Luke 23

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

Og hele Mængden stod op og førte ham for Pilatus.

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

Og de begyndte at anklage ham og sagde: "Vi have fundet, at denne vildleder vort Folk og forbyder at give Kejseren Skat og siger om sig selv at han er Kristus, en Konge."

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

Men Pilatus spurgte ham og sagde: "Er du Jødernes Konge?" Og han svarede og sagde til ham: "Du siger det."

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

Men Pilatus sagde til Ypperstepræsterne og til Skarerne: "Jeg finder ingen Skyld hos dette Menneske."

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

Men de bleve ivrigere og sagde: "Han oprører Folket, idet han lærer over hele Judæa fra Galilæa af, hvor han begyndte, og lige hertil."

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

Men da Pilatus hørte om Galilæa, spurgte han, om Manden var en Galilæer.

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

Og da han fik at vide, at han var fra Herodes's Område, sendte han ham til Herodes, som også selv var i Jerusalem i disse Dage.

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Men da Herodes så Jesus, blev han meget glad; thi han havde i lang Tid gerne villet se ham, fordi han hørte om ham, og han håbede at se et Tegn blive gjort af ham.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

Og han gjorde ham mange Spørgsmål; men han svarede ham intet.

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

Men Ypperstepræsterne og de skriftkloge stode og anklagede ham heftigt.

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

Men da Herodes med sine Krigsfolk havde hånet og spottet ham, kastede han et prægtigt Klædebon om ham og sendte ham til Pilatus igen.

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

På den Dag bleve Herodes og Pilatus Venner med hinanden; thi de vare før i Fjendskab med hinanden.

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

Men Pilatus sammenkaldte Ypperstepræsterne og Rådsherrerne og Folket

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

og sagde til dem: "I have ført dette Menneske til mig som en, der forfører Folket til Frafald; og se. jeg har forhørt ham i eders Påhør og har ingen Skyld fundet hos dette Menneske i det, som I anklage ham for,

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

og Herodes ikke heller, thi han sendte ham tilbage fil os; og se, han har intet gjort som han er skyldig at dø for.

Отже я покараю Його й відпущу.

Derfor vil jeg revse ham og lade ham løs."

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

(Men han var nødt til at løslade dem een på Højtiden.)

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

Men de råbte alle sammen og sagde: "Bort med ham, men løslad os Barabbas!"

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

Denne var kastet i Fængsel for et Oprør, som var sket i Staden, og for Mord.

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

Og atter talte Pilatus til dem, da han gerne vilde løslade Jesus.

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

Men de råbte til ham og sagde: "Korsfæst, korsfæst ham!

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

Men han sagde tredje Gang til dem: "Hvad ondt har da denne gjort Jeg har ingen Dødsskyld fundet hos ham; derfor vil jeg revse ham og lade ham løs."

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

Men de trængte på med stærke Råb og forlangte, at han skulde korsfæstes; og deres Råb fik Overhånd.

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

Og Pilatus dømte, at deres Forlangende skulde opfyldes;

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

og han løslod den, de forlangte, som var kastet i Fængsel for Oprør og Mord; men Jesus overgav han til deres Villie.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

Og da de førte ham bort, toge de fat på en vis Simon fra Kyrene, som kom fra Marken, og lagde Korset på ham, for at han skulde bære det bag efter Jesus.

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

Men der fulgte ham en stor Hob af Folket, og af Kvinder, som jamrede og græd over ham.

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

Men Jesus vendte sig om til dem og sagde: "I Jerusalems Døtre! græder ikke over mig, men græder over eder selv og over eders Børn!

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

Thi se, der kommer Dage, da man skal sige: Salige ere de ufrugtbare og de Liv, som ikke fødte, og de Bryster, som ikke gave Die.

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

Da skulle de begynde at sige til Bjergene: Falder over os! og til Højene: Skjuler os!

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

Thi gør man dette ved det grønne Træ, hvad vil da ske med det tørre?"

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

Men der blev også to andre Misdædere førte ud for at henrettes med ham.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

Og da de vare komne til det Sted, som kaldes "Hovedskal", korsfæstede de ham der, og Misdæderne, den ene ved hans højre, og den anden ved hans venstre Side.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

Men Jesus sagde: "Fader! forlad dem; thi de vide ikke, hvad de gøre." Men de delte hans Klæder imellem sig ved Lodkastning.

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

Og Folket stod og så til; men også Rådsherrerne spottede ham og sagde: "Andre har han frelst, lad ham frelse sig selv, dersom han er Guds Kristus, den udvalgte."

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

Men også Stridsmændene spottede ham, idet de trådte til, rakte ham Eddike og sagde:

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

"Dersom du er Jødernes Konge, da frels dig selv!"

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

Men der var også sat en Overskrift over ham (skreven på Græsk og Latin og Hebraisk): "Denne er Jødernes Konge."

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

Men en af de ophængte Misdædere spottede ham og sagde: "Er du ikke Kristus? Frels dig selv og os!"

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

Men den anden svarede og irettesatte ham og sagde: "Frygter heller ikke du Gud, da du er under den samme Dom?

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

Og vi ere det med Rette; thi vi få igen, hvad vore Gerninger have forskyldt; men denne gjorde intet uskikkeligt."

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

Og han sagde: "Jesus! kom mig i Hu, når du kommer i dit Rige!"

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

Og han sagde til ham: "Sandelig, siger jeg dig, i Dag skal du være med mig i Paradiset."

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

Og det var nu ved den sjette Time, og der blev Mørke over hele Landet indtil den niende Time,

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

idet Solen formørkedes; og Forhænget i Templet splittedes midt over.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

Og Jesus råbte med høj Røst og sagde: "Fader! i dine Hænder befaler jeg min Ånd;" og da han havde sagt det, udåndede han.

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

Men da Høvedsmanden så det, som skete, gav han Gud Æren og sagde: "I Sandhed, dette Menneske var retfærdigt."

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

Og alle Skarerne, som vare komne sammen til dette Skue, sloge sig for Brystet, da de så, hvad der skete, og vendte tilbage.

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

Men alle hans Kyndinge stode langt borte, ligeså de Kvinder, som fulgte med ham fra Galilæa, og så dette.

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

Og se, en Mand ved Navn Josef, som var Rådsherre, en god og retfærdig Mand,

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

han havde ikke samtykket i deres Råd og Gerning, han var fra Arimathæa, en jødisk By, og han forventede Guds Rige;

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

han gik til Pilatus og bad om Jesu Legeme.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

Og han tog det ned og svøbte det i et fint Linklæde, og han lagde ham i en Grav, som var hugget i en Klippe, hvor endnu ingen nogen Sinde var lagt.

День той був Приготування, і наставала субота.

Og det var Beredelsesdag, og Sabbaten stundede til.

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

Men Kvinderne, som vare komne med ham fra Galilæa, fulgte efter og så Graven, og hvorledes hans Legeme blev lagt.

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.

Og de vendte tilbage og beredte vellugtende Urter og Salver; og Sabbaten over holdt de sig stille efter Budet.