Psalms 38

Псалом Давидів. На пам'ятку.

(En salme af David. Lehazkir.) HERRE, revs mig ej i din vrede, tugt mig ej i din Harme!

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

Thi dine pile sidder i mig, din Hånd har lagt sig på mig.

бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

Intet er karskt på min Krop for din Vredes Skyld, intet uskadt i mine Ledemod for mine Synders Skyld;

Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

thi over mit Hoved skyller min Brøde som en tyngende Byrde, for tung for mig.

бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

Mine Sår både stinker og rådner, for min Dårskabs Skyld går jeg bøjet;

смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

jeg er såre nedtrykt, sorgfuld vandrer jeg Dagen lang.

Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

Thi Lænderne er fulde af Brand, intet er karskt på min Krop,

бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

jeg er lammet og fuldkommen knust, jeg skriger i Hjertets Vånde.

Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

HERRE, du kender al min Attrå, mit Suk er ej skjult for dig;

Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

mit Hjerte banker, min Kraft har svigtet, selv mit Øje har mistet sin Glans.

Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

For min Plages Skyld flyr mig Ven og Frænde, mine Nærmeste holder sig fjert;

Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

de, der vil mig til Livs, sætter Snarer, og de, der vil mig ondt, lægger Råd om Fordærv, de tænker Dagen igennem på Svig.

Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

Men jeg er som en døv, der intet hører, som en stum, der ej åbner sin Mund,

А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

som en Mand, der ikke kan høre, i hvis Mund der ikke er Svar.

і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

Thi til dig står mit Håb, o HERRE, du vil bønhøre, Herre min Gud,

бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

når jeg siger: "Lad dem ikke glæde sig over mig, hovmode sig over min vaklende Fod!"

Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

Thi jeg står allerede for Fald, mine Smerter minder mig stadig;

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

thi jeg må bekende min Skyld må sørge over min Synd.

бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

Mange er de, der med Urette er mine Fjender, talrige de, der hader mig uden Grund,

А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

som lønner mig godt med ondt, som står mig imod, fordi jeg søger det gode.

Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

HERRE, forlad mig ikke, min Gud, hold dig ikke borte fra mig,

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

il mig til Hjælp, o Herre, min Frelse!