Psalms 19

(Til sangmesteren. En salme af David.) Himlen forkynder Guds Ære, Hvælvingen kundgør hans Hænders værk.
Для дириґетна хору. Псалом Давидів.
Dag bærer Bud til Dag, Nat lader Nat det vide.
Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
Uden Ord og uden Tale, uden at Lyden høres,
Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
når Himlens Røst over Jorden vide, dens Tale til Jorderigs Ende. På Himlen rejste han Solen et Telt;
без мови й без слів, не чутний їхній голос,
som en Brudgom går den ud af sit Kammer, er glad som en Helt ved at løbe sin Bane,
та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
rinder op ved Himlens ene Rand, og dens Omløb når til den anden. Intet er skjult for dens Glød.
а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
HERRENs Lov er fuldkommen, kvæger Sjælen, HERRENs Vidnesbyrd holder, gør enfoldig viis,
Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
HERRENs Forskrifter er rette, glæder Hjertet, HERRENs Bud er purt, giver Øjet Glans,
Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
HERRENs Frygt er ren, varer evigt, HERRENs Lovbud er Sandhed, rette til Hobe,
Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
kostelige fremfor Guld, ja fint Guld i Mængde, søde fremfor Honning og Kubens Saft.
Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
Din Tjener tager og Vare på dem; at holde dem lønner sig rigt.
дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
Hvo mærker selv, at han fejler? Tilgiv mig lønlige Brøst!
і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
Værn også din Tjener mod frække, ej råde de over mig! Så bliver jeg uden Lyde og fri for svare Synder.
А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
Lad min Munds Ord være dig til Behag, lad mit Hjertes Tanker nå frem for dit Åsyn, HERRE, min Klippe og min Genløser!
і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений. Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!