Matthew 22

A odpowiadając Jezus, zasię im rzekł w podobieństwach, mówiąc:

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

Podobne jest królestwo niebieskie człowiekowi królowi, który sprawił wesele synowi swemu;

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

I posłał sługi swe, aby wezwali zaproszonych na wesele; ale nie chcieli przyjść.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

Znowu posłał insze sługi, mówiąc: Powiedzcie zaproszonym: Otom obiad mój nagotował, woły moje i co było karmnego, pobito, i wszystko gotowe, pójdźcież na wesele.

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Ale oni zaniedbawszy odeszli, jeden do roli swojej, a drugi do kupiectwa swego;

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

A drudzy pojmawszy sługi jego, zelżyli i pobili je.

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

Co gdy król usłyszał, rozgniewał się, a posławszy wojska swoje, wytracił one morderce, i miasto ich zapalił.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Tedy rzekł sługom swoim: Weseleć wprawdzie jest gotowe; lecz zaproszeni nie byli godni.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Przetoż idźcie na rozstania dróg, kogokolwiek znajdziecie, wezwijcie na wesele.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

Tedy wyszedłszy oni słudzy na drogi, zgromadzili wszystkie, którekolwiek znaleźli, złe i dobre, i napełnione jest wesele gośćmi.

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

A wszedłszy król, aby oglądał goście, obaczył tam człowieka nie odzianego szatą weselną;

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

I rzekł mu: Przyjacielu! jakoś tu wszedł, nie mając szaty weselnej? A on zamilknął.

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

Tedy rzekł król sługom: Związawszy nogi i ręce jego, weźmijcie go, a wrzućcie do ciemności zewnętrznych, tam będzie płacz i zgrzytanie zębów.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

Albowiem wiele jest wezwanych, ale mało wybranych.

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

Tedy odszedłszy Faryzeuszowie uczynili radę, jako by go usidlili w mowie.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

I posłali do niego ucznie swoje z Herodyjany, mówiąc: Nauczycielu! wiemy, żeś jest prawdziwy, i drogi Bożej w prawdzie uczysz, a nie dbasz na nikogo; albowiem nie patrzysz na osobę ludzką.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

Przetoż powiedz nam, co ci się zda? Godzili się dać czynsz cesarzowi, czyli nie?

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

Ale Jezus poznawszy złość ich, rzekł im: Czemuż mię kusicie, obłudnicy?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Pokażcie mi monetę czynszową; a oni mu podali grosz.

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

I rzekł im: Czyjże to obraz i napis?

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

Rzekli mu: Cesarski. Tedy im rzekł: Oddawajcież tedy, co jest cesarskiego, cesarzowi, a co jest Bożego, Bogu.

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

To usłyszawszy, zadziwili się, a opuściwszy go, odeszli.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

Dnia onego przyszli do niego Saduceuszowie, którzy mówią, iż nie masz zmartwychwstania, i pytali go,

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

Mówiąc: Nauczycielu! Mojżesz powiedział: Jeźliby kto umarł, nie mając dzieci, aby brat jego prawem powinowactwa pojął żonę jego, i wzbudził nasienie bratu swemu.

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

Było tedy u nas siedm braci; a pierwszy pojąwszy żonę, umarł, a nie mając nasienia, zostawił żonę swoję bratu swemu.

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

Także też wtóry i trzeci, aż do siódmego.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

A na ostatek po wszystkich umarła i ona niewiasta.

А по всіх вмерла й жінка.

Przetoż przy zmartwychwstaniu, któregoż z tych siedmiu będzie żoną, gdyż ją wszyscy mieli?

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

A odpowiadając Jezus rzekł im: Błądzicie, nie będąc powiadomieni Pisma, ani mocy Bożej.

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

Albowiem przy zmartwychwstaniu ani się żenić, ani za mąż chodzić nie będą, ale będą jako Aniołowie Boży w niebie.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

A o powstaniu umarłych nie czytaliście, co wam powiedziano od Boga mówiącego:

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

Jam jest Bóg Abrahama, i Bóg Izaaka, i Bóg Jakóba? Bóg nie jestci Bogiem umarłych, ale żywych.

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

A usłyszawszy to lud, zdumiał się nad nauką jego.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

Lecz gdy usłyszeli Faryzeuszowie, że zawarł usta Saduceuszom, zeszli się wespół.

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

I spytał go jeden z nich, zakonnik, kusząc go i mówiąc:

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

Nauczycielu! które jest największe przykazanie w zakonie?

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

A Jezus mu rzekł: Będziesz miłował Pana, Boga twego, ze wszystkiego serca twego, i ze wszystkiej duszy twojej i ze wszystkiej myśli twojej.

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

To jest pierwsze i największe przykazanie.

Це найбільша й найперша заповідь.

A wtóre podobne jest temuż: Będziesz miłował bliźniego twego, jako samego siebie.

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

Na tych dwóch przykazaniach wszystek zakon i prorocy zawisnęli.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

A gdy się Faryzeuszowie zebrali, spytał ich Jezus,

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

Mówiąc: Co się wam zda o Chrystusie? Czyim jest synem? Rzekli mu: Dawidowym.

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

I rzekł im: Jakoż tedy Dawid w duchu nazywa go Panem? mówiąc:

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

Rzekł Pan Panu memu: Siądź po prawicy mojej, aż położę nieprzyjacioły twoje podnóżkiem nóg twoich.

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

Ponieważ go tedy Dawid nazywa Panem, jakoż jest synem jego?

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

A żaden mu nie mógł odpowiedzieć i słowa, i nie śmiał go nikt więcej od onego dnia pytać.

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.