Psalms 37

Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,
(Af David.) Græm dig ikke over Ugerningsmænd, misund ikke dem, der gør Uret!
бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!
Thi hastigt svides de af som Græsset, visner som det friske Grønne.
Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!
Stol på HERREN og gør det gode, bo i Landet og læg Vind på Troskab,
Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!
da skal du have din Fryd i HERREN, og han skal give dig, hvad dit Hjerte attrår.
На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,
Vælt din Vej på HERREN, stol på ham, så griber han ind
і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.
og fører din Retfærdighed frem som Lyset, din Ret som den klare Dag.
Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.
Vær stille for HERREN og bi på ham, græm dig ej over den, der har Held, over den, der farer med Rænker.
Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,
Tæm din Harme, lad Vreden fare, græm dig ikke, det volder kun Harm.
бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!
Thi Ugerningsmænd skal ryddes ud, men de, der bier på HERREN, skal arve Landet.
А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,
En liden Stund, og den gudløse er ikke mere; ser du hen til hans Sted, så er han der ikke.
а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!
Men de sagtmodige skal arve Landet, de fryder sig ved megen Fred.
Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,
Den gudløse vil den retfærdige ilde og skærer Tænder imod ham;
та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!
men Herren, han ler ad ham, thi han ser hans Time komme.
Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,
De gudløse drager Sværdet og spænder Buen for at fælde arm og fattig, for at nedslagte dem, der vandrer ret;
та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!
men Sværdet rammer dem selv i Hjertet, og Buerne brydes sønder og sammen.
Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,
Det lidt, en retfærdig har, er bedre end mange gudløses Rigdom;
бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!
thi de gudløses Arme skal brydes, men HERREN støtter de retfærdige;
Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,
HERREN kender de uskyldiges Dage, deres Arvelod bliver evindelig;
за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.
de beskæmmes ikke i onde Tider, de mættes i Hungerens Dage.
Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!
Thi de gudløse går til Grunde, som Engenes Pragt er HERRENs Fjender, de svinder, de svinder som Røg.
Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,
Den gudløse låner og bliver i Gælden, den retfærdige ynkes og giver;
бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!
de, han velsigner, skal arve Landet, de, han forbander, udryddes.
Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;
Af HERREN stadfæstes Mandens Skridt, når han har Behag i hans Vej;
коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.
om end han snubler, falder han ikke, thi HERREN støtter hans Hånd.
Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.
Ung har jeg været, og nu er jeg gammel, men aldrig så jeg en retfærdig forladt eller hans Afkom tigge sit Brød;
Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.
han ynkes altid og låner ud, og hans Afkom er til Velsignelse.
Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!
Vig fra ondt og øv godt, så bliver du boende evindelig;
Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!
thi HERREN elsker Ret og svigter ej sine fromme. De onde udslettes for evigt, de gudløses Afkom udryddes;
Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.
de retfærdige arver Landet og skal bo der til evig Tid.
Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,
Den retfærdiges Mund taler Visdom; hans Tunge siger, hvad ret er;
Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.
sin Guds Lov har han i Hjertet, ikke vakler hans Skridt.
А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,
Den gudløse lurer på den retfærdige og står ham efter Livet,
та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.
men, HERREN giver ham ej i hans Hånd og lader ham ikke dømmes for Retten.
Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.
Bi på HERREN og bliv på hans Vej, så skal han ophøje dig til at arve Landet; du skal skue de gudløses Undergang.
Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,
Jeg har set en gudløs trodse, bryste sig som en Libanons Ceder
та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!
men se, da jeg gik der forbi, var han borte; da jeg søgte ham, fandtes han ikke.
Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,
Vogt på Uskyld, læg Vind på Oprigtighed, thi Fredens Mand har en Fremtid;
переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!
men Overtræderne udryddes til Hobe, de gudløses Fremtid går tabt.
А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,
De retfærdiges Frelse kommer fra HERREN, deres Tilflugt i Nødens Stund;
і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!
HERREN hjælper og frier dem, fra de gudløse frier og frelser han dem; thi hos ham har de søgt deres Tilflugt.