Psalms 73

Псалом Асафів. Поправді Бог добрий ізраїлеві, Бог для щиросердих!

А я, мало не послизнулися ноги мої, мало не посковзнулися стопи мої,

бо лихим я завидував, бачивши спокій безбожних,

бо не мають страждання до смерти своєї, і здорове їхнє тіло,

на людській роботі нема їх, і разом із іншими людьми не зазнають вони вдарів.

Тому то пиха їхню шию оздоблює, зодягає їх шата насилля,

вилазять їм очі від жиру, бажання їхнього серця збулися,

сміються й злосливо говорять про утиск, говорять бундючно:

свої уста до неба підносять, а їхній язик по землі походжає!...

Тому то туди Його люди звертаються, і щедро беруть собі воду

та й кажуть: Хіба Бог те знає, і чи має Всевишній відомість,

як он ті безбожні й безпечні на світі збільшили багатство своє?

Направду, надармо очистив я серце своє, і в невинності вимив руки свої,

і ввесь день я побитий, і щоранку покараний...

Коли б я сказав: Буду так говорить, як вони, то спроневірився б я поколінню синів Твоїх.

і роздумував я, щоб пізнати оте, та трудне воно в очах моїх,

аж прийшов я в Божу святиню, і кінець їхній побачив:

направду, Ти їх на слизькому поставив, на спустошення кинув Ти їх!

Як вони в одній хвилі спустошені, згинули, пощезали від страхів!

Немов сном по обудженні, Господи, образом їхнім погордиш, мов сном по обудженні!

Бо болить моє серце, і в нутрі моїм коле,

а я немов бидло й не знаю, я перед Тобою худобою став!...

Та я завжди з Тобою, Ти держиш мене за правицю,

Ти Своєю порадою водиш мене, і потому до слави Ти візьмеш мене!

Хто є мені на небесах, окрім Тебе? А я при Тобі на землі не бажаю нічого!

Гине тіло моє й моє серце, та Бог скеля серця мого й моя доля навіки,

бо погинуть ось ті, хто бокує від Тебе, понищиш Ти кожного, хто відступить від Тебе!

А я, близькість Бога для мене добро, на Владику, на Господа свою певність складаю, щоб звіщати про всі Твої чини!