Matthew 22

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

A odpowiadając Jezus, zasię im rzekł w podobieństwach, mówiąc:

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

Podobne jest królestwo niebieskie człowiekowi królowi, który sprawił wesele synowi swemu;

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

I posłał sługi swe, aby wezwali zaproszonych na wesele; ale nie chcieli przyjść.

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Znowu posłał insze sługi, mówiąc: Powiedzcie zaproszonym: Otom obiad mój nagotował, woły moje i co było karmnego, pobito, i wszystko gotowe, pójdźcież na wesele.

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

Ale oni zaniedbawszy odeszli, jeden do roli swojej, a drugi do kupiectwa swego;

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

A drudzy pojmawszy sługi jego, zelżyli i pobili je.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Co gdy król usłyszał, rozgniewał się, a posławszy wojska swoje, wytracił one morderce, i miasto ich zapalił.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Tedy rzekł sługom swoim: Weseleć wprawdzie jest gotowe; lecz zaproszeni nie byli godni.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

Przetoż idźcie na rozstania dróg, kogokolwiek znajdziecie, wezwijcie na wesele.

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

Tedy wyszedłszy oni słudzy na drogi, zgromadzili wszystkie, którekolwiek znaleźli, złe i dobre, i napełnione jest wesele gośćmi.

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

A wszedłszy król, aby oglądał goście, obaczył tam człowieka nie odzianego szatą weselną;

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

I rzekł mu: Przyjacielu! jakoś tu wszedł, nie mając szaty weselnej? A on zamilknął.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

Tedy rzekł król sługom: Związawszy nogi i ręce jego, weźmijcie go, a wrzućcie do ciemności zewnętrznych, tam będzie płacz i zgrzytanie zębów.

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

Albowiem wiele jest wezwanych, ale mało wybranych.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

Tedy odszedłszy Faryzeuszowie uczynili radę, jako by go usidlili w mowie.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

I posłali do niego ucznie swoje z Herodyjany, mówiąc: Nauczycielu! wiemy, żeś jest prawdziwy, i drogi Bożej w prawdzie uczysz, a nie dbasz na nikogo; albowiem nie patrzysz na osobę ludzką.

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Przetoż powiedz nam, co ci się zda? Godzili się dać czynsz cesarzowi, czyli nie?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Ale Jezus poznawszy złość ich, rzekł im: Czemuż mię kusicie, obłudnicy?

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

Pokażcie mi monetę czynszową; a oni mu podali grosz.

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

I rzekł im: Czyjże to obraz i napis?

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

Rzekli mu: Cesarski. Tedy im rzekł: Oddawajcież tedy, co jest cesarskiego, cesarzowi, a co jest Bożego, Bogu.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

To usłyszawszy, zadziwili się, a opuściwszy go, odeszli.

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

Dnia onego przyszli do niego Saduceuszowie, którzy mówią, iż nie masz zmartwychwstania, i pytali go,

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

Mówiąc: Nauczycielu! Mojżesz powiedział: Jeźliby kto umarł, nie mając dzieci, aby brat jego prawem powinowactwa pojął żonę jego, i wzbudził nasienie bratu swemu.

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

Było tedy u nas siedm braci; a pierwszy pojąwszy żonę, umarł, a nie mając nasienia, zostawił żonę swoję bratu swemu.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

Także też wtóry i trzeci, aż do siódmego.

А по всіх вмерла й жінка.

A na ostatek po wszystkich umarła i ona niewiasta.

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

Przetoż przy zmartwychwstaniu, któregoż z tych siedmiu będzie żoną, gdyż ją wszyscy mieli?

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

A odpowiadając Jezus rzekł im: Błądzicie, nie będąc powiadomieni Pisma, ani mocy Bożej.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

Albowiem przy zmartwychwstaniu ani się żenić, ani za mąż chodzić nie będą, ale będą jako Aniołowie Boży w niebie.

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

A o powstaniu umarłych nie czytaliście, co wam powiedziano od Boga mówiącego:

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

Jam jest Bóg Abrahama, i Bóg Izaaka, i Bóg Jakóba? Bóg nie jestci Bogiem umarłych, ale żywych.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

A usłyszawszy to lud, zdumiał się nad nauką jego.

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

Lecz gdy usłyszeli Faryzeuszowie, że zawarł usta Saduceuszom, zeszli się wespół.

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

I spytał go jeden z nich, zakonnik, kusząc go i mówiąc:

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

Nauczycielu! które jest największe przykazanie w zakonie?

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

A Jezus mu rzekł: Będziesz miłował Pana, Boga twego, ze wszystkiego serca twego, i ze wszystkiej duszy twojej i ze wszystkiej myśli twojej.

Це найбільша й найперша заповідь.

To jest pierwsze i największe przykazanie.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

A wtóre podobne jest temuż: Będziesz miłował bliźniego twego, jako samego siebie.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

Na tych dwóch przykazaniach wszystek zakon i prorocy zawisnęli.

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

A gdy się Faryzeuszowie zebrali, spytał ich Jezus,

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

Mówiąc: Co się wam zda o Chrystusie? Czyim jest synem? Rzekli mu: Dawidowym.

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

I rzekł im: Jakoż tedy Dawid w duchu nazywa go Panem? mówiąc:

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

Rzekł Pan Panu memu: Siądź po prawicy mojej, aż położę nieprzyjacioły twoje podnóżkiem nóg twoich.

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

Ponieważ go tedy Dawid nazywa Panem, jakoż jest synem jego?

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

A żaden mu nie mógł odpowiedzieć i słowa, i nie śmiał go nikt więcej od onego dnia pytać.