Job 15

ויען אליפז התימני ויאמר׃

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

החכם יענה דעת רוח וימלא קדים בטנו׃

Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

הוכח בדבר לא יסכון ומלים לא יועיל בם׃

Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

אף אתה תפר יראה ותגרע שיחה לפני אל׃

Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

כי יאלף עונך פיך ותבחר לשון ערומים׃

бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

ירשיעך פיך ולא אני ושפתיך יענו בך׃

Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

הראישון אדם תולד ולפני גבעות חוללת׃

Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

הבסוד אלוה תשמע ותגרע אליך חכמה׃

Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

מה ידעת ולא נדע תבין ולא עמנו הוא׃

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

גם שב גם ישיש בנו כביר מאביך ימים׃

Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

המעט ממך תנחמות אל ודבר לאט עמך׃

Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

מה יקחך לבך ומה ירזמון עיניך׃

Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

כי תשיב אל אל רוחך והצאת מפיך מלין׃

що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

מה אנוש כי יזכה וכי יצדק ילוד אשה׃

Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

הן בקדשו לא יאמין ושמים לא זכו בעיניו׃

Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

אף כי נתעב ונאלח איש שתה כמים עולה׃

що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

אחוך שמע לי וזה חזיתי ואספרה׃

Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

אשר חכמים יגידו ולא כחדו מאבותם׃

про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

להם לבדם נתנה הארץ ולא עבר זר בתוכם׃

їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

כל ימי רשע הוא מתחולל ומספר שנים נצפנו לעריץ׃

Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

קול פחדים באזניו בשלום שודד יבואנו׃

Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

לא יאמין שוב מני חשך וצפו הוא אלי חרב׃

Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

נדד הוא ללחם איה ידע כי נכון בידו יום חשך׃

Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

יבעתהו צר ומצוקה תתקפהו כמלך עתיד לכידור׃

Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

כי נטה אל אל ידו ואל שדי יתגבר׃

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

ירוץ אליו בצואר בעבי גבי מגניו׃

проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

כי כסה פניו בחלבו ויעש פימה עלי כסל׃

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

וישכון ערים נכחדות בתים לא ישבו למו אשר התעתדו לגלים׃

і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

לא יעשר ולא יקום חילו ולא יטה לארץ מנלם׃

Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

לא יסור מני חשך ינקתו תיבש שלהבת ויסור ברוח פיו׃

Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

אל יאמן בשו נתעה כי שוא תהיה תמורתו׃

Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

בלא יומו תמלא וכפתו לא רעננה׃

вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

יחמס כגפן בסרו וישלך כזית נצתו׃

Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

כי עדת חנף גלמוד ואש אכלה אהלי שחד׃

бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

הרה עמל וילד און ובטנם תכין מרמה׃

він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...