Job 27

І Йов далі вів мову свою та й казав:

Potem dalej Ijob prowadził rzecz swoję, i rzekł:

Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

Jako żyje Bóg, który odrzucił sąd mój, a Wszechmocny, który gorzkości nabawił duszy mojej:

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

Że póki staje tchu we mnie, i ducha Bożego w nozdrzach moich,

неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

Nie będą mówiły wargi moje nieprawości, a język mój nie będzie powiadał zdrady.

Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

Nie daj Boże, żebym was miał usprawiedliwiać; póki dech we mnie, nie odstąpię od niewinności mojej.

за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

Sprawiedliwości mojej trzymać się będę, a nie puszczę się jej; nie zawstydzi mię serce moje, pókim żyw.

нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

Nieprzyjaciel mój będzie jako niezbożnik, a który powstaje przeciwko mnie, jako złośnik.

Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

Co bowiem za nadzieja jest obłudnika, który się w łakomstwie kocha, gdy Bóg wydrze duszę jego.

Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

Izali Bóg usłyszy wołanie jego, gdy nań ucisk przyjdzie?

Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

Izaż się w Wszechmocnym rozkocha? a będzie wzywał Boga na każdy czas?

Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

Uczę was, będąc w ręce Bożej, a jako idę z Wszechmocnym, nie taję.

таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

Oto wy to wszyscy widzicie; przeczże wżdy próżność mówicie?

Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

Tenci jest dział człowieka bezbożnego u Boga, a toć dziedzictwo okrutnicy od Wszechmocnego wezmą.

Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

Jeźli się rozmnożą synowie jego, pójdą pod miecz: a potomstwo jego nie nasyci się chleba.

Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Którzy po nim zostaną w śmierci pogrzebieni będą, a wdowy jego nie będą go płakały;

Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

Choćby srebra nazgromadzał jako prochu, a nasprawiał szat jako błota:

то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

Tedy nasprawiać ich on, ale sprawiedliwy oblekać je będzie, a srebro ono niewinny dzielić będzie.

Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

Zbuduje dom swój jako mól, a jako stróż budę wystawi.

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

Bogaty zaśnie, a nie będzie pogrzebiony; spojrzyli kto, alić go niemasz.

Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

Zachwycą go strachy jako wody, w nocy go porwie wicher.

східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

Pochwyci go wiatr wschodni, a odejdzie; bo wicher ruszył go z miejsca swego.

Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Toć Bóg nań dopuści, a nie przepuści mu, choć przed ręką jego prędko uciekać będzie.

Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

Klaśnie każdy nad nim rękoma swemi, i wysyka go z miejsca swego.