Psalms 109

Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Боже слави моєї, не будь мовчазливий,
خدایا، نام تو را ستایش می‌کنم، خاموش مباش.
бо мої вороги порозкривали на мене уста нечестиві та пельки лукаві, язиком неправдивим говорять зо мною!
زیرا مردم شریر و دروغگو زبان به بدگویی من گشوده‌اند و دربارهٔ من دروغ می‌گویند.
і вони оточили мене словами ненависти, і без причини на мене воюють,
سخنان نفرت‌انگیز می‌گویند و بدون سبب با من می‌جنگند.
обмовляють мене за любов мою, а я молюся за них,
من آنها را دوست دارم و برایشان دعا می‌کنم امّا آنها با من مخالفت می‌کنند.
вони віддають мені злом за добро, і ненавистю за любов мою!
جواب خوبی‌های مرا با بدی می‌دهند و در عوض محبّت، دشمنی می‌کنند.
Постав же над ним нечестивого, і по правиці його сатана нехай стане!
حاکم ظالمی را بر او بگمار و یکی از دشمنانش را تا علیه او شهادت بدهد.
Як буде судитись нехай вийде винним, молитва ж його бодай стала гріхом!
در دادگاه محکوم شود و دعایش هم گناه محسوب گردد!
Нехай дні його будуть короткі, хай інший маєток його забере!
عمرش کوتاه شود و دیگری جا و مقامش را بگیرد!
Бодай діти його стали сиротами, а жінка його удовою!
فرزندانش یتیم شوند و زنش بیوه گردد!
і хай діти його все мандрують та жебрають, і нехай вони просять у тих, хто їх руйнував!
اطفالش آواره شوند و به گدایی بیفتند، از ویرانه‌ای که زندگی می‌کنند رانده گردند!
Бодай їм тенета розставив лихвар на все, що його, і нехай розграбують чужі його працю!
طلبکارانش مال و دارایی‌اش را غصب کنند و بیگانگان حاصل زحمتش را به تاراج ببرند.
Щоб до нього ніхто милосердя не виявив, і бодай не було його сиротам милости!
کسی بر او رحم نکند و هیچ‌کس یتیمانی را که او از خود به جا می‌گذارد، مورد لطف و توجّه قرار ندهد.
Щоб на знищення стали нащадки його, бодай було скреслене в другому роді ім'я їхнє!
نسل او قطع، و نامش از صفحهٔ روزگار محو گردد!
Беззаконня батьків його хай пам'ятається в Господа, і хай не стирається гріх його матері!
خداوند شرارت ‌نیاکانش را فراموش نکند و گناهان مادرش را نیامرزد!
Нехай будуть вони перед Господом завжди, а Він нехай вирве з землі їхню пам'ять,
کارهای بد او همیشه مدّ نظر خداوند باشد، امّا خاطرهٔ او از روی زمین محو شود!
ворог бо не пам'ятав милосердя чинити, і напастував був людину убогу та бідну, та серцем засмучену, щоб убивати її!
زیرا او هرگز به کسی رحم نکرد، بلکه به فقیران و محتاجان و بی‌کسان، آزار رسانید و آنان را کشت.
Полюбив він прокляття, бодай же на нього воно надійшло! і не хотів благословення, щоб воно віддалилось від нього!
او دوست داشت که دیگران را لعنت کند، اکنون خودش را لعنت کن. نمی‌خواست به کسی برکت برساند، پس هیچ‌کس او را برکت نرساند.
Зодягнув він прокляття, немов свою одіж, просякло воно, як вода, в його нутро, та в кості його, мов олива!
لعنت را مثل لباس به تن می‌کرد، پس اکنون لعنت مانند آب در بدنش و مثل روغن در استخوانهایش نفوذ کند.
Бодай воно стало йому за одежу, в яку зодягнеться, і за пояс, що завжди він ним підпережеться!
اینک لعنت مانند لباسی که می‌پوشید و مانند کمربندی که به کمر می‌بست، او را بپوشاند.
Це заплата від Господа тим, хто мене обмовляє, на душу мою наговорює зло!
خداوند دشمنانم و کسانی را که از من بدگویی می‌کنند، چنین جزا بدهد.
А Ти Господи, Владико, зо мною зроби ради Ймення Свого, що добре Твоє милосердя, мене порятуй,
امّا ای خدا و ای خداوند من، به‌خاطر نام خود به من کمک کن و به‌خاطر محبّت پایدارت مرا نجات بده.
бо я вбогий та бідний, і зранене серце моє в моїм нутрі!...
من مسکین و نیازمندم، درد و غم تا اعماق قلبم رخنه کرده است.
Я ходжу, мов та тінь, коли хилиться день, немов сарана я відкинений!
مانند سایهٔ غروب در حال فنا هستم و مانند ملخی رانده شده‌ام.
Коліна мої знесилилися з посту, і вихудло тіло моє з недостачі оливи,
از بس روزه گرفته‌ام، قوّتی در زانوهایم نمانده و فقط پوست و استخوان شده‌ام.
і я став для них за посміховище, коли бачать мене, головою своєю хитають...
پیش دشمنانم رسوا و مسخره شده‌ام و وقتی مرا می‌بینند، سر خود را می‌جنبانند.
Поможи мені, Господи, Боже мій, за Своїм милосердям спаси Ти мене!
ای خداوند و خدای من، مرا کمک کن و به‌خاطر محبّت پایدارت، مرا نجات بده
і нехай вони знають, що Твоя це рука, що Ти, Господи, все це вчинив!
تا دشمنانم بدانند که تو ای خداوند، نجات‌دهندهٔ من هستی.
Нехай проклинають вони, Ти ж поблагослови! Вони повстають, та нехай засоромлені будуть, а раб Твій радітиме!
آنها مرا لعنت می‌کنند، امّا تو مرا برکت بده، تا بدخواهانم شرمنده شوند و این بنده‌ات شادمان گردد.
Хай зодягнуться ганьбою ті, хто мене обмовляє, і хай вони сором свій вдягнуть, як шату!
دشمنانم را رسوا گردان و آنها را با شرم و خجالت بپوشان!
Я устами своїми хвалитиму голосно Господа, і між багатьма Його славити буду,
با زبان خود از خداوند بسیار تشکّر خواهم نمود و در حضور همهٔ مردم، او را ستایش خواهم كرد.
бо стоїть на правиці убогого Він для спасіння від тих, хто осуджує душу його!
زیرا از مردم مسکین و فقیر حمایت می‌نماید و از دست کسانی‌که آنان را محکوم به مرگ می‌کنند، رهایی می‌بخشد.