Psalms 36

Для диригенту хору. Раба Господнього Давида.

(Til sangmesteren. Af HERRENs tjener David.) Synden taler til den Gudløse inde i hans Hjerte; Gudsfrygt har han ikke for Øje;

Грішне слово безбожного в серці моїм: Нема страху Божого перед очима його,

thi den smigrer ham frækt og siger, at ingen skal finde hans Brøde og hade ham.

бо в очах своїх він до себе підлещується, щоб буцім то гріх свій знайти, щоб зненавидіти.

Hans Munds Ord er Uret og Svig, han har ophørt at handle klogt og godt;

Слова його уст то марнота й обмана, перестав він бути мудрим, щоб чинити добро.

på sit Leje udtænker han Uret, han træder en Vej, som ikke er god; det onde afskyr han ikke.

Беззаконство задумує він на постелі своїй, стає на дорозі недобрій, не цурається злого.

HERRE, din Miskundhed rækker til Himlen, din Trofasthed når til Skyerne,

Господи, аж до небес милосердя Твоє, аж до хмар Твоя вірність,

din Retfærd er som Guds Bjerge, dine Domme som det store Dyb; HERRE, du frelser Folk og Fæ,

Твоя справедливість немов гори Божі, Твої суди безодня велика, людину й худобу спасаєш Ти, Господи!

hvor dyrebar er dog din Miskundhed, Gud! Og Menneskebørnene skjuler sig i dine Vingers Skygge;

Яка дорога Твоя милість, о Боже, і ховаються людські сини в тіні Твоїх крил:

de kvæges ved dit Huses Fedme, du læsker dem af din Lifligheds Strøm;

вони з ситости дому Твого напоюються, і Ти їх напуваєш з потока Своїх солодощів,

thi hos dig er Livets Kilde, i dit Lys skuer vi Lys!

бо в Тебе джерело життя, в Твоїм світлі побачимо світло!

Lad din Miskundhed blive over dem, der kender dig, din Retfærd over de oprigtige af Hjertet.

Продовж Свою милість на тих, хто знає Тебе, а правду Свою на людей щиросердих!

Lad Hovmods Fod ej træde mig ned, gudløses Hånd ej jage mig bort.

Нога пишних нехай не наступить на мене, і безбожна рука нехай не викидає мене! Попадали там беззаконники, повалено їх і встати не зможуть.

Se, Udådsmændene falder, slås ned, så de ikke kan rejse sig.