Luke 23

et surgens omnis multitudo eorum duxerunt illum ad Pilatum

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

coeperunt autem accusare illum dicentes hunc invenimus subvertentem gentem nostram et prohibentem tributa dari Caesari et dicentem se Christum regem esse

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

Pilatus autem interrogavit eum dicens tu es rex Iudaeorum at ille respondens ait tu dicis

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

ait autem Pilatus ad principes sacerdotum et turbas nihil invenio causae in hoc homine

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

at illi invalescebant dicentes commovet populum docens per universam Iudaeam et incipiens a Galilaea usque huc

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

Pilatus autem audiens Galilaeam interrogavit si homo Galilaeus esset

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

et ut cognovit quod de Herodis potestate esset remisit eum ad Herodem qui et ipse Hierosolymis erat illis diebus

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

Herodes autem viso Iesu gavisus est valde erat enim cupiens ex multo tempore videre eum eo quod audiret multa de illo et sperabat signum aliquod videre ab eo fieri

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

interrogabat autem illum multis sermonibus at ipse nihil illi respondebat

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

stabant etiam principes sacerdotum et scribae constanter accusantes eum

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

sprevit autem illum Herodes cum exercitu suo et inlusit indutum veste alba et remisit ad Pilatum

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

et facti sunt amici Herodes et Pilatus in ipsa die nam antea inimici erant ad invicem

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

Pilatus autem convocatis principibus sacerdotum et magistratibus et plebe

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

dixit ad illos obtulistis mihi hunc hominem quasi avertentem populum et ecce ego coram vobis interrogans nullam causam inveni in homine isto ex his in quibus eum accusatis

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

sed neque Herodes nam remisi vos ad illum et ecce nihil dignum morte actum est ei

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

emendatum ergo illum dimittam

Отже я покараю Його й відпущу.

necesse autem habebat dimittere eis per diem festum unum

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

exclamavit autem simul universa turba dicens tolle hunc et dimitte nobis Barabban

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

qui erat propter seditionem quandam factam in civitate et homicidium missus in carcerem

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

iterum autem Pilatus locutus est ad illos volens dimittere Iesum

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

at illi succlamabant dicentes crucifige crucifige illum

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

ille autem tertio dixit ad illos quid enim mali fecit iste nullam causam mortis invenio in eo corripiam ergo illum et dimittam

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

at illi instabant vocibus magnis postulantes ut crucifigeretur et invalescebant voces eorum

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

et Pilatus adiudicavit fieri petitionem eorum

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

dimisit autem illis eum qui propter homicidium et seditionem missus fuerat in carcerem quem petebant Iesum vero tradidit voluntati eorum

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

et cum ducerent eum adprehenderunt Simonem quendam Cyrenensem venientem de villa et inposuerunt illi crucem portare post Iesum

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

sequebatur autem illum multa turba populi et mulierum quae plangebant et lamentabant eum

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

conversus autem ad illas Iesus dixit filiae Hierusalem nolite flere super me sed super vos ipsas flete et super filios vestros

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

quoniam ecce venient dies in quibus dicent beatae steriles et ventres qui non genuerunt et ubera quae non lactaverunt

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

tunc incipient dicere montibus cadite super nos et collibus operite nos

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

quia si in viridi ligno haec faciunt in arido quid fiet

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

ducebantur autem et alii duo nequam cum eo ut interficerentur

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

et postquam venerunt in locum qui vocatur Calvariae ibi crucifixerunt eum et latrones unum a dextris et alterum a sinistris

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

Iesus autem dicebat Pater dimitte illis non enim sciunt quid faciunt dividentes vero vestimenta eius miserunt sortes

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

et stabat populus expectans et deridebant illum principes cum eis dicentes alios salvos fecit se salvum faciat si hic est Christus Dei electus

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

inludebant autem ei et milites accedentes et acetum offerentes illi

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

dicentes si tu es rex Iudaeorum salvum te fac

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

erat autem et superscriptio inscripta super illum litteris graecis et latinis et hebraicis hic est rex Iudaeorum

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

unus autem de his qui pendebant latronibus blasphemabat eum dicens si tu es Christus salvum fac temet ipsum et nos

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

respondens autem alter increpabat illum dicens neque tu times Deum quod in eadem damnatione es

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

et nos quidem iuste nam digna factis recipimus hic vero nihil mali gessit

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

et dicebat ad Iesum Domine memento mei cum veneris in regnum tuum

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

et dixit illi Iesus amen dico tibi hodie mecum eris in paradiso

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

erat autem fere hora sexta et tenebrae factae sunt in universa terra usque in nonam horam

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

et obscuratus est sol et velum templi scissum est medium

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

et clamans voce magna Iesus ait Pater in manus tuas commendo spiritum meum et haec dicens exspiravit

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

videns autem centurio quod factum fuerat glorificavit Deum dicens vere hic homo iustus erat

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

et omnis turba eorum qui simul aderant ad spectaculum istud et videbant quae fiebant percutientes pectora sua revertebantur

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

stabant autem omnes noti eius a longe et mulieres quae secutae erant eum a Galilaea haec videntes

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

et ecce vir nomine Ioseph qui erat decurio vir bonus et iustus

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

hic non consenserat consilio et actibus eorum ab Arimathia civitate Iudaeae qui expectabat et ipse regnum Dei

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

hic accessit ad Pilatum et petiit corpus Iesu

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

et depositum involvit sindone et posuit eum in monumento exciso in quo nondum quisquam positus fuerat

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

et dies erat parasceves et sabbatum inlucescebat

День той був Приготування, і наставала субота.

subsecutae autem mulieres quae cum ipso venerant de Galilaea viderunt monumentum et quemadmodum positum erat corpus eius

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

et revertentes paraverunt aromata et unguenta et sabbato quidem siluerunt secundum mandatum

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.