Psalms 18

Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула,
(Til sangmesteren. Af HERRENS tjener David, som sang HERREN denne sang, dengang HERREN havde frelst ham af alle hans fjenders og af Sauls hånd. Han sang:) HERRE, jeg har dig hjerteligt kær, min Styrke!
то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
HERRE, min Klippe, min Borg. min Befrier, min Gud, mit Bjerg, hvortil jeg tyr, mit Skjold, mit Frelseshorn, mit Værn!
Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
Jeg påkalder HERREN, den Højlovede, og frelses fra mine Fjender.
Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
Dødens Reb omsluttede mig, Ødelæggelsens Strømme forfærdede mig,
Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
Dødsrigets Reb omspændte mig, Dødens Snarer faldt over mig;
Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
i min Vånde påkaldte jeg HERREN og råbte til min Gud. Han hørte min Røst fra sin Helligdom, mit Råb fandt ind til hans Ører!
В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
Da rystede Jorden og skjalv, Bjergenes Grundvolde bæved og rysted, thi hans Vrede blussede op.
Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
Røg for ud af hans Næse, fortærende Ild af hans Mund, Gløder gnistrede fra ham.
із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
Han sænkede Himlen, steg ned med Skymulm under sine Fødder;
Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
båret af Keruber fløj han, svæved på Vindens Vinger;
Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
han omgav sig med Mulm som en Bolig, mørke Vandmasser, vandfyldte Skyer.
Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
Fra Glansen foran ham for der Hagl og Ildgløder gennem hans Skyer.
Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
HERREN tordnede fra Himlen, den Højeste lod høre sin Røst, Hagl og Ildgløder.
і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
Han udslyngede Pile, adsplittede dem, Lyn i Mængde og skræmmede dem.
Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
Vandenes Bund kom til Syne, Jordens Grundvolde blottedes ved din Trusel, HERRE, for din Vredes Pust.
Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
Han udrakte Hånden fra det høje og greb mig, drog mig op af de vældige Vande,
Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
frelste mig fra mine mægtige Fjender, fra mine Avindsmænd; de var mig for stærke.
він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
På min Ulykkes Dag faldt de over mig, men HERREN blev mig til Værn.
Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
Han førte mig ud i åbent Land, han frelste mig, thi han havde Behag i mig.
і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
HERREN gengældte mig efter min Retfærd, lønned mig efter mine Hænders Uskyld;
Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
thi jeg holdt mig til HERRENs Veje, svigted i Gudløshed ikke min Gud
бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
hans Bud stod mig alle for Øje, hans Lov skød jeg ikke fra mig.
бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
Ustraffelig var jeg for ham og vogtede mig for Brøde.
і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
HERREN lønned mig efter min Retfærd, mine Hænders Uskyld, som stod ham for Øje!
і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
Du viser dig from mod den fromme, retsindig mod den retsindige,
із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
du viser dig ren mod den rene og vrang mod den svigefulde.
із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
De arme giver du Frelse, hovmodiges Øjne Skam!
бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
Ja, min Lampe lader du lyse, HERRE, min Gud opklarer mit Mørke.
бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
Thi ved din Hjælp søndrer jeg Mure, ved min Guds Hjælp springer jeg over Volde.
Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
Fuldkommen er Guds Vej, lutret er HERRENs Ord. Han er et Skjold for alle, der sætter deres Lid til ham.
Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
Ja, hvem er Gud uden HERREN, hvem er en Klippe uden vor Gud,
Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
den Gud, der omgjorded mig med Kraft, jævnede Vejen for mig,
Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
gjorde mine Fødder som Hindens og gav mig Fodfæste på Højene,
Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
oplærte min Hånd til Krig, så mine Arme spændte Kobberbuen!
мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
Du gav mig din Frelses Skjold, din højre støttede mig, din Nedladelse gjorde mig stor;
і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
du skaffede Plads for mine Skridt, mine Ankler vaklede ikke.
Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
Jeg jog mine Fjender, indhentede dem, vendte først om, da de var gjort til intet,
Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
slog dem ned, så de ej kunde rejse sig, men lå faldne under min Fod.
я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
Du omgjorded mig med Kraft til Kampen, mine Modstandere tvang du i Knæ for mig;
Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
du slog mine Fjender på Flugt, mine Avindsmænd rydded jeg af Vejen.
Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
De råbte, men ingen hjalp, til HERREN, han svared dem ikke.
Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
Jeg knuste dem som Støv for Vinden, fejed dem bort som Gadeskarn.
і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
Du friede mig af Folkekampe, du satte mig til Folkeslags Høvding; nu tjener mig ukendte Folk;
Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
hører de om mig, lyder de mig, Udlandets Sønner kryber for mig;
На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
Udlandets Sønner vansmægter, slæber sig frem af deres Skjul.
в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
HERREN lever, højlovet min Klippe, ophøjet være min Frelses Gud,
Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
den Gud, som giver mig Hævn, tvinger Folkeslag under min Fod
Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
og frier mig fra mine vrede Fjender! Du ophøjer mig over mine Modstandere, fra Voldsmænd frelser du mig.
що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
HERRE, derfor priser jeg dig blandt Folkene og lovsynger dit Navn,
Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю! Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
du, som kraftig hjælper din Konge og viser din Salvede Miskundhed, David og hans Æt evindelig.