Luke 2

І трапилося тими днями, вийшов наказ царя Августа переписати всю землю.
ויהי בימים ההם ותצא דת מאת הקיסר אוגוסטוס לספר את כל ישבי תבל׃
Цей перепис перший відбувся тоді, коли владу над Сирією мав Квіріній.
וזה המפקד היה הראשון בהיות קוריניוס שליט בסוריא׃
І всі йшли записатися, кожен у місто своє.
וילכו כלם להתפקד איש לעירו׃
Пішов теж і Йосип із Галілеї, із міста Назарету, до Юдеї, до міста Давидового, що зветься Віфлеєм, бо походив із дому та з роду Давидового,
ויעל גם יוסף מן הגליל מעיר נצרת אל יהודה לעיר דוד הנקראה בית לחם כי היה מבית דוד וממשפחתו׃
щоб йому записатись із Марією, із ним зарученою, що була вагітна.
להתפקד עם מרים המארשה לו והיא הרה׃
І сталось, як були вони там, то настав їй день породити.
ויהי בהיותם שם וימלאו ימיה ללדת׃
І породила вона свого Первенця Сина, і Його сповила, і до ясел поклала Його, бо в заїзді місця не стало для них...
ותלד את בנה הבכור ותחתלהו ותשכיבהו באבוס כי לא היה להם מקום במלון׃
А в тій стороні були пастухи, які пильнували на полі, і нічної пори вартували отару свою.
ורעים היו בארץ ההיא לנים בשדה ושמרים את משמרות הלילה בעדרם׃
Аж ось Ангол Господній з'явивсь коло них, і слава Господня осяяла їх. І вони перестрашились страхом великим...
והנה מלאך יהוה נצב עליהם וכבוד יהוה הופיע עליהם מסביב וייראו יראה גדולה׃
Та Ангол промовив до них: Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім.
ויאמר אליהם המלאך אל תיראו כי הנני מבשר אתכם שמחה גדולה אשר תהיה לכל העם׃
Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь.
כי היום ילד לכם בעיר דוד מושיע אשר הוא המשיח האדון׃
А ось вам ознака: Дитину сповиту ви знайдете, що в яслах лежатиме.
וזה לכם האות תמצאון ילד מחתל ומנח באבוס׃
І ось раптом з'явилася з Анголом сила велика небесного війська, що Бога хвалили й казали:
ויהי פתאם אצל המלאך המון צבא השמים והם משבחים את האלהים ואמרים׃
Слава Богу на висоті, і на землі мир, у людях добра воля!
כבוד במרומים לאלהים ובארץ שלום בבני אדם רצונו׃
І сталось, коли Анголи відійшли від них в небо, пастухи зачали говорити один одному: Ходім до Віфлеєму й побачмо, що сталося там, про що сповістив нас Господь.
ויהי כאשר עלו מעליהם המלאכים השמימה ויאמרו הרעים איש אל רעהו נעברה נא עד בית לחם ונראה המעשה הזה אשר הודיענו יהוה׃
І прийшли, поспішаючи, і знайшли там Марію та Йосипа, та Дитинку, що в яслах лежала.
וימהרו לבוא וימצאו את מרים ואת יוסף ואת הילד שכב באבוס׃
А побачивши, розповіли про все те, що про Цю Дитину було їм звіщено.
ויראו וישמיעו את הדבר הנאמר אליהם על הגער הזה׃
І всі, хто почув, дивувались тому, що їм пастухи говорили...
וכל השמעים תמהו על הדברים אשר דברו אליהם הרעים׃
А Марія оці всі слова зберігала, розважаючи, у серці своїм.
ומרים שמרה את הדברים האלה ותחשבם בלבה׃
Пастухи ж повернулись, прославляючи й хвалячи Бога за все, що почули й побачили, так як їм було сказано.
וישובו הרעים מהללים ומשבחים את האלהים על כל אשר שמעו וראו כפי אשר נאמר אליהם׃
Коли ж виповнились вісім день, щоб обрізати Його, то Ісусом назвали Його, як був Ангол назвав, перше ніж Він в утробі зачався.
ויהי במלאת לנער שמנה ימים וימול ויקרא שמו ישוע כשם אשר קרא לו המלאך בטרם הרה בבטן׃
А коли за Законом Мойсея минулися дні їхнього очищення, то до Єрусалиму принесли Його, щоб поставити Його перед Господом,
וימלאו ימי טהרה לפי תורת משה ויעלהו לירושלים להעמידו לפני יהוה׃
як у Законі Господнім написано: Кожне дитя чоловічої статі, що розкриває утробу, має бути посвячене Господу,
כאשר כתוב בתורת יהוה כל זכר פטר רחם יקרא קדש ליהוה׃
і щоб жертву скласти, як у Законі Господньому сказано, пару горличат або двоє голубенят.
ולתת קרבן כאמור בתורת יהוה שתי תרים או שני בני יונה׃
І ото був в Єрусалимі один чоловік, йому ймення Семен, людина праведна та благочестива, що потіхи чекав для Ізраїля. І Святий Дух був на ньому.
והנה איש היה בירושלים ושמו שמעון והוא איש צדיק וחסיד מחכה לנחמת ישראל ורוח הקדש היה עליו׃
І від Духа Святого йому було звіщено смерти не бачити, перше ніж побачить Христа Господнього.
ולו נגלה ברוח הקדש כי לא יראה מות עד ראותו את משיח יהוה׃
І Дух у храм припровадив його. І як внесли Дитину Ісуса батьки, щоб за Нього вчинити звичаєм законним,
ויבא ברוח אל המקדש ויהי כאשר הביאו הוריו את הנער ישוע לעשות עליו כמשפט התורה׃
тоді взяв він на руки Його, хвалу Богу віддав та й промовив:
ויקחהו על זרעותיו ויברך את האלהים ויאמר׃
Нині відпускаєш раба Свого, Владико, за словом Твоїм із миром,
עתה תפטר את עבדך כדברך אדני בשלום׃
бо побачили очі мої Спасіння Твоє,
כי ראו עיני את ישועתך׃
яке Ти приготував перед всіма народами,
אשר הכינות לפני כל העמים׃
Світло на просвіту поганам і на славу народу Твого Ізраїля!
אור לגלות עיני הגוים ותפארת ישראל עמך׃
І дивувалися батько Його й мати тим, що про Нього було розповіджене.
ויוסף ואמו תמהים על הדברים הנאמרים עליו׃
А Семен їх поблагословив та й прорік до Марії, Його матері: Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання,
ויברך אותם שמעון ויאמר אל מרים אמו הנה זה מוסד לנפילה ולתקומה לרבים בישראל ולאות מריבה׃
і меч душу прошиє самій же тобі, щоб відкрились думки сердець багатьох!
וגם בנפשך תחתר חרב למען תגלינה מחשבות לבב רבים׃
Була й Анна пророчиця, дочка Фануїлова з племени Асирового, вона дожила до глибокої старости, живши з мужем сім років від свого дівування,
ותהי שם חנה אשה נביאה בת פנואל משבט אשר והיא באה בימים וחיתה עם בעלה שבע שנים אחרי בתוליה׃
удова років вісімдесяти й чотирьох, що не відлучалась від храму, служачи Богові вдень і вночі постами й молитвами.
והיא אלמנה כארבע ושמנים שנה ולא משה מן המקדש ובצום ובתחנונים עבדה את האלהים לילה ויום׃
І години тієї вона надійшла, Бога славила та говорила про Нього всім, хто визволення Єрусалиму чекав.
ותקם בשעה ההיא ותגש להדות ליהוה ותדבר עליו באזני כל המחכים לגאלה בירושלים׃
А як виконали за Законом Господнім усе, то вернулись вони в Галілею, до міста свого Назарету.
ויכלו את הכל כפי תורת יהוה וישובו הגלילה אל נצרת עירם׃
А Дитина росла та зміцнялася духом, набираючись мудрости. І благодать Божа на Ній пробувала.
ויגדל הנער ויחזק ברוח וימלא חכמה וחסד אלהים עמו׃
А батьки Його щорічно ходили до Єрусалиму на свято Пасхи.
ועלו הוריו ירושלים שנה בשנה לחג הפסח׃
І коли мав Він дванадцять років, вони за звичаєм на свято пішли.
ויהי בהיותו בן שתים עשרה שנה ויעלו ירושלים כמשפט החג׃
Як дні ж свята скінчились були, і вертались вони, молодий Ісус в Єрусалимі лишився, а Йосип та мати Його не знали того.
וימלאו את הימים וישובו ויותר ישוע הנער בירושלים ויוסף ואמו לא ידעו׃
Вони думали, що Він із подорожніми йде; пройшли день дороги, та й стали шукати Його поміж родичами та знайомими.
ויחשבו כי עם חבל הארחים הוא וילכו כדרך יום ויבקשהו בין הקרובים והמידעים׃
Але, не знайшовши, вернулися в Єрусалим, та й шукали Його.
ולא מצאהו וישבו ירושלים לבקשו׃
І сталось, що третього дня відшукали у храмі Його, як сидів серед учителів, і вислухував їх, і запитував їх.
ויהי אחרי שלשת ימים וימצאהו במקדש ישב בתוך המורים שמע אליהם ושאל אתם׃
Усі ж, хто слухав Його, дивувалися розумові та Його відповідям.
וכל השמעים אליו השתוממו על שכלו ועל תשובתיו׃
І як вони Його вгледіли, то здивувались, а мати сказала до Нього: Дитино, чому так Ти зробив нам? Ось Твій батько та я із журбою шукали Тебе...
ויהי כראותם אתו ויחרדו ותאמר אליו אמו בני מדוע ככה עשית לנו הנה אביך ואנכי בעצבת לב בקשנוך׃
А Він їм відказав: Чого ж ви шукали Мене? Хіба ви не знали, що повинно Мені бути в тому, що належить Моєму Отцеві?
ויאמר אליהם למה זה בקשתם אתי הלא ידעתם כי עלי להיות באשר לאבי׃
Та не зрозуміли вони того слова, що Він їм говорив.
והם לא הבינו את הדבר אשר דבר אליהם׃
І пішов Він із ними, і прибув у Назарет, і був їм слухняний. А мати Його зберігала оці всі слова в своїм серці.
וירד אתם ויבא אל נצרת ויכנע להם ואמו שמרה בלבה את כל הדברים האלה׃
А Ісус зростав мудрістю, і віком та благодаттю, у Бога й людей.
וישוע הלך וגדל בחכמה ומקומה ובחן עם אלהים ועם אנשים׃