Psalms 18

(Til sangmesteren. Af HERRENS tjener David, som sang HERREN denne sang, dengang HERREN havde frelst ham af alle hans fjenders og af Sauls hånd. Han sang:) HERRE, jeg har dig hjerteligt kær, min Styrke!

Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

HERRE, min Klippe, min Borg. min Befrier, min Gud, mit Bjerg, hvortil jeg tyr, mit Skjold, mit Frelseshorn, mit Værn!

то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

Jeg påkalder HERREN, den Højlovede, og frelses fra mine Fjender.

Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

Dødens Reb omsluttede mig, Ødelæggelsens Strømme forfærdede mig,

Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

Dødsrigets Reb omspændte mig, Dødens Snarer faldt over mig;

Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

i min Vånde påkaldte jeg HERREN og råbte til min Gud. Han hørte min Røst fra sin Helligdom, mit Råb fandt ind til hans Ører!

Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

Da rystede Jorden og skjalv, Bjergenes Grundvolde bæved og rysted, thi hans Vrede blussede op.

В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

Røg for ud af hans Næse, fortærende Ild af hans Mund, Gløder gnistrede fra ham.

Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

Han sænkede Himlen, steg ned med Skymulm under sine Fødder;

із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

båret af Keruber fløj han, svæved på Vindens Vinger;

Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

han omgav sig med Mulm som en Bolig, mørke Vandmasser, vandfyldte Skyer.

Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

Fra Glansen foran ham for der Hagl og Ildgløder gennem hans Skyer.

Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

HERREN tordnede fra Himlen, den Højeste lod høre sin Røst, Hagl og Ildgløder.

Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

Han udslyngede Pile, adsplittede dem, Lyn i Mængde og skræmmede dem.

і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

Vandenes Bund kom til Syne, Jordens Grundvolde blottedes ved din Trusel, HERRE, for din Vredes Pust.

Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

Han udrakte Hånden fra det høje og greb mig, drog mig op af de vældige Vande,

Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

frelste mig fra mine mægtige Fjender, fra mine Avindsmænd; de var mig for stærke.

Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

På min Ulykkes Dag faldt de over mig, men HERREN blev mig til Værn.

він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

Han førte mig ud i åbent Land, han frelste mig, thi han havde Behag i mig.

Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

HERREN gengældte mig efter min Retfærd, lønned mig efter mine Hænders Uskyld;

і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

thi jeg holdt mig til HERRENs Veje, svigted i Gudløshed ikke min Gud

Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

hans Bud stod mig alle for Øje, hans Lov skød jeg ikke fra mig.

бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

Ustraffelig var jeg for ham og vogtede mig for Brøde.

бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

HERREN lønned mig efter min Retfærd, mine Hænders Uskyld, som stod ham for Øje!

і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

Du viser dig from mod den fromme, retsindig mod den retsindige,

і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

du viser dig ren mod den rene og vrang mod den svigefulde.

із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

De arme giver du Frelse, hovmodiges Øjne Skam!

із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

Ja, min Lampe lader du lyse, HERRE, min Gud opklarer mit Mørke.

бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

Thi ved din Hjælp søndrer jeg Mure, ved min Guds Hjælp springer jeg over Volde.

бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

Fuldkommen er Guds Vej, lutret er HERRENs Ord. Han er et Skjold for alle, der sætter deres Lid til ham.

Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

Ja, hvem er Gud uden HERREN, hvem er en Klippe uden vor Gud,

Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

den Gud, der omgjorded mig med Kraft, jævnede Vejen for mig,

Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

gjorde mine Fødder som Hindens og gav mig Fodfæste på Højene,

Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

oplærte min Hånd til Krig, så mine Arme spændte Kobberbuen!

Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

Du gav mig din Frelses Skjold, din højre støttede mig, din Nedladelse gjorde mig stor;

мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

du skaffede Plads for mine Skridt, mine Ankler vaklede ikke.

і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

Jeg jog mine Fjender, indhentede dem, vendte først om, da de var gjort til intet,

Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

slog dem ned, så de ej kunde rejse sig, men lå faldne under min Fod.

Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

Du omgjorded mig med Kraft til Kampen, mine Modstandere tvang du i Knæ for mig;

я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

du slog mine Fjender på Flugt, mine Avindsmænd rydded jeg af Vejen.

Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

De råbte, men ingen hjalp, til HERREN, han svared dem ikke.

Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

Jeg knuste dem som Støv for Vinden, fejed dem bort som Gadeskarn.

Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

Du friede mig af Folkekampe, du satte mig til Folkeslags Høvding; nu tjener mig ukendte Folk;

і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

hører de om mig, lyder de mig, Udlandets Sønner kryber for mig;

Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

Udlandets Sønner vansmægter, slæber sig frem af deres Skjul.

На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

HERREN lever, højlovet min Klippe, ophøjet være min Frelses Gud,

в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

den Gud, som giver mig Hævn, tvinger Folkeslag under min Fod

Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

og frier mig fra mine vrede Fjender! Du ophøjer mig over mine Modstandere, fra Voldsmænd frelser du mig.

Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

HERRE, derfor priser jeg dig blandt Folkene og lovsynger dit Navn,

що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

du, som kraftig hjælper din Konge og viser din Salvede Miskundhed, David og hans Æt evindelig.

Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю! Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.