Psalms 18

Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,

Al Capo de’ musici. Di Davide, servo dell’Eterno, il quale rivolse all’Eterno le parole di questo cantico quando l’Eterno l’ebbe riscosso dalla mano di tutti i suoi nemici e dalla mano di Saul. Egli disse: Io t’amo, o Eterno, mia forza!

то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,

L’Eterno è la mia ròcca, la mia fortezza, il mio liberatore; il mio Dio, la mia rupe, in cui mi rifugio, il mio scudo, il mio potente salvatore, il mio alto ricetto.

Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!

Io invocai l’Eterno ch’è degno d’ogni lode e fui salvato dai miei nemici.

Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!

I legami della morte m’aveano circondato e i torrenti della distruzione m’aveano spaventato.

Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!

I legami del soggiorno de’ morti m’aveano attorniato, i lacci della morte m’aveano còlto.

Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.

Nella mia distretta invocai l’Eterno e gridai al mio Dio. Egli udì la mia voce dal suo tempio e il mio grido pervenne a lui, ai suoi orecchi.

В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!

Allora la terra fu scossa e tremò, i fondamenti de’ monti furono smossi e scrollati; perch’egli era acceso d’ira.

Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:

Un fumo saliva dalle sue nari; un fuoco consumante gli usciva dalla bocca, e ne procedevano carboni accesi.

із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!

Egli abbassò i cieli e discese, avendo sotto i piedi una densa caligine.

Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.

Cavalcava sopra un cherubino e volava; volava veloce sulle ali del vento;

Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...

avea fatto delle tenebre la sua stanza nascosta, avea posto intorno a sé per suo padiglione l’oscurità dell’acque, le dense nubi de’ cieli.

Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!

Per lo splendore che lo precedeva, le dense nubi si sciolsero con gragnuola e con carboni accesi.

Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...

L’Eterno tuonò ne’ cieli e l’Altissimo diè fuori la sua voce con gragnuola e con carboni accesi.

і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!

E avventò le sue saette e disperse i nemici; lanciò folgori in gran numero e li mise in rotta.

Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.

Allora apparve il letto delle acque, e i fondamenti del mondo furono scoperti al tuo sgridare, o Eterno, al soffio del vento delle tue nari.

Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...

Egli distese dall’alto la mano e mi prese, mi trasse fuori delle grandi acque.

Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,

Mi riscosse dal mio potente nemico, e da quelli che mi odiavano perch’eran più forti di me.

він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!

Essi m’eran piombati addosso nel dì della mia calamità, ma l’Eterno fu il mio sostegno.

Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,

Egli mi trasse fuori al largo, mi liberò, perché mi gradisce.

і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!

L’Eterno mi ha retribuito secondo la mia giustizia, mi ha reso secondo la purità delle mie mani,

Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,

poiché ho osservato le vie dell’Eterno e non mi sono empiamente sviato dal mio Dio.

бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,

Poiché ho tenuto tutte le sue leggi davanti a me, e non ho rimosso da me i suoi statuti.

бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!

E sono stato integro verso lui, e mi son guardato dalla mia iniquità.

і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,

Ond’è che l’Eterno m’ha reso secondo la mia giustizia, secondo la purità delle mie mani nel suo cospetto.

і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.

Tu ti mostri pietoso verso il pio, integro verso l’uomo integro;

із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,

ti mostri puro col puro e ti mostri astuto col perverso;

із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,

poiché tu sei quel che salvi la gente afflitta e fai abbassare gli occhi alteri.

бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,

Sì, tu sei quel che fa risplendere la mia lampada; l’Eterno, il mio Dio, è quel che illumina le mie tenebre.

бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!

Con te io assalgo tutta una schiera e col mio Dio salgo sulle mura.

Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.

La via di Dio è perfetta; la parola dell’Eterno e purgata col fuoco; egli è lo scudo di tutti quelli che sperano in lui.

Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!

Poiché chi è Dio fuor dell’Eterno? E chi è Ròcca fuor del nostro Dio,

Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?

l’Iddio che mi cinge di forza e rende la mia via perfetta?

Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,

Egli rende i miei piedi simili a quelli delle cerve, e mi rende saldo sui miei alti luoghi;

Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,

ammaestra le mie mani alla battaglia e le mie braccia tendono un arco di rame.

мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.

Tu m’hai anche dato lo scudo della tua salvezza, e la tua destra m’ha sostenuto, e la tua benignità m’ha fatto grande.

і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.

Tu hai allargato la via ai miei passi; e i miei piedi non hanno vacillato.

Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.

Io ho inseguito i miei nemici e li ho raggiunti; e non son tornato indietro prima d’averli distrutti.

Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,

Io li ho abbattuti e non son potuti risorgere; son caduti sotto i miei piedi.

я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!

Tu m’hai cinto di forza per la guerra; tu hai fatto piegare sotto di me i miei avversari;

Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.

hai fatto voltar le spalle davanti a me ai miei nemici, e ho distrutto quelli che m’odiavano.

Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!

Hanno gridato, ma non vi fu chi li salvasse; hanno gridato all’Eterno, ma egli non rispose loro.

Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.

Io li ho tritati come polvere esposta al vento, li ho spazzati via come il fango delle strade.

і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!

Tu m’hai liberato dalle dissensioni del popolo, m’hai costituito capo di nazioni; un popolo che non conoscevo mi e stato sottoposto.

Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!

Al solo udir parlare di me, m’hanno ubbidito; i figli degli stranieri m’hanno reso omaggio.

На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,

I figli degli stranieri son venuti meno, sono usciti tremanti dai loro ripari.

в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...

Vive l’Eterno! Sia benedetta la mia ròcca! E sia esaltato l’Iddio della mia salvezza!

Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,

l’Iddio che fa la mia vendetta e mi sottomette i popoli,

Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,

che mi scampa dai miei nemici. Sì, tu mi sollevi sopra i miei avversari, mi riscuoti dall’uomo violento.

що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!

Perciò, o Eterno, ti loderò fra le nazioni, e salmeggerò al tuo nome.

Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю! Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.

Grandi liberazioni egli accorda al suo re, ed usa benignità verso il suo Unto, verso Davide e la sua progenie in perpetuo.