Psalms 73

Tanrı gerçekten İsrail’e, Yüreği temiz olanlara karşı iyidir.

Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

Ama benim ayaklarım neredeyse tökezlemiş, Adımlarım az kalsın kaymıştı.

А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

Çünkü kötülerin gönencini gördükçe, Küstahları kıskanıyordum.

бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

Onlar acı nedir bilmezler, Bedenleri sağlıklı ve semizdir.

бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

Başkalarının derdini bilmez, Onlar gibi çile çekmezler.

на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

Bu yüzden gurur onların gerdanlığı, Zorbalık onları örten bir giysi gibidir.

Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

Şişmanlıktan gözleri dışarı fırlar, İçleri kötülük kazanı gibi kaynar.

вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

İnsanlarla eğlenir, kötü niyetle konuşur, Tepeden bakar, baskıyla tehdit ederler.

сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

Göklere karşı ağızlarını açarlar, Boş sözleri yeryüzünü dolaşır.

свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

Bu yüzden halk onlardan yana döner, Sözlerini ağzı açık dinler.

Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

Derler ki, “Tanrı nasıl bilir? Bilgisi var mı Yüceler Yücesi’nin?”

та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

İşte böyledir kötüler, Hep tasasız, sürekli varlıklarını artırırlar.

як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

Anlaşılan boş yere yüreğimi temiz tutmuşum, Ellerimi yıkamışım suçsuzum diye.

Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

Gün boyu içim içimi yiyor, Her sabah azap çekiyorum.

і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

“Ben de onlar gibi konuşayım” deseydim, Senin çocuklarına ihanet etmiş olurdum.

Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

Bunu anlamak için düşündüğümde, Zor geldi bana,

і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

Tanrı’nın Tapınağı’na girene dek; O zaman anladım sonlarının ne olacağını.

аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

Gerçekten onları kaygan yere koyuyor, Yıkıma sürüklüyorsun.

направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

Nasıl da bir anda yok oluyor, Siliniveriyorlar dehşet içinde!

Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

Uyanan birisi için rüya nasılsa, Sen de uyanınca, ya Rab, Hor göreceksin onların görüntüsünü.

Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

Kalbim kırıldığında, İçim acı dolduğunda,

Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

Akılsız ve bilgisizdim, Karşında bir hayvan gibi.

а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

Yine de sürekli seninleyim, Sağ elimden tutarsın beni.

Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

Öğütlerinle yol gösterir, Beni sonunda yüceliğe eriştirirsin.

Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

Senden başka kimim var göklerde? İstemem senden başkasını yeryüzünde.

Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

Bedenim ve yüreğim tükenebilir, Ama Tanrı yüreğimde güç, Bana düşen paydır sonsuza dek.

Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

Kuşkusuz yok olacak senden uzak duranlar, Ortadan kaldıracaksın sana vefasızlık edenleri.

бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

Ama benim için en iyisi Tanrı’ya yakın olmaktır; Bütün işlerini duyurayım diye Sığınak yaptım Egemen RAB’bi kendime.

А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!