Job 15

Niin vastasi Eliphas Temanilainen ja sanoi:

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:

Pitääkö taitavan niin tuuleen puhuman, ja täyttämän vatsansa tuulella?

Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?

Sinä nuhtelet kelvottomilla sanoilla ja puheilla, joista ei ole hyödytystä.

Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?

Sinä olet hyljännyt pelvon, ja puhut ylönkatseella Jumalan edessä.

Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,

Sillä sinun pahuutes opettaa niin sinun suus; ja sinä olet valinnut viekasten kielen.

бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.

Sinun suus pitää tuomitseman sinun, ja en minä: sinun huules pitää todistaman sinua vastaan:

Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:

Oletkos ensimäinen ihminen, joka syntynyt on? eli ennen (kaikkia) vuoria luotu?

Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?

Oletko sinä kuullut Jumalan salaisen neuvon? ja onko taito halvempi sinua?

Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?

Mitä sinä tiedät, jota emme tiedä; mitäs ymmärrät, joka ei ole meidän tykönämme?

Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?

Harmaapäät ja vanhat ovat meidän tykönämme, jotka ennen ovat eläneet kuin sinun isäs.

Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.

Pitäiskö Jumalan lohdutukset oleman halvat sinulle? Eli onko jotakin salaista tykönäs?

Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?

Mitä sinun sydämes aikoi? ja mitäs vilkutat silmiäs?

Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,

Kuinka sinä asetat mieles Jumalaa vastaan? että sinä senkaltaiset sanat suustas päästät.

що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?

Mikä on ihminen, että hän olis puhdas? ja että hän olis hurskas, joka vaimosta syntynyt on?

Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?

Katso, hänen pyhäinsä seassa ei ole yhtään nuhteetointa; ja taivaat ei ole puhtaat hänen edessänsä.

Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,

Kuinka paljon enemmin ihminen on kauhia ja ilkiä, joka juo vääryyttä niinkuin vettä?

що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?

Minä osoitan sinulle sen, kuule minua: minä luettelen sinulle, mitä minä nähnyt olen:

Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,

Mitä taitavat sanoneet ovat, jota ei yksikään heidän isistänsä ole salannut.

про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,

Joille ainoille maa annettu on, niin ettei yksikään outo saanut käydä heidän keskellänsä.

їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.

Jumalatoin vapisee kaiken elinaikansa, ja tyrannin vuosiluku on peitetty.

Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.

Pelvon ääni on hänen korvissansa, että rauhassakin pitää hävittäjä tuleman hänen päällensä.

Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.

Ei hän usko palajavansa pimeydestä, ja varoo aina miekkaa.

Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.

Kuin hän lähtee sinne ja tänne elatuksensa jälkeen, niin hän luulee aina pimeyden päivän käsissänsä olevan.

Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...

Ahdistus ja hätä peljättävät häntä, ja yllyttävät hänen, niinkuin kuningas valmis sotaan.

Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,

Sillä hän on ojentanut kätensä Jumalaa vastaan, ja vahvistanut itsensä Kaikkivaltiasta vastaan.

бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,

Hän juoksee päätäpäin häntä vastaan, ja seisoo ynseästi häntä vastaan.

проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.

Hän on peittänyt kasvonsa lihavuudellansa, ja lihoittanut ja paisuttanut itsensä.

Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,

Mutta hänen pitää asuman hävitetyssä kaupungissa ja asumattomissa huoneissa, jotka roukkioksi riutumallansa ovat.

і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.

Ei hänen pidä rikastuman, eikä hänen tavaransa pysymän, eikä hänen onnensa pidä leviämän maassa.

Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.

Ei hänen pidä pääsemän pimeydestä: tulen liekki kuivaa hänen oksansa, ja hänen suunsa hengellä katoo.

Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.

Ei hän taida uskaltaa turhuuteen, että hän on petetty; sillä turhuus on hänen palkkansa.

Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,

Hän loppuu ennen aikaansa, ja hänen oksansa ei pidä vihoittaman.

вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!

Hän poimitaan niinkuin kypsymätöin marja viinapuusta, ja niinkuin öljypuu varistaa kukoistuksensa.

Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,

Sillä ulkokullattuin kokous pitää oleman yksinäinen, ja tulen pitää polttaman lahjain ottajan huoneen,

бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:

Hän siittää onnettomuuden, ja synnyttää vaivaisuuden; ja heidän vatsansa valmistaa petoksen.

він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...