Matthew 22

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

Og Jesus tok atter til orde og talte til dem i lignelser og sa:

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

Himlenes rike er å ligne med en konge som gjorde bryllup for sin sønn.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

Og han sendte sine tjenere ut for å be de innbudne komme til bryllupet; men de vilde ikke komme.

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Atter sendte han andre tjenere ut og sa: Si til de innbudne: Se, jeg har gjort i stand mitt måltid: mine okser og mitt gjø-fe er slaktet, og alt er ferdig; kom til bryllupet!

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

Men de brydde sig ikke om det og gikk sin vei, den ene til sin aker, den annen til sitt kjøbmannskap;

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

og de andre tok fatt på hans tjenere, hånte dem og slo dem ihjel.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Men kongen blev harm, og sendte sine krigshærer ut og drepte disse manndrapere og satte ild på deres by.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Derefter sier han til sine tjenere: Bryllupet er vel ferdig, men de innbudne var det ikke verd;

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

gå derfor ut på veiskjellene og be til bryllups så mange I finner!

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

Så gikk da disse tjenere ut på veiene og fikk sammen alle dem de fant, både onde og gode, og bryllupshuset blev fullt av gjester.

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

Da nu kongen gikk inn for å se på dem som satt til bords, så han der en mann som ikke hadde bryllupsklædning på.

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

Og han sa til ham: Min venn! hvorledes er du kommet inn her og har ikke bryllupsklædning på! Men han tidde.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

Da sa kongen til tjenerne: Bind hender og føtter på ham og kast ham ut i mørket utenfor! Der skal være gråt og tenners gnidsel.

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

For mange er kalt, men få er utvalgt.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

Da gikk fariseerne bort og holdt råd om hvorledes de kunde fange ham i ord.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

Og de sendte sine disipler avsted til ham sammen med herodianerne og lot dem si: Mester! vi vet at du er sanndru og lærer Guds vei i sannhet, og ikke bryr dig om nogen, for du gjør ikke forskjell på folk;

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Si oss da: Hvad tykkes dig? er det tillatt å gi keiseren skatt, eller ikke?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Men Jesus merket deres ondskap og sa: Hvorfor frister I mig, hyklere?

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

Vis mig skattens mynt! De rakte ham da en penning.

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

Og han sier til dem: Hvis billede og påskrift er dette?

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

De sier til ham: Keiserens. Da sier han til dem: Gi da keiseren hvad keiserens er, og Gud hvad Guds er!

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Og da de hørte det, undret de sig, og forlot ham og gikk bort.

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

Samme dag kom nogen sadduseere til ham, de som sier at det ikke er nogen opstandelse, og de spurte ham og sa:

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

Mester! Moses har sagt: Når en mann dør og ikke har barn, da skal hans bror gifte sig med hans hustru og opreise sin bror avkom.

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

Nu var det hos oss syv brødre; og den første giftet sig og døde, og da han ikke hadde avkom, efterlot han sin hustru til broren.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

Likeså den annen og den tredje, like til den syvende.

А по всіх вмерла й жінка.

Men sist av alle døde kvinnen.

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

Men i opstandelsen, hvem av de syv skal da få henne til hustru? for de har jo hatt henne alle sammen.

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

Men Jesus svarte og sa til dem: I farer vill fordi I ikke kjenner skriftene og heller ikke Guds kraft.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

For i opstandelsen hverken tar de til ekte eller gis de til ekte, men de er som Guds engler i himmelen.

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

Men om de dødes opstandelse, har I da ikke lest hvad som er sagt eder om den av Gud, som sier:

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

Jeg er Abrahams Gud og Isaks Gud og Jakobs Gud? Han er ikke de dødes Gud, men de levendes.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

Og da folket hørte det, var de slått av forundring over hans lære.

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

Men da fariseerne hørte at han hadde stoppet munnen på sadduseerne, kom de sammen;

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

og en av dem, en lovkyndig, spurte for å friste ham:

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

Mester! hvilket bud er det største i loven?

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

Han sa til ham: Du skal elske Herren din Gud av alt ditt hjerte og av all din sjel og av all din hu.

Це найбільша й найперша заповідь.

Dette er det største og første bud.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

Men det er et annet som er like så stort: Du skal elske din næste som dig selv.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

På disse to bud hviler hele loven og profetene.

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

Men mens fariseerne var samlet, spurte Jesus dem:

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

Hvad tykkes eder om Messias? hvis sønn er han? De sier til ham: Davids.

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

Han sier til dem: Hvorledes kan da David i Ånden kalle ham herre, når han sier:

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

Herren sa til min herre: Sett dig ved min høire hånd, til jeg får lagt dine fiender under dine føtter!

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

Kaller nu David ham herre, hvorledes kan han da være hans sønn?

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Og ingen kunde svare ham et ord, og heller ikke vågde nogen å spørre ham mere fra den dag.