Job 27

Åter hov Job upp sin röst och kvad:

І Йов далі вів мову свою та й казав:

 Så sant Gud lever, han som har förhållit mig min rätt,  den Allsmäktige, som har vållat min själs bedrövelse:

Як живий Бог, відкинув Він право моє, і душу мою засмутив Всемогутній,

 aldrig, så länge ännu min ande är i mig  och Guds livsfläkt är kvar i min näsa,

і як довго в мені ще душа моя, і дух Божий у ніздрях моїх,

 aldrig skola mina läppar tala vad orättfärdigt är,  och min tunga bära fram oärligt tal.

неправди уста мої не говоритимуть, а язик мій не скаже омани!

 Bort det, att jag skulle giva eder rätt!  Intill min död låter jag min ostrafflighet ej tagas ifrån mig.

Борони мене, Боже, признати вас за справедливих! Доки я не помру, своєї невинности я не відкину від себе,

 Vid min rättfärdighet håller jag fast och släpper den icke,  mitt hjärta förebrår mig ej för någon av mina dagar.

за свою справедливість тримаюся міцно, й її не пущу, моє серце не буде ганьбити ні одного з днів моїх,

 Nej, såsom ogudaktig må min fiende stå där  och min motståndare såsom orättfärdig.

нехай буде мій ворог немов той безбожник, а хто повстає проти мене як кривдник!

 Ty vad hopp har den gudlöse när hans liv avskäres,  när hans själ ryckes bort av Gud?

Яка ж бо надія лукавому, коли відірве, коли візьме Бог душу його?

 Månne Gud skall höra hans rop,  när nöden kommer över honom?

Чи Бог вислухає його крик, коли прийде на нього нещастя?

 Eller kan en sådan hava sin lust i den Allsmäktige,  kan han åkalla Gud alltid?

Чи буде втішатися він Всемогутнім? Буде кликати Бога за кожного часу?

 Jag vill undervisa eder om huru Gud går till väga;  huru den Allsmäktige tänker, vill jag icke fördölja.

Я вас буду навчати про Божую руку, що є у Всемогутнього я не сховаю,

 Dock, I haven ju själva allasammans skådat det;  huru kunnen I då hängiva eder åt så fåfängliga tankar?

таж самі ви це бачили всі, то чого ж нісенітниці плещете?

 Hören vad den ogudaktiges lott bliver hos Gud,  vilken arvedel våldsverkaren får av den Allsmäktige:

Така доля людини безбожної, це спадщина насильників, що отримають від Всемогутнього:

 Om hans barn bliva många, så är vinningen svärdets;  hans avkomlingar få ej bröd att mätta sig med.

Як розмножаться діти його то хіба для меча, а нащадки його не наситяться хлібом!

 De som slippa undan läggas i graven genom pest,  och hans änkor kunna icke hålla sin klagogråt.

Позосталих по нім моровиця сховає, і вдовиці його не заплачуть...

 Om han ock hopar silver såsom stoft  och lägger kläder på hög såsom lera,

Якщо накопичить він срібла, немов того пороху, і наготує одежі, як глини,

 så är det den rättfärdige som får kläda sig i vad han lägger på hög,  och den skuldlöse kommer att utskifta silvret.

то він наготує, а праведний вдягне, а срібло невинний поділить...

 Det hus han bygger bliver så förgängligt som malen,  det skall likna skjulet som vaktaren gör sig.

Він будує свій дім, як та міль, й як той сторож, що ставить собі куреня,

 Rik lägger han sig och menar att intet skall tagas bort;  men när han öppnar sina ögon, är ingenting kvar.

він лягає багатим, та більше не зробить того: свої очі відкриє й немає його...

 Såsom vattenfloder taga förskräckelser honom fatt,  om natten rövas han bort av stormen.

Страхіття досягнуть його, мов вода, вночі буря украде його,

 Östanvinden griper honom, så att han far sin kos,  den rycker honom undan från hans plats.

східній вітер його понесе і минеться, і бурею схопить його з його місця...

 Utan förskoning skjuter Gud sina pilar mot honom;  för hans hand måste han flykta med hast.

Оце все Він кине на нього, і не змилосердиться, і від руки Його мусить той спішно втікати!

 Då slår man ihop händerna, honom till hån;  man visslar åt honom på platsen där han var.

Своїми долонями сплесне над ним, і свисне над ним з свого місця...