христа проповідується, що воскрес Він із мертвих, як же дехто між вами говорять, що немає воскресення мертвих?

Men forkynnes det om Kristus at han er opstanden fra de døde, hvorledes kan da nogen iblandt eder si at det ikke er nogen opstandelse av døde?

Як немає ж воскресення мертвих, то й Христос не воскрес!

Men er det ikke nogen opstandelse av døde, da er heller ikke Kristus opstanden;

оли ж бо Христос не воскрес, то проповідь наша даремна, даремна також віра ваша!

men er Kristus ikke opstanden, da er vår forkynnelse intet, da er også eders tro intet;

Ми знайшлися б тоді неправдивими свідками Божими, бо про Бога ми свідчили, що воскресив Він Христа, Якого Він не воскресив, якщо не воскресають померлі.

da finnes vi og å være falske vidner om Gud, fordi vi har vidnet mot Gud at han har opvakt Kristus, som han dog ikke har opvakt såfremt altså de døde ikke opstår.

Бо як мертві не воскресають, то й Христос не воскрес!

For dersom de døde ikke opstår, da er heller ikke Kristus opstanden;

Коли ж бо Христос не воскрес, тоді віра ваша даремна, ви в своїх ще гріхах,

men er Kristus ikke opstanden, da er eders tro unyttig, da er I ennu i eders synder,

тоді то загинули й ті, що в Христі упокоїлись!

da er altså også de fortapt som er hensovet i Kristus.

Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші від усіх людей!

Har vi bare i dette liv satt vårt håp til Kristus, da er vi de ynkverdigste av alle mennesker.

Та нині Христос воскрес із мертвих, первісток серед покійних.

Men nu er Kristus opstanden fra de døde og er blitt førstegrøden av de hensovede.

Смерть бо через людину, і через Людину воскресення мертвих.

For eftersom døden er kommet ved et menneske, så er og de dødes opstandelse kommet ved et menneske;

Бо так, як в Адамі вмирають усі, так само в Христі всі оживуть,

for likesom alle dør i Adam, så skal og alle levendegjøres i Kristus.

кожен у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, що Христові, під час Його приходу.

Men hver i sin egen avdeling: Kristus er førstegrøden; derefter skal de som hører Kristus til, levendegjøres ved hans komme;

А потому кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли Він зруйнує всякий уряд, і владу всяку та силу.

derefter kommer enden, når han overgir riket til Gud og Faderen, efterat han har tilintetgjort all makt og all myndighet og velde.

Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми!

For han skal være konge inntil han får lagt alle sine fiender under sine føtter.

Як ворог останній смерть знищиться,

Den siste fiende som tilintetgjøres, er døden;

бо під ноги Його Він усе впокорив. Коли ж каже, що впокорено все, то ясно, що все, окрім Того, Хто впокорив Йому все.

for han har lagt alt under hans føtter. Men når han sier at alt er ham underlagt, så er det klart at han er undtatt som har underlagt ham alt;

А коли Йому все Він упокорить, тоді й Сам Син упокориться Тому, Хто все впокорив Йому, щоб Бог був у всьому все.

men når alt er ham underlagt, da skal og Sønnen selv underlegge sig ham som la alt under ham, forat Gud skal være alt i alle.

Бо що зроблять ті, хто христяться ради мертвих? Коли мертві не воскресають зовсім, то нащо вони ради мертвих і христяться?

Hvad gjør da de som lar sig døpe for de døde? Dersom de døde i det hele tatt ikke opstår, hvorfor lar de sig da døpe for dem?

Для чого й ми повсякчас наражаємось на небезпеки?

Hvorfor setter også vi oss hver time i fare?

Я щодень умираю. Так свідчу, браття, вашою хвалою, що маю її в Христі Ісусі, Господі нашім.

Jeg dør hver dag, så sant som jeg kan rose mig av eder, brødre, i Kristus Jesus, vår Herre.

Коли я зо звірами боровся в Ефесі, яка мені по-людському користь, коли мертві не воскресають? Будем їсти та пити, бо ми взавтра вмрем!...

Var det på menneskelig vis jeg stred med ville dyr i Efesus, hvad vinning har jeg da av det? Dersom de døde ikke opstår, da la oss ete og drikke, for imorgen dør vi!

Не дайте себе звести, товариство лихе псує добрі звичаї!

Far ikke vill! Dårlig omgang forderver gode seder.

Протверезіться правдиво, та й не грішіть, бо деякі Бога не знають, говорю вам на сором!

Våkn op for alvor og synd ikke! for somme har ikke kjennskap til Gud; til skam for eder sier jeg det.

Але дехто скаже: Як мертві воскреснуть? І в якім тілі прийдуть?

Men en kunde si: Hvorledes opstår de døde? og med hvad slags legeme kommer de frem?

Нерозумний, що ти сієш, те не оживе, як не вмре.

Du dåre! det du sår, blir ikke levendegjort uten det dør.

І коли сієш, то сієш не тіло майбутнє, але голе зерно, яке трапиться, пшениці або чого іншого,

Og når du sår, sår du ikke det legeme som skal bli, men et nakent korn, kan hende av hvete eller av noget annet slag;

і Бог йому тіло дає, як захоче, і кожному зерняті тіло його.

men Gud gir det et legeme efter sin vilje, og hvert slags sæd sitt eget legeme.

Не кожне тіло однакове тіло, але ж інше в людей, та інше тіло в скотини, та інше тіло в пташок, та інше у риб.

Ikke alt kjøtt er det samme kjøtt, men ett er kjøtt i mennesker, et annet i fe, et annet i fugler, et annet i fisker.

Є небесні тіла й тіла земні, але ж інша слава небесним, а інша земним.

Og der er himmelske legemer, og der er jordiske legemer; men én herlighet har de himmelske legemer, en annen de jordiske.

Інша слава для сонця, та інша слава для місяця, та інша слава для зір, бо зоря від зорі відрізняється славою!

Én glans har solen, og en annen månen, og en annen stjernene; for den ene stjerne skiller sig fra den andre i glans.

Так само й воскресення мертвих: сіється в тління, в нетління встає,

Så er det og med de dødes opstandelse. Det såes i forgjengelighet; det opstår i uforgjengelighet;

сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає,

det såes i vanære, det opstår i herlighet; det såes i skrøpelighet, det opstår i kraft;

сіється тіло звичайне, встає тіло духовне. Є тіло звичайне, є й тіло духовне.

der såes et naturlig legeme, der opstår et åndelig legeme. Så visst som det gis et naturlig legeme, gis det og et åndelig legeme.

Так і написано: Перша людина Адам став душею живою, а останній Адам то дух оживляючий.

Således er det og skrevet: Det første menneske, Adam, blev til en levende sjel; den siste Adam er blitt til en levendegjørende ånd.

Та не перше духовне, але звичайне, а потім духовне.

Men det åndelige er ikke det første, men det naturlige, derefter det åndelige.

Перша людина з землі, земна, друга Людина із неба Господь.

Det første menneske var av jorden, jordisk; det annet menneske er av himmelen.

Який земний, такі й земні, і Який небесний, такі й небесні.

Sådan som den jordiske var, så er og de jordiske, og sådan som den himmelske er, så skal og de himmelske være,

І, як носили ми образ земного, так і образ небесного будемо носити.

og likesom vi har båret den jordiskes billede, så skal vi og bære den himmelskes billede.

І це скажу, браття, що тіло й кров посісти Божого Царства не можуть, ані тління нетління не посяде.

Men dette sier jeg, brødre, at kjød og blod kan ikke arve Guds rike, heller ikke arver forgjengelighet uforgjengelighet.

Ось кажу я вам таємницю: не всі ми заснемо, та всі перемінимось,

Se, jeg sier eder en hemmelighet: Vi skal ikke alle hensove, men vi skal alle forvandles,

раптом, як оком змигнути, при останній сурмі: бо засурмить вона і мертві воскреснуть, а ми перемінимось!...

i et nu, i et øieblikk, ved den siste basun. For basunen skal lyde, og de døde skal opstå uforgjengelige, og vi skal forvandles.

Мусить бо тлінне оце зодягнутись в нетління, а смертне оце зодягтися в безсмертя.

For dette forgjengelige skal bli iklædd uforgjengelighet, og dette dødelige bli iklædd udødelighet.

А коли оце тлінне в нетління зодягнеться, і оце смертне в безсмертя зодягнеться, тоді збудеться слово написане: Поглинута смерть перемогою!

Og når dette forgjengelige er iklædd uforgjengelighet, og dette dødelige er iklædd udødelighet, da opfylles det ord som er skrevet: Døden er opslukt til seier.

Де, смерте, твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?

Død, hvor er din brodd? Død, hvor er din seier?

Жало ж смерти то гріх, а сила гріха то Закон.

Men dødens brodd er synden, og syndens kraft er loven;

А Богові дяка, що Він Господом нашим Ісусом Христом перемогу нам дав.

men Gud være takk, som gir oss seier ved vår Herre Jesus Kristus!

Отож, брати любі мої, будьте міцні, непохитні, збагачуйтесь завжди в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця не марнотна у Господі!

Derfor, mine elskede brødre, vær faste, urokkelige, alltid rike i Herrens gjerning, da I vet at eders arbeide ikke er unyttig i Herren!