Job 27

І Йов далі вів мову свою та й казав:

Job prit de nouveau la parole sous forme sentencieuse et dit:

Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

Dieu qui me refuse justice est vivant! Le Tout-Puissant qui remplit mon âme d'amertume est vivant!

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

Aussi longtemps que j'aurai ma respiration, Et que le souffle de Dieu sera dans mes narines,

неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

Mes lèvres ne prononceront rien d'injuste, Ma langue ne dira rien de faux.

Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

Loin de moi la pensée de vous donner raison! Jusqu'à mon dernier soupir je défendrai mon innocence;

за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

Je tiens à me justifier, et je ne faiblirai pas; Mon coeur ne me fait de reproche sur aucun de mes jours.

нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

Que mon ennemi soit comme le méchant, Et mon adversaire comme l'impie!

Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

Quelle espérance reste-t-il à l'impie, Quand Dieu coupe le fil de sa vie, Quand il lui retire son âme?

Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

Est-ce que Dieu écoute ses cris, Quand l'angoisse vient l'assaillir?

Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

Fait-il du Tout-Puissant ses délices? Adresse-t-il en tout temps ses prières à Dieu?

Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

Je vous enseignerai les voies de Dieu, Je ne vous cacherai pas les desseins du Tout-Puissant.

таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

Mais vous les connaissez, et vous êtes d'accord; Pourquoi donc vous laisser aller à de vaines pensées?

Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

Voici la part que Dieu réserve au méchant, L'héritage que le Tout-Puissant destine à l'impie.

Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

S'il a des fils en grand nombre, c'est pour le glaive, Et ses rejetons manquent de pain;

Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

Ceux qui échappent sont enterrés par la peste, Et leurs veuves ne les pleurent pas.

Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

S'il amasse l'argent comme la poussière, S'il entasse les vêtements comme la boue,

то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

C'est lui qui entasse, mais c'est le juste qui se revêt, C'est l'homme intègre qui a l'argent en partage.

Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

Sa maison est comme celle que bâtit la teigne, Comme la cabane que fait un gardien.

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

Il se couche riche, et il meurt dépouillé; Il ouvre les yeux, et tout a disparu.

Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

Les terreurs le surprennent comme des eaux; Un tourbillon l'enlève au milieu de la nuit.

східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

Le vent d'orient l'emporte, et il s'en va; Il l'arrache violemment de sa demeure.

Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

Dieu lance sans pitié des traits contre lui, Et le méchant voudrait fuir pour les éviter.

Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...

On bat des mains à sa chute, Et on le siffle à son départ.