Proverbs 6

Мій сину, якщо поручився ти за свого ближнього, дав руку свою за чужого,

בני אם ערבת לרעך תקעת לזר כפיך׃

ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!

נוקשת באמרי פיך נלכדת באמרי פיך׃

Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,

עשה זאת אפוא בני והנצל כי באת בכף רעך לך התרפס ורהב רעיך׃

не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,

אל תתן שנה לעיניך ותנומה לעפעפיך׃

рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!

הנצל כצבי מיד וכצפור מיד יקוש׃

Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:

לך אל נמלה עצל ראה דרכיה וחכם׃

нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;

אשר אין לה קצין שטר ומשל׃

вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.

תכין בקיץ לחמה אגרה בקציר מאכלה׃

Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?

עד מתי עצל תשכב מתי תקום משנתך׃

Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

מעט שנות מעט תנומות מעט חבק ידים לשכב׃

і прийде, немов волоцюга, твоя незаможність, і злидні твої, як озброєний муж!...

ובא כמהלך ראשך ומחסרך כאיש מגן׃

Людина нікчемна, чоловік злочинний, він ходить з лукавими устами,

אדם בליעל איש און הולך עקשות פה׃

він моргає очима своїми, шургає своїми ногами, знаки подає пальцями своїми,

קרץ בעינו מלל ברגלו מרה באצבעתיו׃

в його серці лукавство виорює зло кожночасно, сварки розсіває,

תהפכות בלבו חרש רע בכל עת מדנים ישלח׃

тому нагло приходить погибіль його, буде раптом побитий і ліку нема!

על כן פתאם יבוא אידו פתע ישבר ואין מרפא׃

Оцих шість ненавидить Господь, а ці сім то гидота душі Його:

שש הנה שנא יהוה ושבע תועבות נפשו׃

очі пишні, брехливий язик, і руки, що кров неповинну ллють,

עינים רמות לשון שקר וידים שפכות דם נקי׃

серце, що плекає злочинні думки, ноги, що сквапно біжать на лихе,

לב חרש מחשבות און רגלים ממהרות לרוץ לרעה׃

свідок брехливий, що брехні роздмухує, і хто розсіває сварки між братів!

יפיח כזבים עד שקר ומשלח מדנים בין אחים׃

Стережи, сину мій, заповідь батька свого, і не відкидай науки матері своєї!

נצר בני מצות אביך ואל תטש תורת אמך׃

Прив'яжи їх на серці своєму назавжди, повісь їх на шиї своїй!

קשרם על לבך תמיד ענדם על גרגרתך׃

Вона буде провадити тебе у ході, стерегтиме тебе, коли будеш лежати, а пробудишся мовити буде до тебе!

בהתהלכך תנחה אתך בשכבך תשמר עליך והקיצות היא תשיחך׃

Бо заповідь Божа світильник, а наука то світло, дорога ж життя то навчальні картання,

כי נר מצוה ותורה אור ודרך חיים תוכחות מוסר׃

щоб тебе стерегти від злосливої жінки, від облесливого язика чужинки.

לשמרך מאשת רע מחלקת לשון נכריה׃

Не жадай її вроди у серці своїм, і тебе хай не візьме своїми повіками,

אל תחמד יפיה בלבבך ואל תקחך בעפעפיה׃

бо вартість розпусної жінки то боханець хліба, а жінка заміжня вловлює душу цінну...

כי בעד אשה זונה עד ככר לחם ואשת איש נפש יקרה תצוד׃

Чи візьме людина огонь на лоно своє, і одіж її не згорить?

היחתה איש אש בחיקו ובגדיו לא תשרפנה׃

Чи буде людина ходити по вугіллю розпаленому, і не попаляться ноги її?

אם יהלך איש על הגחלים ורגליו לא תכוינה׃

Так і той, хто вчащає до жінки свого ближнього: не буде некараним кожен, хто доторкнеться до неї!

כן הבא אל אשת רעהו לא ינקה כל הנגע בה׃

Не погорджують злодієм, якщо він украде, щоб рятувати життя своє, коли він голодує,

לא יבוזו לגנב כי יגנוב למלא נפשו כי ירעב׃

та як буде він знайдений, всемеро він відшкодує, віддасть все майно свого дому!

ונמצא ישלם שבעתים את כל הון ביתו יתן׃

Хто чинить перелюб, не має той розуму, він знищує душу свою,

נאף אשה חסר לב משחית נפשו הוא יעשנה׃

побої та сором він знайде, а ганьба його не зітреться,

נגע וקלון ימצא וחרפתו לא תמחה׃

бо заздрощі лютість мужчини, і не змилосердиться він у день помсти:

כי קנאה חמת גבר ולא יחמול ביום נקם׃

він не зверне уваги на жоден твій викуп, і не схоче, коли ти гостинця прибільшиш!

לא ישא פני כל כפר ולא יאבה כי תרבה שחד׃