Luke 2

Men det skete i de dage, at en Befaling udgik fra Kejser Augustus, at al Verden skulde skrives i Mandtal.

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

(Denne første Indskrivning skete, da Kvirinius var Landshøvding i Syrien,)

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

Og alle gik for at lade sig indskrive, hver til sin By.

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

Og også Josef gik op fra Galilæa, fra Byen Nazareth til Judæa til Davids By, som kaldes Bethlehem, fordi han var af Davids Hus og Slægt,

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

for at lade sig indskrive tillige med Maria, sin trolovede, som var frugtsommelig.

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

Men det skete, medens de vare der, blev Tiden fuldkommet til, at hun skulde føde.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

Og hun fødte sin Søn, den førstefødte, og svøbte ham og lagde ham i en Krybbe; thi der var ikke Rum for dem i Herberget.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

Og der var Hyrder i den samme Egn, som lå ude på Marken og holdt Nattevagt over deres Hjord.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

Og se, en Herrens Engel stod for dem, og Herrens Herlighed skinnede om dem, og de frygtede såre

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

Og Engelen sagde til dem: "Frygter ikke; thi se, jeg forkynder eder en stor Glæde, som skal være for hele Folket.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

Thi eder er i dag en Frelser født, som er den Herre Kristus i Davids By.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

Og dette skulle I have til Tegn: I skulle finde et Barn svøbt, liggende i en Krybbe."

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

Og straks var der med Engelen en himmelsk Hærskares Mangfoldighed, som lovede Gud og sagde:

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

"Ære være Gud i det højeste! og Fred på Jorden! i Mennesker Velbehag!

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

Og det skete, da Englene vare farne fra dem til Himmelen, sagde Hyrderne til hverandre: "Lader os dog gå til Bethlehem og se dette, som er sket, hvilket Herren har kundgjort os."

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

Og de skyndte sig og kom og fandt både Maria og Josef, og Barnet liggende i Krybben.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

Men da de så det, kundgjorde de, hvad der var talt til dem om dette Barn.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

Og alle de, som hørte det, undrede sig over det, der blev talt til dem af Hyrderne.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

Men Maria gemte alle disse Ord og overvejede dem i sit Hjerte.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

Og Hyrderne vendte tilbage, idet de priste og lovede Gud for alt, hvad de havde hørt og set, således som der var talt til dem.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

Og da otte Dage vare fuldkommede, så han skulde omskæres, da blev hans Navn kaldt Jesus, som det var kaldt af Engelen, før han blev undfangen i Moders Liv.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

Og da deres Renselsesdage efter Mose Lov vare fuldkommede, bragte de ham op til Jerusalem for at fremstille ham for Herren,

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

som der er skrevet i Herrens Lov, at alt Mandkøn, som åbner Moders Liv, skal kaldes helligt for Herren,

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

og for at bringe Offer efter det, som er sagt i Herrens Lov, et Par Turtelduer eller to unge Duer.

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

Og se, der var en Mand i Jerusalem ved Navn Simeon, og denne Mand var retfærdig og gudfrygtig og forventede Israels Trøst, og den Helligånd var over ham.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

Og det var varslet ham af den Helligånd, at han ikke skulde se Døden, førend han havde set Herrens Salvede.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

Og han kom af Åndens Drift til Helligdommen; og idet Forældrene bragte Barnet Jesus ind for at gøre med ham efter Lovens Skik,

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

da tog han det på sine Arme og priste Gud og sagde:

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

"Herre! nu lader du din Tjener fare i Fred, efter dit Ord.

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

Thi mine Øjne have set din Frelse,

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

som du beredte for alle Folkeslagenes Åsyn,

яке Ти приготував перед всіма народами,

et Lys til at oplyse Hedningerne og en Herlighed for dit Folk Israel."

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

Og hans Fader og hans Moder undrede sig over de Ting, som bleve sagte om ham.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

Og Simeon velsignede dem og sagde til hans Moder Maria: "Se, denne er sat mange i Israel til Fald og Oprejsning og til et Tegn, som imodsiges,

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

ja, også din egen Sjæl skal et Sværd gennemtrænge! for at mange Hjerters Tanker skulle åbenbares."

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

Og der var en Profetinde Anna, Fanuels Datter, af Asers Stamme; hun var meget fremrykket i Alder, havde levet syv År med sin Mand efter sin Jomfrustand

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

og var nu en Enke ved fire og firsindstyve År, og hun veg ikke fra Helligdommen, tjenende Gud med Faste og Bønner Nat og Dag.

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

Og hun trådte til i den samme Stund og priste Gud og talte om ham til alle, som forventede Jerusalems Forløsning.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

Og da de havde fuldbyrdet alle Ting efter Herrens Lov, vendte de tilbage til Galilæa til deres egen By Nazareth.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

Men Barnet voksede og blev stærkt og blev fuldt af Visdom: og Guds Nåde var over det.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

Og hans Forældre droge hvert År op til Jerusalem på Påskehøjtiden.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

Og da han var bleven tolv År gammel, og de gik op efter Højtidens Sædvane

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

og havde tilendebragt de Dage, blev Barnet Jesus i Jerusalem, medens de droge hjem, og hans Forældre mærkede det ikke.

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

Men da de mente, at han var i Rejsefølget, kom de en Dags Rejse frem, og de ledte efter ham iblandt deres Slægtninge og Kyndinge.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

Og da de ikke fandt ham, vendte de tilbage til Jerusalem og ledte efter ham.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

Og det skete efter tre Dage, da fandt de ham i Helligdommen, hvor han sad midt iblandt Lærerne og både hørte på dem og adspurgte dem.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

Men alle, som hørte ham, undrede sig såre over hans Forstand og Svar.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

Og da de så ham, bleve de forfærdede; og hans Moder sagde til ham:"Barn! hvorfor gjorde du således imod os? Se, din Fader og jeg have ledt efter dig med Smerte."

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

Og han sagde til dem: "Hvorfor ledte I efter mig? Vidste I ikke, at jeg bør være i min Faders Gerning?"

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

Og de forstode ikke det Ord, som han talte til dem.

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

Og han drog ned med dem og kom til Nazareth og var dem lydig og hans Moder gemte alle de Ord i sit Hjerte.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

Og Jesus forfremmedes i Visdom og Alder og yndest hos Gud og Mennesker.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.