Matthew 22

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

E Gesù prese di nuovo a parlar loro in parabole dicendo:

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

Il regno de’ cieli è simile ad un re, il quale fece le nozze del suo figliuolo.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

E mandò i suoi servitori a chiamare gl’invitati alle nozze; ma questi non vollero venire.

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Di nuovo mandò degli altri servitori, dicendo: Dite agli invitati: Ecco, io ho preparato il mio pranzo; i miei buoi ed i miei animali ingrassati sono ammazzati, e tutto è pronto; venite alle nozze.

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

Ma quelli, non curandosene, se n’andarono, chi al suo campo, chi al suo traffico;

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

gli altri poi, presi i suoi servitori, li oltraggiarono e li uccisero.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Allora il re s’adirò, e mandò le sue truppe a sterminare quegli omicidi e ad ardere la loro città.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Quindi disse ai suoi servitori: Le nozze, si, sono pronte; ma gl’invitati non ne erano degni.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

Andate dunque sui crocicchi delle strade e chiamate alle nozze quanti troverete.

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

E quei servitori, usciti per le strade, raunarono tutti quelli che trovarono, cattivi e buoni; e la sala delle nozze fu ripiena di commensali.

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

Or il re, entrato per vedere quelli che erano a tavola, notò quivi un uomo che non vestiva l’abito di nozze.

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

E gli disse: Amico, come sei entrato qua senza aver un abito da nozze? E colui ebbe la bocca chiusa.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

Allora il re disse ai servitori: Legatelo mani e piedi e gettatelo nelle tenebre di fuori. Ivi sarà il pianto e lo stridor de’ denti.

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

Poiché molti son chiamati, ma pochi eletti.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

Allora i Farisei, ritiratisi, tennero consiglio per veder di coglierlo in fallo nelle sue parole.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

E gli mandarono i loro discepoli con gli Erodiani a dirgli: Maestro, noi sappiamo che sei verace e insegni la via di Dio secondo verità, e non ti curi d’alcuno, perché non guardi all’apparenza delle persone.

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Dicci dunque: Che te ne pare? E’ egli lecito pagare il tributo a Cesare, o no?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Ma Gesù, conosciuta la loro malizia, disse: Perché mi tentate, ipocriti?

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

Mostratemi la moneta del tributo. Ed essi gli porsero un denaro. Ed egli domandò loro:

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

Di chi è questa effigie e questa iscrizione?

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

Gli risposero: Di Cesare. Allora egli disse loro: Rendete dunque a Cesare quel ch’è di Cesare, e a Dio quel ch’è di Dio.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Ed essi, udito ciò, si maravigliarono; e, lasciatolo, se ne andarono.

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

In quell’istesso giorno vennero a lui de’ Sadducei, i quali dicono che non v’è risurrezione, e gli domandarono:

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

Maestro, Mosè ha detto: Se uno muore senza figliuoli, il fratel suo sposi la moglie di lui e susciti progenie al suo fratello.

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

Or v’erano fra di noi sette fratelli; e il primo, ammogliatosi, morì; e, non avendo prole, lasciò sua moglie al suo fratello.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

Lo stesso fece pure il secondo, poi il terzo, fino al settimo.

А по всіх вмерла й жінка.

Infine, dopo tutti, morì anche la donna.

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

Alla risurrezione, dunque, di quale dei sette sarà ella moglie? Poiché tutti l’hanno avuta.

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

Ma Gesù, rispondendo, disse loro: Voi errate, perché non conoscete le Scritture, né la potenza di Dio.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

Perché alla risurrezione né si prende né si dà moglie; ma i risorti son come angeli ne’ cieli.

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

Quanto poi alla risurrezione dei morti, non avete voi letto quel che vi fu insegnato da Dio,

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

quando disse: Io sono l’Iddio di Abramo e l’Iddio d’Isacco e l’Iddio di Giacobbe? Egli non è l’Iddio de’ morti, ma de’ viventi.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

E le turbe, udite queste cose, stupivano della sua dottrina.

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

Or i Farisei, udito ch’egli avea chiusa la bocca a’ Sadducei, si raunarono insieme;

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

e uno di loro, dottor della legge, gli domandò, per metterlo alla prova:

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

Maestro, qual è, nella legge, il gran comandamento?

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

E Gesù gli disse: Ama il Signore Iddio tuo con tutto il tuo cuore e con tutta l’anima tua e con tutta la mente tua.

Це найбільша й найперша заповідь.

Questo è il grande e il primo comandamento.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

Il secondo, simile ad esso, è: Ama il tuo prossimo come te stesso.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

Da questi due comandamenti dipendono tutta la legge ed i profeti.

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

Or essendo i Farisei raunati, Gesù li interrogò dicendo:

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

Che vi par egli del Cristo? di chi è egli figliuolo? Essi gli risposero: Di Davide.

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

Ed egli a loro: Come dunque Davide, parlando per lo Spirito, lo chiama Signore, dicendo:

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

Il Signore ha detto al mio Signore: Siedi alla mia destra finché io abbia posto i tuoi nemici sotto i tuoi piedi?

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

Se dunque Davide lo chiama Signore, com’è egli suo figliuolo?

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

E nessuno potea replicargli parola; e da quel giorno nessuno ardì più interrogarlo.