Psalms 38

Псалом Давидів. На пам'ятку.

Ψαλμος του Δαβιδ εις αναμνησιν. Κυριε, μη με ελεγξης εν τω θυμω σου, μηδε εν τη οργη σου παιδευσης με.

Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

Διοτι τα βελη σου ενεπηχθησαν εις εμε και η χειρ σου καταπιεζει με.

бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

Δεν υπαρχει υγεια εν τη σαρκι μου εξ αιτιας της οργης σου. δεν ειναι ειρηνη εις τα οστα μου εξ αιτιας της αμαρτιας μου.

Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

Διοτι αι ανομιαι μου υπερεβησαν την κεφαλην μου ως φορτιον βαρυ υπερεβαρυναν επ εμε.

бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

Εβρωμησαν και εσαπησαν αι πληγαι μου εξ αιτιας της ανοησιας μου.

смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

Εταλαιπωρηθην, εκυρτωθην εις ακρον ολην την ημεραν περιπατω σκυθρωπος.

Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

Διοτι τα εντοσθια μου γεμουσι φλογωσεως, και δεν υπαρχει υγεια εν τη σαρκι μου.

бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

Ησθενησα και καθ υπερβολην κατεκοπην βρυχωμαι απο της αδημονιας της καρδιας μου.

Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

Κυριε, ενωπιον σου ειναι πασα η επιθυμια μου, και ο στεναγμος μου δεν κρυπτεται απο σου.

Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

Η καρδια μου ταραττεται, η δυναμις μου με εγκαταλειπει και το φως των οφθαλμων μου, και αυτο δεν ειναι μετ εμου.

Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

Οι φιλοι μου και οι πλησιον μου στεκουσιν απεναντι της πληγης μου, και οι πλησιεστεροι μου στεκουσιν απο μακροθεν.

Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

Και οι ζητουντες την ψυχην μου στηνουσιν εις εμε παγιδας και οι εκζητουντες το κακον μου λαλουσι πονηρα, και μελετωσι δολους ολην την ημεραν.

Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

Αλλ εγω ως κωφος δεν ηκουον και ημην ως αφωνος, μη ανοιγων το στομα αυτου.

А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

Και ημην ως ανθρωπος μη ακουων και μη εχων αντιλογιαν εν τω στοματι αυτου.

і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

Διοτι επι σε, Κυριε, ηλπισα συ θελεις μου εισακουσει, Κυριε ο Θεος μου.

бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

Επειδη ειπα, Ας μη χαρωσιν επ εμε οταν ολισθηση ο πους μου, αυτοι μεγαλαυχουσι κατ εμου.

Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

Διοτι ειμαι ετοιμος να πεσω, και ο πονος μου ειναι παντοτε εμπροσθεν μου.

Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

Επειδη εγω θελω αναγγελλει την ανομιαν μου, θελω λυπεισθαι δια την αμαρτιαν μου.

бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

Αλλ οι εχθροι μου ζωσιν, υπερισχυουσι και επληθυνθησαν οι μισουντες με αδικως.

А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

Και οι ανταποδιδοντες κακον αντι καλου ειναι εναντιοι μου, επειδη κυνηγω το καλον.

Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

Μη με εγκαταλιπης, Κυριε Θεε μου, μη απομακρυνθης απ εμου.

Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене, поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

Ταχυνον εις βοηθειαν μου, Κυριε, η σωτηρια μου.