Job 31

Kua oti taku kawenata ki oku kanohi; kia whakaaroaro ahau hei aha ki te kotiro?

Умову я склав був з очима своїми, то як буду дивитись на дівчину?

He aha ta te Atua wahi e tuwha mai ai i runga? He aha ta te Kaha Rawa taonga tupu i te wahi tiketike?

І зверху яка доля від Бога, чи спадщина від Всемогутнього із висот?

He teka ianei he whakangaromanga mo te tangata kino? he whiu mo nga kaimahi o te he?

Хіба не загибіль для кривдника, і хіба не нещастя злочинцям?

He teka ianei e kitea ana e ia oku ara, e taua ana e ia oku hikoinga katoa?

Хіба ж Він не бачить дороги мої, і не лічить усі мої кроки?

Ki te mea i haere ahau i runga i te tekateka noa, a i hohoro toku waewae ki te tinihanga;

Якщо я ходив у марноті, і на оману спішила нога моя,

Kia paunatia ahau i runga i te pauna tika, kia mohio ai te Atua ki toku tapatahi:

то нехай на вазі справедливости зважить мене, і невинність мою Бог пізнає!

Ki te mea i kotiti ke toku hikoinga i te ara, a i whai toku ngakau i oku kanohi; a ki te mea i mau te tongi ki oku ringa;

Якщо збочує крок мій з дороги, і за очима моїми пішло моє серце, і до рук моїх нечисть приліпла,

Kati, ko ahau hei whakato, a ma tetahi atu e kai; ae ra, tukua nga hua o taku mara kia hutia atu.

то нехай сію я, а їсть інший, а рослинність моя нехай вирвана буде з корінням!

Ki te mea i whakawairangitia toku ngakau e te wahine, a i whanga ahau i te tatau o toku hoa;

Якщо моє серце зваблялось до жінки чужої, і причаювався я при дверях мойого товариша,

Heoi kia huri paraoa taku wahine ma tetahi atu, kia piko iho ano hoki nga tangata ke ki runga i a ia.

то хай меле для іншого жінка моя, і над нею нехай нахиляються інші!

He kino rawa hoki tera; ae ra, he he e tika ana kia whiua e nga kaiwhakawa:

Бо гидота оце, й це провина підсудна,

He ahi hoki tera e kai ana ki te whakangaromanga rawa, poto noa aku hua katoa.

бо огонь це, який буде жерти аж до Аваддону, і вирве з корінням увесь урожай мій!...

Ki te mea i whakahaweatia e ahau te whakawa a taku pononga tane, a taku pononga wahine, i a raua e totohe ana ki ahau;

Якщо я понехтував правом свойого раба чи своєї невільниці в їх суперечці зо мною,

Ka pehea ra ahau ina whakatika te Atua? He aha taku kupu e whakahoki ai ki a ia ina tae mai ia ki te titiro?

то що я зроблю, як підійметься Бог? А коли Він приглянеться, що Йому відповім?

He teka ranei na toku kaihanga ia i hanga i roto i te kopu? a nana, na te kotahi, i whai ahua ai maua i roto i te puku?

Чи ж не Той, Хто мене учинив у нутрі, учинив і його, і Один утворив нас в утробі?

Ki te mea i kaiponuhia e ahau ta nga rawakore i hiahia ai, a meinga ana e ahau nga kanohi o te pouaru kia pau i te minamina;

Чи бажання убогих я стримував, а очі вдовицям засмучував?

Ki te mea ranei i kainga taku maramara e toku kotahi, a kihai te pani i kai i tetahi wahi;

Чи я сам поїдав свій шматок, і з нього не їв сирота?

He mea whakatupu ia naku no toku taitamarikitanga ra ano me te mea ko tona papa ahau: ko te pouaru he mea arahi naku no te kopu ra ano o toku whaea;

Таж від днів молодечих моїх виростав він у мене, як в батька, і від утроби матері моєї я провадив його!

Ki te mea i kite ahau i tetahi e tata ana ki te mate, he kore no te kakahu, a kahore he uhi mo te rawakore;

Якщо бачив я гинучого без одежі, і вбрання не було в сіромахи,

Ki te mea kihai tona hope i whakapai ki ahau, a kihai ia i mahana i nga huruhuru o taku kahui:

чи ж не благословляли мене його стегна, і руном овечок моїх він не грівся?

Ki te mea i ara toku ringa hei pehi i te pani, i toku kitenga he awina tera moku kei te kuwaha;

Якщо на сироту я порушував руку свою, коли бачив у брамі собі допомогу,

Na kia marere atu toku pokohiwi i roto i te peke, kia whati te takakau o toku ringa.

хай рамено моє відпаде від свойого плеча, а рука моя від суглобу свого нехай буде відламана!

Ko te whiu hoki a te Atua taku i wehi ai; kihai hoki i taea e ahau te aha i tona nui.

Бо острах на мене нещастя від Бога, а перед величчям Його я не можу встояти...

Ki te mea i u toku whakaaro ki te koura, a i mea ahau ki te koura parakore, Ko koe taku e whakawhirinaki atu ai;

Чи я золото клав за надію собі, чи до щирого золота я говорив: Ти, безпеко моя?

Ki te mea i koa ahau ki te maha o oku rawa, a ki te nui o ta toku ringa i whiwhi ai;

Чи тішився я, що велике багатство моє, й що рука моя стільки надбала?

Ki te mea i kite ahau i te ra e whiti ana, i te marama ranei e haere ana i tona tiahotanga;

Коли бачив я сонце, як сяє воно, а місяць велично пливе,

A ka kumea pukutia atu toku ngakau, ka kihia toku ringa e toku mangai:

то коли б потаємно повабилось серце моє, і цілунки рукою я їм посилав,

Na he kino tenei hei whiunga ma nga kaiwhakawa: he teka hoki naku ki te Atua i runga.

це так само провина підсудна була б, бо відрікся б я Бога Всевишнього!

Ki te mea i koa ahau ki te whakangaromanga o te tangata i kino ki ahau, i whakaara ake ranei i ahau i te panga o te he ki a ia;

Чи я тішивсь упадком свойого ненависника, чи порушувавсь я, коли зло спотикало його?

Ae, kihai ahau i tuku i toku mangai kia hara, kihai i whai kia kanga tona wairua;

Таки ні, не давав я на гріх піднебіння свого, щоб прокляттям жадати душі його.

Ki te mea kahore nga tangata o toku teneti i mea, Tena koa te tangata kihai nei i makona i tona kikokiko?

Хіба люди намету мого не казали: Хто покаже такого, хто з м'яса його не наситився?

Kihai te manene i moe i waho; i whakatuwheratia ano e ahau oku tatau ki te tangata haere;

Чужинець на вулиці не ночував, я двері свої відчиняв подорожньому.

Ki te mea i pera ahau me Arama, i hipoki i oku he, i huna i toku kino ki roto ki toku uma;

Чи ховав свої прогріхи я, як людина, щоб у своєму нутрі затаїти провину свою?

I wehi hoki ahau i te huihui nui, i mataku ki te whakahawea a nga hapu, a whakarongo kau ana, kihai hoki i puta ki waho

Бо тоді я боявся б великого натовпу, і сором від родів жахав би мене, я мовчав би, й з дверей не виходив...

Aue, me i whakarongo mai tetahi ki ahau! Nana, tenei taku tohu, ma te Kaha Rawa e whakahoki mai he kupu ki ahau; me i ahau noa te pukapuka i tuhituhia e toku hoariri!

О, якби мене вислухав хто! Оце підпис моєї руки: Нехай Всемогутній мені відповість, а ось звій, зо скаргою, що його написав мій противник...

Ina, kua amohia e ahau i runga i toku pokohiwi; kua herea e ahau hei karauna moku.

Чи ж я не носив би його на своєму плечі, не обвинувся б ним, як вінками?

Kua whakaaturia e ahau ki a ia te maha o oku hikoinga; rite tonu ki ta te rangatira taku whakatata atu ki a ia.

Число кроків своїх я представлю йому; мов до князя, наближусь до нього.

Ki te tangi taku oneone, he whakahe ki ahau, ki te uru ano ona moa ki te aue,

Якщо проти мене голосить земля моя, й її борозни плачуть із нею,

Ki te mea i kainga e ahau ona hua, he mea kihai i utua, a naku ranei ona ariki i mate ai,

якщо без грошей я їв плоди її, а її власника я стогнати примушував,

Na, kia riro pu te witi i te tataramoa, te parei i te taru kino. Heoi ano nga korero a Hopa.

то замість пшениці хай виросте терен, а замість ячменю кукіль!... Слова Йова скінчилися.