Luke 2

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

I stalo se v těch dnech, vyšlo jest vyrčení od císaře Augusta, aby byl popsán všecken svět.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

(To popsání nejprve stalo se, když vladařem Syrským byl Cyrenius.)

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

I šli všickni, aby zapsáni byli, jeden každý do svého města.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

Vstoupil pak i Jozef od Galilee z města Nazarétu do Judstva, do města Davidova, kteréž slove Betlém, (protože byl z domu a z čeledi Davidovy,)

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

Aby zapsán byl s Marijí, zasnoubenou sobě manželkou, těhotnou.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

I stalo se, když tam byli, naplnili se dnové Marie, aby porodila.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

I porodila Syna svého prvorozeného, a plénkami ho obvinula, a položila jej v jeslech, neb neměli jinde místa v hospodě.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

A pastýři byli v krajině té, ponocujíce a stráž noční držíce nad svým stádem.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

A aj, anděl Páně postavil se podle nich, a sláva Páně osvítila je. I báli se bázní velikou.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

Tedy řekl jim anděl: Nebojtež se; nebo aj, zvěstuji vám radost velikou, kteráž bude všemu lidu.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

Nebo narodil se vám dnes Spasitel, jenž jest Kristus Pán, v městě Davidově.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

A toto vám bude za znamení: Naleznete nemluvňátko plénkami obvinuté, a ležící v jeslech.

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

A hned s andělem zjevilo se množství rytířstva nebeského, chválících Boha a řkoucích:

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

Sláva na výsostech Bohu, a na zemi pokoj, lidem dobrá vůle.

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

I stalo se, jakž odešli od nich andělé do nebe, že ti lidé, totiž pastýři, řekli vespolek: Pojďme až do Betléma a vizme tu věc, jenž se stala, o níž Pán oznámil nám.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

I přišli, chvátajíce, a nalezli Mariji a Jozefa, a nemluvňátko ležící v jeslech.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

A viděvše, rozhlašovali to, což jim povědíno bylo o tom dítěti.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

I divili se všickni, kteříž slyšeli o tom, což bylo mluveno od pastýřů k nim.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

Ale Maria zachovávala všecka slova tato, skládajici je v srdci svém.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

I navrátili se pastýři, velebíce a chválíce Boha ze všeho, což slyšeli a viděli, tak jakž bylo povědíno jim.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

A když se naplnilo dní osm, aby obřezáno bylo dítě, nazváno jest jméno jeho Ježíš, kterýmž bylo nazváno od anděla, prve než se v životě počalo.

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

A když se naplnili dnové očišťování Marie podle Zákona Mojžíšova, přinesli jej do Jeruzaléma, aby ho postavili přede Pánem,

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

(Jakož psáno jest v Zákoně Páně, že každý pacholík, otvíraje život, svatý Pánu slouti bude,)

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

A aby dali obět, jakož povědíno jest v Zákoně Páně, dvě hrdličky anebo dvé holoubátek.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

A aj, člověk jeden byl v Jeruzalémě, jemuž jméno Simeon. A člověk ten byl spravedlivý a nábožný, očekávající potěšení Izraelského, a Duch svatý byl v něm.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

A bylo jemu zjeveno od Ducha svatého, že neuzří smrti, až by prve uzřel Krista Páně.

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

Ten přišel, ponuknut jsa od Ducha Páně, do chrámu. A když uvodili dítě Ježíše rodičové, aby učinili podle obyčeje Zákona za něj,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

Tedy on vzal jej na lokty své, i chválil Boha a řekl:

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

Nyní propouštíš služebníka svého, Pane, podle slova svého v pokoji.

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

Neboť jsou viděly oči mé spasení tvé,

яке Ти приготував перед всіма народами,

Kteréž jsi připravil před obličejem všech lidí,

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

Světlo k zjevení národům a slávu lidu tvého Izraelského.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

Otec pak a matka jeho divili se těm věcem, kteréž praveny byly o něm.

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

I požehnal jim Simeon, a řekl k Mariji, matce jeho: Aj, položen jest tento ku pádu a ku povstání mnohým v Izraeli, a na znamení, kterémužto bude odpíráno,

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

(A tvou vlastní duši pronikne meč,) aby zjevena byla z mnohých srdcí myšlení.

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

Byla také Anna prorokyně, dcera Fanuelova z pokolení Aser. Ta se byla zstarala ve dnech mnohých, a živa byla s mužem svým sedm let od panenství svého.

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

A ta vdova byla, mající let okolo osmdesáti a čtyř, kteráž nevycházela z chrámu, posty a modlitbami sloužeci Bohu dnem i nocí.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

A ta v touž hodinu přišedši, chválila Pána, a mluvila o něm všechněm, kteříž čekali vykoupení v Jeruzalémě.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

Oni pak, jakž vykonali všecko podle Zákona Páně, vrátili se do Galilee, do města svého Nazaréta.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

Dítě pak rostlo a posilovalo se v duchu, plné moudrosti, a milost Boží byla v něm.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

I chodívali rodičové jeho každého roku do Jeruzaléma na den slavný velikonoční.

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

A když byl ve dvanácti letech, a oni vstupovali do Jeruzaléma, podle obyčeje toho dne svátečního,

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

A když vykonali dni, a již se navracovali, zůstalo dítě Ježíš v Jeruzalémě, a nevěděli o tom Jozef a matka jeho.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

Domnívajíce se pak o něm, že by byl v zástupu, ušli den cesty. I hledali ho mezi příbuznými a známými.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

A nenalezše jeho, navrátili se do Jeruzaléma, hledajíce ho.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

I stalo se po třech dnech, že nalezli jej v chrámě, an sedí mezi doktory, poslouchaje jich a otazuje se jich.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

A děsili se všickni, kteříž jej slyšeli, nad rozumností a odpovědmi jeho.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

A uzřevše ho, ulekli se. I řekla matka jeho k němu: Synu, proč jsi nám tak učinil? Aj, otec tvůj a já s bolestí hledali jsme tebe.

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

I řekl k nim: Co jest, že jste mne hledali? Zdaliž jste nevěděli, že v těch věcech, kteréž jsou Otce mého, musím já býti?

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

Ale oni nesrozuměli těm slovům, kteráž k nim mluvil.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

I šel s nimi, a přišel do Nazarétu, a byl poddán jim. Matka pak jeho zachovávala všecka slova ta v srdci svém.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

A Ježíš prospíval moudrostí, a věkem, a milostí, u Boha i u lidí.