Luke 2

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.

And it came to pass in those days, that there went out a decree from Cæsar Augustus, that all the world should be taxed.

Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.

(And this taxing was first made when Cyrenius was governor of Syria.)

І всі йшли записатися, кожен у місто своє.

And all went to be taxed, every one into his own city.

Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,

And Joseph also went up from Galilee, out of the city of Nazareth, into Judæa, unto the city of David, which is called Bethlehem; (because he was of the house and lineage of David:)

щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.

To be taxed with Mary his espoused wife, being great with child.

І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.

And so it was, that, while they were there, the days were accomplished that she should be delivered.

І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...

And she brought forth her firstborn son, and wrapped him in swaddling clothes, and laid him in a manger; because there was no room for them in the inn.

А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.

And there were in the same country shepherds abiding in the field, keeping watch over their flock by night.

Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...

And, lo, the angel of the Lord came upon them, and the glory of the Lord shone round about them: and they were sore afraid.

Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.

And the angel said unto them, Fear not: for, behold, I bring you good tidings of great joy, which shall be to all people.

Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.

For unto you is born this day in the city of David a Saviour, which is Christ the Lord.

А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.

And this shall be a sign unto you; Ye shall find the babe wrapped in swaddling clothes, lying in a manger.

І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:

And suddenly there was with the angel a multitude of the heavenly host praising God, and saying,

Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!

Glory to God in the highest, and on earth peace, good will toward men.

І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.

And it came to pass, as the angels were gone away from them into heaven, the shepherds said one to another, Let us now go even unto Bethlehem, and see this thing which is come to pass, which the Lord hath made known unto us.

І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.

And they came with haste, and found Mary, and Joseph, and the babe lying in a manger.

А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.

And when they had seen it, they made known abroad the saying which was told them concerning this child.

І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...

And all they that heard it wondered at those things which were told them by the shepherds.

А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.

But Mary kept all these things, and pondered them in her heart.

Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.

And the shepherds returned, glorifying and praising God for all the things that they had heard and seen, as it was told unto them.

Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.

And when eight days were accomplished for the circumcising of the child, his name was called JESUS, which was so named of the angel before he was conceived in the womb.

А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,

And when the days of her purification according to the law of Moses were accomplished, they brought him to Jerusalem, to present him to the Lord;

як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,

(As it is written in the law of the Lord, Every male that openeth the womb shall be called holy to the Lord;)

і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.

And to offer a sacrifice according to that which is said in the law of the Lord, A pair of turtledoves, or two young pigeons.

І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.

And, behold, there was a man in Jerusalem, whose name was Simeon; and the same man was just and devout, waiting for the consolation of Israel: and the Holy Ghost was upon him.

І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.

And it was revealed unto him by the Holy Ghost, that he should not see death, before he had seen the Lord's Christ.

І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,

And he came by the Spirit into the temple: and when the parents brought in the child Jesus, to do for him after the custom of the law,

тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:

Then took he him up in his arms, and blessed God, and said,

Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,

Lord, now lettest thou thy servant depart in peace, according to thy word:

бо побачили очі мої Спасіння Твоє,

For mine eyes have seen thy salvation,

яке Ти приготував перед всіма народами,

Which thou hast prepared before the face of all people;

Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!

A light to lighten the Gentiles, and the glory of thy people Israel.

І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.

And Joseph and his mother marvelled at those things which were spoken of him.

А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,

And Simeon blessed them, and said unto Mary his mother, Behold, this child is set for the fall and rising again of many in Israel; and for a sign which shall be spoken against;

і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!

(Yea, a sword shall pierce through thy own soul also,) that the thoughts of many hearts may be revealed.

Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,

And there was one Anna, a prophetess, the daughter of Phanuel, of the tribe of Aser: she was of a great age, and had lived with an husband seven years from her virginity;

удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.

And she was a widow of about fourscore and four years, which departed not from the temple, but served God with fastings and prayers night and day.

І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.

And she coming in that instant gave thanks likewise unto the Lord, and spake of him to all them that looked for redemption in Jerusalem.

А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.

And when they had performed all things according to the law of the Lord, they returned into Galilee, to their own city Nazareth.

А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.

And the child grew, and waxed strong in spirit, filled with wisdom: and the grace of God was upon him.

А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.

Now his parents went to Jerusalem every year at the feast of the passover.

І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.

And when he was twelve years old, they went up to Jerusalem after the custom of the feast.

Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.

And when they had fulfilled the days, as they returned, the child Jesus tarried behind in Jerusalem; and Joseph and his mother knew not of it.

Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.

But they, supposing him to have been in the company, went a day's journey; and they sought him among their kinsfolk and acquaintance.

Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.

And when they found him not, they turned back again to Jerusalem, seeking him.

І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.

And it came to pass, that after three days they found him in the temple, sitting in the midst of the doctors, both hearing them, and asking them questions.

Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.

And all that heard him were astonished at his understanding and answers.

І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...

And when they saw him, they were amazed: and his mother said unto him, Son, why hast thou thus dealt with us? behold, thy father and I have sought thee sorrowing.

А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?

And he said unto them, How is it that ye sought me? wist ye not that I must be about my Father's business?

Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.

And they understood not the saying which he spake unto them.

І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.

And he went down with them, and came to Nazareth, and was subject unto them: but his mother kept all these sayings in her heart.

А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.

And Jesus increased in wisdom and stature, and in favour with God and man.