Matthew 22

ויען ישוע ויסף דבר במשלים אליהם לאמר׃
А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:
דומה מלכות השמים למלך בשר ודם אשר עשה חתנה לבנו׃
Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.
וישלח את עבדיו לקרא הקרואים אל החתנה ולא אבו לבוא׃
І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.
ויסף שלח עבדים אחרים לאמר אמרו אל הקרואים הנה ערכתי את סעודתי שורי ומריאי טבוחים והכל מוכן באו אל החתנה׃
Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!
והם לא שתו לבם לזאת וילכו להם זה אל שדהו וזה אל מסחרו׃
Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.
והנשארים תפשו את עבדיו ויתעללו בם ויהרגום׃
А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.
ויקצף המלך וישלח צבאותיו ויאבד את המרצחים ההם ואת עירם שרף באש׃
І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.
אז אמר אל עבדיו הן החתנה מוכנה והקרואים לא היו ראוים לה׃
Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.
לכן לכו נא אל ראשי הדרכים וכל איש אשר תמצאו קראו אתו אל החתנה׃
Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.
ויצאו העבדים ההם אל הדרכים ויאספו את כל אשר מצאו גם רעים גם טובים וימלא בית החתנה מסבים׃
І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.
ויהי כבוא המלך לראות את המסבים וירא בהם איש ולא היה לבוש בגדי חתנה׃
Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,
ויאמר אליו רעי איכה באת הנה ואין לך בגדי חתנה ויאלם׃
та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.
ויאמר המלך למשרתים אסרו ידיו ורגליו ונשאתם והשלכתם אותו אל החשך החיצון שם תהיה היללה וחרק השנים׃
Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...
כי רבים הם הקרואים ומעטים הנבחרים׃
Бо багато покликаних, та вибраних мало.
וילכו הפרושים ויתיעצו איך יכשילהו בדבר׃
Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.
וישלחו אליו את תלמידיהם עם ההורדוסיים לאמר רבי ידענו כי איש אמת אתה ותורה באמת את דרך אלהים ולא תגור מפני איש כי אינך מכיר פני אדם׃
І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.
לכן הגידה נא לנו את דעתך הנכון לנו לתת מס אל הקיסר אם לא׃
Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
וישוע ידע את רשעתם ויאמר החנפים מה תנסוני׃
А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?
הראוני את מטבע המס ויביאו לו דינר׃
Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.
ויאמר אליהם של מי הצורה הזאת והמכתב אשר עליו׃
А Він каже до них: Чий це образ і напис?
ויאמרו אליו של הקיסר ויאמר אליהם לכן תנו לקיסר את אשר לקיסר ולאלהים את אשר לאלהים׃
Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.
וכשמעם את זאת תמהו ויעזבהו וילכו להם׃
А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.
ביום ההוא נגשו אליו צדוקים האמרים כי אין תחית המתים וישאלו אתו לאמר׃
Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,
רבי הן משה אמר איש כי ימות ובנים אין לו אחיו ייבם את אשתו והקים זרע לאחיו׃
та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.
ואתנו היו שבעה אחים והראשון נשא אשה וימת וזרע אין לו ויעזב את אשתו לאחיו׃
Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.
וכמו כן גם השני וכן גם השלישי עד השבעה׃
Так само і другий, і третій, аж до сьомого.
ואחרי כלם מתה גם האשה׃
А по всіх вмерла й жінка.
ועתה בתחית המתים למי מן השבעה תהיה לאשה כי לכלם היתה׃
Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.
ויען ישוע ויאמר להם טעים אתם באשר אינכם יודעים את הכתובים וגם את גבורת האלהים׃
Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.
כי בתחית המתים לא ישאו נשים ולא תנשאנה כי אם כמלאכי אלהים בשמים יהיו׃
Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.
ועל דבר תחית המתים הלא קראתם את הנאמר לכם מפי האלהים לאמר׃
А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:
אנכי אלהי אברהם ואלהי יצחק ואלהי יעקב והוא איננו אלהי המתים כי אם אלהי החיים׃
Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.
וישמע המון העם וישתומממו על תורתו׃
А народ, чувши це, дивувався науці Його.
והפרושים כשמעם כי סכר פי הצדוקים ויועדו יחדו׃
Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.
ואחד מהם מבין בתורה שאל אתו לנסותו לאמר׃
І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:
רבי אי זו מצוה גדולה היא בתורה׃
Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?
ויאמר ישוע אליו ואהבת את יהוה אלהיך בכל לבבך ובכל נפשך ובכל מדעך׃
Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.
זאת היא המצוה הגדולה והראשונה׃
Це найбільша й найперша заповідь.
והשנית דומה לה ואהבת לרעך כמוך׃
А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.
בשתי המצות האלה כל התורה תלויה וגם הנביאים׃
На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.
ויהי בהקהל הפרושים וישאלם ישוע לאמר׃
Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,
מה דעתכם על המשיח בן מי הוא ויאמרו אליו בן דוד׃
і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.
ויאמר אליהם ואיך קרא לו דוד ברוח אדון באמרו׃
Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:
נאם יהוה לאדני שב לימיני עד אשית איביך הדם לרגליך׃
Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.
ועתה אם דוד קרא לו אדון איך הוא בנו׃
Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?
ולא יכל איש לענות אתו דבר ולא ערב עוד איש את לבו מן היום ההוא לשאל אותו׃
І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.