Luke 2

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

És lőn azokban a napokban, Augusztus császártól parancsolat adaték ki, hogy mind az egész föld összeirattassék.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

Ez az összeírás először akkor történt, mikor Siriában Czirénius volt a helytartó.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Mennek vala azért mindenek, hogy beirattassanak, kiki a maga városába.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

Felméne pedig József is Galileából, Názáret városából Júdeába,a Dávid városába, mely Bethlehemnek neveztetik, mivelhogy a Dávid házából és háznépe közül való volt;

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

Hogy beirattassék Máriával, a ki néki jegyeztetett feleségül, és várandós vala.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

És lőn, hogy mikor ott valának, betelének az ő szülésének napjai.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

És szülé az ő elsőszülött fiát; és bepólyálá őt, és helyhezteté őt a jászolba, mivelhogy nem vala nékik helyök a vendégfogadó háznál.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

Valának pedig pásztorok azon a vidéken, a kik künn a mezőn tanyáztak és vigyáztak éjszakán az ő nyájok mellett.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

És ímé az Úrnak angyala hozzájok jöve, és az Úrnak dicsősége körülvevé őket: és nagy félelemmel megfélemlének.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

És monda az angyal nékik: Ne féljetek, mert ímé hirdetek néktek nagy örömet, mely az egész népnek öröme lészen:

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

Mert született néktek ma a Megtartó, ki az Úr Krisztus, a Dávid városában.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

Ez pedig néktek a jele: találtok egy kis gyermeket bepólyálva feküdni a jászolban.

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

És hirtelenséggel jelenék az angyallal mennyei seregek sokasága, a kik az Istent dícsérik és ezt mondják vala:

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

Dicsőség a magasságos *mennyek*ben az Istennek, és e földön békesség, és az emberekhez jó akarat!

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

És lőn, hogy mikor elmentek az angyalok ő tőlök a mennybe, mondának a pásztoremberek egymásnak: Menjünk el mind Bethlehemig, és lássuk meg e dolgot, a melyet az Úr megjelentett nékünk.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

Elmenének azért sietséggel, és megtalálák Máriát és Józsefet, és a kis gyermeket, ki a jászolban fekszik vala.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

És ezt látván, elhirdeték, a mi nékik a gyermek felől mondatott vala.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

És mindenek, a kik hallák, elcsodálkozának azokon, a miket a pásztorok nékik mondottak.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

Mária pedig mind ez ígéket megtartja, és szívében forgatja vala.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

A pásztorok pedig visszatérének, dicsőítvén és dícsérvén az Istent mind azok felől, a miket hallottak és láttak, a mint nékik megmondatott.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

És mikor betölt a nyolcz nap, hogy a kis gyermeket körülmetéljék, nevezék az ő nevét Jézusnak, a mint őt az angyal nevezte, mielőtt fogantatott volna anyja méhében.

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

Mikor pedig betöltek *Mária* tisztulásának napjai a Mózes törvénye szerint, felvivék őt Jeruzsálembe, hogy bemutassák az Úrnak.

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

(A mint megiratott az Úr törvényében, hogy: Minden elsőszülött fiú az Úrnak szenteltessék),

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

És hogy áldozatot adjanak, a szerint a mint megmondatott az Úr törvényében: Egy pár gerliczét, vagy két galambfiat.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

És ímé vala Jeruzsálemben egy ember, a kinek neve Simeon volt, és ez az ember igaz és istenfélő vala, a ki várta az Izráel vigasztalását, és a Szent Lélek vala ő rajta.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

És kijelentetett néki a Szent Lélek által, hogy addig halált nem lát, a míg meg nem látja az Úrnak Krisztusát.

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

És ő a Lélek indításából a templomba méne, és mikor a gyermek Jézust bevivék szülői, hogy ő érette a törvény szokása szerint cselekedjenek,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

Akkor ő karjaiba vevé őt, és áldá az Istent, és monda:

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

Mostan bocsátod el, Uram, a te szolgádat, a te beszéded szerint, békességben:

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

Mert látták az én szemeim a te üdvösségedet,

яке Ти приготував перед всіма народами,

A melyet készítettél minden népeknek szeme láttára;

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

Világosságul a pogányok megvilágosítására, és a te népednek, az Izráelnek dicsőségére.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

József pedig és az ő anyja csodálkozának azokon, a miket ő felőle mondottak.

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

És megáldá őket Simeon, és monda Máriának, az ő anyjának: Ímé ez vettetett sokaknak elestére és feltámadására az Izráelben; és jegyül, a kinek *sokan* ellene mondanak;

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

Sőt a te lelkedet is általhatja az éles tőr; hogy sok szív gondolatai nyilvánvalókká legyenek.

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

És vala egy prófétaasszony, Anna, a Fánuel leánya, az Áser nemzetségéből (ez sok időt élt, miután az ő szűzességétől fogva hét esztendeig élt férjével,

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

És ez mintegy nyolczvannégy esztendős özvegy vala), a ki nem távozék el a templomból, hanem bőjtölésekkel és imádkozásokkal szolgál vala éjjel és nappal.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

Ez is ugyanazon órában oda állván, hálát adott az Úrnak, és szóla ő felőle mindeneknek, a kik Jeruzsálemben a váltságot várták.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

És mikor mindent elvégeztek az Úr törvénye szerint, visszatérének Galileába, az ő városukba, Názáretbe.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

A kis gyermek pedig növekedék, és erősödék lélekben, teljesedve bölcsességgel; és az Istennek kegyelme vala ő rajta.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

Az ő szülei pedig évenként feljártak Jeruzsálembe a húsvét ünnepére.

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

És mikor tizenkét esztendős lett, fölmenének Jeruzsálembe az ünnep szokása szerint;

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

És mikor eltelének a napok, mikor ők visszatérének, a gyermek Jézus visszamarada Jeruzsálemben; és nem vevék észre sem József, sem az ő anyja;

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

Hanem azt gondolván, hogy az úti társaságban van, egy napi járó földet menének, és keresék őt a rokonok és az ismerősök között;

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

És mikor nem találák őt, visszamenének Jeruzsálembe, hogy megkeressék.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

És lőn, hogy harmadnapra megtalálták őt a templomban, a doktorok között ülve, a mint őket hallgatta, és kérdezgette őket.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

És mindnyájan, a kik őt hallgatták, elálmélkodának az ő értelmén és az ő feleletein.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

És meglátván őt, elcsodálkozának, és monda néki az ő anyja: Fiam, miért cselekedted ezt velünk? Ímé atyád és én nagy bánattal kerestünk téged.

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

Ő pedig monda nékik: Mi dolog, hogy engem kerestetek? Avagy nem tudjátok-é, hogy nékem azokban kell foglalatosnak lennem, a melyek az én Atyámnak dolgai?

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

De ők nem érték e beszédet, a mit ő nékik szóla.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

És aláméne velök, és méne Názáretbe; és engedelmes vala nékik. És az ő anyja szívében tartá mind ezeket a dolgokat.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

Jézus pedig gyarapodék bölcsességben és testének állapotjában, és az Isten és emberek előtt való kedvességben.