Job 15

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Tedy odpovídaje Elifaz Temanský, řekl:

Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

Zdali moudrý vynášeti má umění povětrné, aneb naplňovati východním větrem břicho své,

Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

Hádaje se slovy neprospěšnými, aneb řečmi neužitečnými?

Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

Anobrž vyprazdňuješ i bázeň Boží, a modliteb k Bohu činiti se zbraňuješ.

бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

Osvědčujíť zajisté nepravost tvou ústa tvá, ač jsi koli sobě zvolil jazyk chytrých.

Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

Potupují tě ústa tvá, a ne já, a rtové tvoji svědčí proti tobě.

Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

Zdaliž ty nejprv z lidí zplozen jsi, aneb prvé než pahrbkové sformován?

Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

Zdaliž jsi tajemství Boží slyšel, že u sebe zavíráš moudrost?

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

Co víš, čehož bychom nevěděli? Čemu rozumíš, aby toho při nás nebylo?

Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

I šedivýť i stařec mezi námi jest, ano i starší věkem než otec tvůj.

Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

Zdali malá jsou tobě potěšování Boha silného, čili něco je zastěňuje tobě?

Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

Tak-liž tě jalo srdce tvé, a tak-liž blíkají oči tvé,

що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

Že smíš odpovídati Bohu silnému tak pyšně, a vypouštěti z úst svých ty řeči?

Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

Nebo což jest člověk, aby se mohl očistiti, aneb spravedliv býti narozený z ženy?

Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

An při svatých jeho není dokonalosti, a nebesa nejsou čistá před očima jeho,

що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

Nadto ohavný a neužitečný člověk, kterýž pije nepravost jako vodu.

Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

Já oznámím tobě, poslyš mne; to zajisté, což jsem viděl, vypravovati budu,

про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

Což moudří vynesli a nezatajili, slýchavše od předků svých.

їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

Jimž samým dána byla země, aniž přejíti mohl cizí prostředkem jejich.

Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

Po všecky své dny bezbožný sám se bolestí trápí, po všecka, pravím léta, skrytá před ukrutníkem.

Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

Zvuk strachu jest v uších jeho, že i v čas pokoje zhoubce připadne na něj.

Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

Nevěří, by se měl navrátiti z temností, ustavičně očekávaje na sebe meče.

Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

Bývá i tulákem, chleba hledaje, kde by byl, cítě, že pro něj nastrojen jest den temností.

Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

Děsí jej nátisk a ssoužení, kteréž se silí proti němu, jako král s vojskem sšikovaným.

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

Nebo vztáhl proti Bohu silnému ruku svou, a proti Všemohoucímu postavil se.

проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

Útok učinil na něj, na šíji jeho s množstvím zdvižených štítů svých.

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

Nebo přiodíl tvář svou tukem svým, tak že se mu nadělalo faldů na slabinách.

і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

A bydlil v městech zkažených, a v domích, v nichž žádný nebydlil, kteráž v hromady rumu obrácena byla.

Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

Avšak nezbohatneť, aniž stane moc jeho, aniž se rozšíří na zemi dokonalost takových.

Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

Nevyjde z temností, mladistvou ratolest jeho usuší plamen, a tak zahyne od ducha úst svých.

Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

Ale nevěří, že v marnosti jest ten, jenž bloudí, a že marnost bude směna jeho.

вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

Před časem svým vyťat bude, a ratolest jeho nebude se zelenati.

Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

Zmaří, jako vinný kmen nezralý hrozen svůj, a svrže květ svůj jako oliva.

бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

Nebo shromáždění pokrytce spustne, a oheň spálí stany oslepených dary.

він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...

Kteřížto když počali ssužování, a porodili nepravost, hned břicho jejich strojí jinou lest.