Matthew 22

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

Ja Jesus vastaten puhui taas heille vertauksilla, sanoen:

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

Taivaan valtakunta on kuninkaan vertainen, joka teki häitä pojallensa,

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

Ja lähetti palveliansa kutsumaan kutsutuita häihin, ja ei he tahtoneet tulla.

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Taas hän lähetti toiset palveliat, sanoen: sanokaat kutsutuille: katso, minä valmistin atriani, härkäni ja syöttilääni ovat tapetut, ja kaikki ovat valmistetut: tulkaat häihin!

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

Mutta he katsoivat ylön, ja menivät pois, yksi pellollensa, toinen kaupallensa.

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

Mutta muut ottivat kiinni hänen palveliansa, ja pilkkasivat heitä, ja tappoivat.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Mutta kuin kuningas sen kuuli, vihastui hän, ja lähetti sotaväkensä, ja hukutti ne murhamiehet, ja heidän kaupunkinsa poltti.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Silloin hän sanoi palvelioillensa: häät tosin ovat valmistetut, mutta kutsutut ei olleet mahdolliset.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

Menkäät siis teiden haaroihin, ja kaikki, jotka te löydätte, kutsukaat häihin.

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

Ja palveliat menivät ulos teille, ja kokosivat kaikki, jotka he löysivät, pahat ja hyvät; ja häähuone täytettiin vieraista.

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

Niin kuningas meni katsomaan vieraita, ja näki siellä yhden ihmisen, joka ei ollut vaatetettu häävaatteilla.

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

Niin hän sanoi hänelle: ystäväni, kuinkas tänne tulit, ja ei sinulla ole häävaatteita? Mutta hän vaikeni.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

Silloin sanoi kuningas palvelioille: sitokaat hänen kätensä ja jalkansa, ottakaat ja heittäkäät häntä ulkoiseen pimeyteen; siellä pitää oleman itku ja hammasten kiristys.

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

Sillä monta on kutsuttu, mutta harvat ovat valitut.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

Silloin Pharisealaiset menivät pitämään neuvoa, kuinka he hänen sanoissa solmeaisivat.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

Ja he lähettivät hänen tykönsä opetuslapsensa Herodilaisten kanssa, sanoen: Mestari, me tiedämme sinun totiseksi, ja sinä opetat Jumalan tien totuudessa, et myös tottele ketään; sillä et sinä katso ihmisten muotoa.

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Sano siis meille, kuinkas luulet: sopiiko keisarille antaa veroa taikka ei?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Mutta kuin Jeesus ymmärsi heidän pahuutensa, sanoi hän: mitä te ulkokullatut kiusaatte minua?

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

Osoittakaat minulle veroraha. Niin he antoivat hänelle verorahan.

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

Ja hän sanoi heille: kenenkä on tämä kuva ja päällekirjoitus?

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

He sanoivat hänelle: keisarin. Niin hän sanoi heille: antakaat keisarille, mitkä keisarin ovat, ja Jumalalle, mitkä Jumalan ovat.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Ja kuin he nämät kuulivat, ihmettelivät he, ja luopuivat hänestä, ja menivät pois.

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

Sinä päivänä tulivat Saddukealaiset hänen tykönsä, jotka sanovat, ettei ylösnousemusta ole, ja kysyivät häneltä,

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

Sanoen: Mestari! Moses sanoi: jos joku kuolee lapsetoinna, niin hänen veljensä pitää naiman hänen emäntänsä ja herättämän veljellensä siemenen.

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

Niin oli meidän seassamme seitsemän veljestä, ja kuin ensimäinen nai, niin se kuoli. Ja ettei hänellä ollut siementä, jätti hän emäntänsä veljellensä.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

Niin myös toinen ja kolmas, hamaan seitsemänteen asti.

А по всіх вмерла й жінка.

Mutta kaikkein viimein kuoli myös se vaimo.

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

Kenenkä emännän siis näistä seitsemästä pitää hänen ylösnousemisessa oleman? Sillä kaikki ovat häntä pitäneet.

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

Niin Jesus vastaten sanoi heille: te eksytte ja ette tiedä Raamatuita, eikä Jumalan voimaa.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

Sillä ylösnousemisessa ei naida eikä huolla, mutta he ovat niinkuin Jumalan enkelit taivaassa.

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

Mutta ettekö te ole lukeneet kuolleitten ylösnousemisesta, mitä teille on Jumalalta sanottu, joka sanoo:

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

Minä olen Abrahamin Jumala, ja Isaakin Jumala, ja Jakobin Jumala? Ei ole Jumala kuolleiden Jumala, mutta elävien.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

Ja kuin kansa sen kuuli, hämmästyivät he hänen oppiansa.

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

Mutta kuin Pharisealaiset sen kuulivat, että hän oli Saddukealaisten suun tukinnut, kokoontuivat he yhteen.

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

Ja yksi lain-opettaja heistä kysyi häneltä, kiusaten häntä, ja sanoi:

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

Mestari, mikä on suurin käsky laissa?

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

Niin Jesus sanoi hänelle: sinun pitää rakastaman Herraa sinun Jumalaas, kaikesta sydämestäs, ja kaikesta sielustas, ja kaikesta mielestäs:

Це найбільша й найперша заповідь.

Tämä on ensimäinen ja suurin käsky.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

Toinen on tämän kaltainen: sinun pitää rakastaman lähimmäistäs niinkuin itse sinuas.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

Näissä kahdessa käskyssä kaikki laki ja prophetat riippuvat.

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

Koska Pharisealaiset koossa olivat, kysyi heiltä Jesus,

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

Sanoen: mitä teille näkyy Kristuksesta, kenenkä poika hän on? he sanoivat hänelle: Davidin.

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

Hän sanoi heille: kuinka siis David kutsuu hengessä hänen Herraksi? sanoen:

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

Herra sanoi minun Herralleni: istu minun oikealla kädelläni, siihenasti kuin minä panen vihollises sinun jalkais astinlaudaksi.

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

Jos siis David kutsuu hänen Herraksi, kuinka hän on hänen poikansa?

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Ja ei kenkään taitanut häntä mitään vastata: ei myös yksikään rohjennut sen päivän perästä häneltä enempää kysyä.