Psalms 37

Давидів. Не розпалюйся гнівом своїм на злочинців, не май заздрости до беззаконних,

Ψαλμος του Δαβιδ. Μη αγανακτει δια τους πονηρευομενους, μηδε ζηλευε τους εργατας της ανομιας.

бо вони, як трава, будуть скоро покошені, і мов та зелена билина пов'януть!

Διοτι ως χορτος ταχεως θελουσι κοπη, και ως χλωρα βοτανη θελουσι καταμαρανθη.

Надійся на Господа й добре чини, землю замешкуй та правди дотримуй!

Ελπιζε επι Κυριον και πραττε το αγαθον κατοικει την γην και νεμου την αληθειαν

Хай Господь буде розкіш твоя, і Він сповнить тобі твого серця бажання!

και ευφραινου εν Κυριω, και θελει σοι δωσει τα ζητηματα της καρδιας σου.

На Господа здай дорогу свою, і на Нього надію клади, і Він зробить,

Αναθες εις τον Κυριον την οδον σου και ελπιζε επ αυτον, και αυτος θελει ενεργησει

і Він випровадить, немов світло, твою справедливість, а правду твою немов південь.

και θελει εξαξει ως φως την δικαιοσυνην σου και την κρισιν σου ως μεσημβριαν.

Жди Господа мовчки й на Нього надійся, не розпалюйся гнівом на того, хто щасливою чинить дорогу свою, на людину, що виконує задуми злі.

Αναπαυου επι τον Κυριον και προσμενε αυτον μη αγανακτει δια τον κατευοδουμενον εν τη οδω αυτου, δια ανθρωπον πραττοντα παρανομιας.

Повстримайсь від гніву й покинь пересердя, не розпалюйся лютістю, щоб чинити лиш зло,

Παυσον απο θυμου και αφες την οργην μηδολως αγανακτει ωστε να πραττης πονηρα.

бо витяті будуть злочинці, а ті, хто вповає на Господа землю вспадкують!

Διοτι οι πονηρευομενοι θελουσιν εξολοθρευθη οι δε προσμενοντες τον Κυριον, ουτοι θελουσι κληρονομησει την γην.

А ще трохи й не буде безбожного, і будеш дивитись на місце його і не буде його,

Διοτι ετι μικρον και ο ασεβης δεν θελει υπαρχει και θελεις ζητησει τον τοπον αυτου, και δεν θελει ευρεθη

а покірні вспадкують землю, і зарозкошують миром великим!

οι πραεις ομως θελουσι κληρονομησει την γην και θελουσι κατατρυφα εν πολλη ειρηνη.

Лихе замишляє безбожний на праведного, і скрегоче на нього своїми зубами,

Ο ασεβης μηχαναται κατα του δικαιου, και τριζει κατ αυτου τους οδοντας αυτου.

та Господь посміється із нього, бачить бо Він, що наближується його день!

Ο Κυριος θελει γελασει επ αυτω, επειδη βλεπει οτι ερχεται η ημερα αυτου.

Безбожні меча добувають та лука свого натягають, щоб звалити нужденного й бідного, щоб порізати людей простої дороги,

Οι ασεβεις εξεσπασαν ρομφαιαν και ενετειναν το τοξον αυτων, δια να καταβαλωσι τον πτωχον και τον πενητα, δια να σφαξωσι τους περιπατουντας εν ευθυτητι.

та ввійде їхній меч до їхнього власного серця, і поламані будуть їхні луки!

Η ρομφαια αυτων θελει εμβη εις την καρδιαν αυτων, και τα τοξα αυτων θελουσι συντριφθη.

Краще мале справедливого, ніж велике багатство безбожних, і то багатьох,

Καλλιον το ολιγον του δικαιου παρα ο πλουτος πολλων ασεβων.

бо зламані будуть рамена безбожних, а справедливих Господь підпирає!

Διοτι οι βραχιονες των ασεβων θελουσι συντριφθη τους δε δικαιους υποστηριζει ο Κυριος.

Знає Господь дні невинних, а їхня спадщина пробуде навіки,

Γινωσκει ο Κυριος τας ημερας των αμεμπτων και η κληρονομια αυτων θελει εισθαι εις τον αιωνα

за лихоліття не будуть вони посоромлені, і за днів голоду ситими будуть.

δεν θελουσι καταισχυνθη εν καιρω πονηρω και εν ημεραις πεινης θελουσι χορτασθη.

Бо загинуть безбожні, і Господні вороги, як овечий той лій, заникнуть, у димі заникнуть вони!

Οι δε ασεβεις θελουσιν εξολοθρευθη και οι εχθροι του Κυριου, ως το παχος των αρνιων, θελουσιν αναλωθη εις καπνον θελουσι διαλυθη.

Позичає безбожний і не віддає, а праведний милість висвідчує та роздає,

Δανειζεται ο ασεβης και δεν αποδιδει, ο δε δικαιος ελεει και διδει.

бо благословенні від Нього вспадкують землю, а прокляті від Нього понищені будуть!

Διοτι οι ευλογημενοι αυτου θελουσι κληρονομησει την γην οι δε κατηραμενοι αυτου θελουσιν εξολοθρευθη.

Від Господа кроки людини побожної ставляться міцно, і Він любить дорогу її;

Οταν υπο Κυριου κατευθυνωνται τα διαβηματα του ανθρωπου, η οδος αυτου ειναι αρεστη εις αυτον.

коли ж упаде, то не буде покинена, бо руку її підпирає Господь.

Εαν πεση, δεν θελει συντριφθη διοτι ο Κυριος υποστηριζει την χειρα αυτου.

Я був молодий і постарівся, та не бачив я праведного, щоб опущений був, ні нащадків його, щоб хліба просили.

Νεος ημην και ηδη εγηρασα, και δεν ειδον δικαιον εγκαταλελειμμενον ουδε το σπερμα αυτου ζητουν αρτον.

Кожен день виявляє він милість та позичає, і над потомством його благословення.

Ολην την ημεραν ελεει και δανειζει, και το σπερμα αυτου ειναι εις ευλογιαν.

Ухиляйся від злого та добре чини, та й навіки живи!

Εκκλινον απο του κακου και πραττε το αγαθον, και θελεις διαμενει εις τον αιωνα.

Бо любить Господь справедливість, і Він богобійних Своїх не покине, вони будуть навіки бережені, а насіння безбожних загине!

Διοτι ο Κυριος αγαπα κρισιν, και δεν εγκαταλειπει τους οσιους αυτου εις τον αιωνα θελουσι διαφυλαχθη το δε σπερμα των ασεβων θελει εξολοθρευθη.

Успадкують праведні землю, і повік будуть жити на ній.

Οι δικαιοι θελουσι κληρονομησει την γην, και επ αυτης θελουσι κατοικει εις τον αιωνα.

Уста праведного кажуть мудрість, язик же його промовляє про право,

Το στομα του δικαιου μελετα σοφιαν, και η γλωσσα αυτου λαλει κρισιν.

Закон Бога його в його серці, кроки його не спіткнуться.

Ο νομος του Θεου αυτου ειναι εν τη καρδια αυτου τα διαβηματα αυτου δεν θελουσιν ολισθησει.

А безбожний чатує на праведного, і пильнує забити його,

Κατασκοπευει ο αμαρτωλος τον δικαιον και ζητει να θανατωση αυτον.

та Господь не зоставить його в руках того, і несправедливим не вчинить його, коли буде судити його.

Ο Κυριος δεν θελει αφησει αυτον εις τας χειρας αυτου, ουδε θελει καταδικασει αυτον οταν κρινη αυτον.

Надійся на Господа, та держися дороги Його, і піднесе Він тебе, щоб успадкувати землю, ти бачитимеш, як понижені будуть безбожні.

Προσμενε τον Κυριον και φυλαττε την οδον αυτου, και θελει σε υψωσει δια να κληρονομησης την γην οταν εξολοθρευθωσιν οι ασεβεις, θελεις ιδει.

Я бачив безбожного, що збуджував пострах, що розкоренився, немов саморосле зелене те дерево,

Ειδον τον ασεβη υπερυψουμενον και εξηπλωμενον ως την χλωραν δαφνην

та він проминув, й ось немає його, і шукав я його, й не знайшов!

αλλ ηφανισθη και ιδου, δεν υπηρχε και εζητησα αυτον, και δεν ευρεθη.

Бережи неповинного та дивися на праведного, бо людині спокою належить майбутність,

Παρατηρει τον ακακον και βλεπε τον ευθυν, οτι εις τον ειρηνικον ανθρωπον θελει εισθαι εγκαταλειμμα

переступники ж разом понищені будуть, майбутність безбожних загине!

οι δε παραβαται θελουσιν ολως εξολοθρευθη των ασεβων το εγκαταλειμμα θελει αποκοπη.

А спасіння праведних від Господа, Він їхня твердиня за час лихоліття,

Των δικαιων ομως η σωτηρια ειναι παρα Κυριου αυτος ειναι η δυναμις αυτων εν καιρω θλιψεως.

і Господь їм поможе та їх порятує, визволить їх від безбожних і їх збереже, бо вдавались до Нього вони!

Και θελει βοηθησει αυτους ο Κυριος, και ελευθερωσει αυτους θελει ελευθερωσει αυτους απο ασεβων και σωσει αυτους διοτι ηλπισαν επ αυτον.