Luke 23

And the whole multitude of them arose, and led him unto Pilate.

І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.

And they began to accuse him, saying, We found this fellow perverting the nation, and forbidding to give tribute to Cæsar, saying that he himself is Christ a King.

І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.

And Pilate asked him, saying, Art thou the King of the Jews? And he answered him and said, Thou sayest it.

І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...

Then said Pilate to the chief priests and to the people, I find no fault in this man.

І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.

And they were the more fierce, saying, He stirreth up the people, teaching throughout all Jewry, beginning from Galilee to this place.

А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.

When Pilate heard of Galilee, he asked whether the man were a Galilæan.

А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?

And as soon as he knew that he belonged unto Herod's jurisdiction, he sent him to Herod, who himself also was at Jerusalem at that time.

І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.

And when Herod saw Jesus, he was exceeding glad: for he was desirous to see him of a long season, because he had heard many things of him; and he hoped to have seen some miracle done by him.

Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.

Then he questioned with him in many words; but he answered him nothing.

І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.

And the chief priests and scribes stood and vehemently accused him.

І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.

And Herod with his men of war set him at nought, and mocked him, and arrayed him in a gorgeous robe, and sent him again to Pilate.

Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.

And the same day Pilate and Herod were made friends together: for before they were at enmity between themselves.

І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.

And Pilate, when he had called together the chief priests and the rulers and the people,

А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,

Said unto them, Ye have brought this man unto me, as one that perverteth the people: and, behold, I, having examined him before you, have found no fault in this man touching those things whereof ye accuse him:

і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.

No, nor yet Herod: for I sent you to him; and, lo, nothing worthy of death is done unto him.

Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.

I will therefore chastise him, and release him.

Отже я покараю Його й відпущу.

(For of necessity he must release one unto them at the feast.)

Бо повинен був їм відпустити одного на свято.

And they cried out all at once, saying, Away with this man, and release unto us Barabbas:

А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!

(Who for a certain sedition made in the city, and for murder, was cast into prison.)

А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.

Pilate therefore, willing to release Jesus, spake again to them.

І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.

But they cried, saying, Crucify him, crucify him.

Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!

And he said unto them the third time, Why, what evil hath he done? I have found no cause of death in him: I will therefore chastise him, and let him go.

Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.

And they were instant with loud voices, requiring that he might be crucified. And the voices of them and of the chief priests prevailed.

А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.

And Pilate gave sentence that it should be as they required.

І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:

And he released unto them him that for sedition and murder was cast into prison, whom they had desired; but he delivered Jesus to their will.

відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...

And as they led him away, they laid hold upon one Simon, a Cyrenian, coming out of the country, and on him they laid the cross, that he might bear it after Jesus.

І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!

And there followed him a great company of people, and of women, which also bewailed and lamented him.

А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.

But Jesus turning unto them said, Daughters of Jerusalem, weep not for me, but weep for yourselves, and for your children.

А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!

For, behold, the days are coming, in the which they shall say, Blessed are the barren, and the wombs that never bare, and the paps which never gave suck.

Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...

Then shall they begin to say to the mountains, Fall on us; and to the hills, Cover us.

Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!

For if they do these things in a green tree, what shall be done in the dry?

Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?

And there were also two other, malefactors, led with him to be put to death.

І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.

And when they were come to the place, which is called Calvary, there they crucified him, and the malefactors, one on the right hand, and the other on the left.

А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.

Then said Jesus, Father, forgive them; for they know not what they do. And they parted his raiment, and cast lots.

Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.

And the people stood beholding. And the rulers also with them derided him, saying, He saved others; let him save himself, if he be Christ, the chosen of God.

А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!

And the soldiers also mocked him, coming to him, and offering him vinegar,

І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,

And saying, If thou be the king of the Jews, save thyself.

і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!

And a superscription also was written over him in letters of Greek, and Latin, and Hebrew, THIS IS THE KING OF THE JEWS.

Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.

And one of the malefactors which were hanged railed on him, saying, If thou be Christ, save thyself and us.

А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!

But the other answering rebuked him, saying, Dost not thou fear God, seeing thou art in the same condemnation?

Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?

And we indeed justly; for we receive the due reward of our deeds: but this man hath done nothing amiss.

Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.

And he said unto Jesus, Lord, remember me when thou comest into thy kingdom.

І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!

And Jesus said unto him, Verily I say unto thee, To day shalt thou be with me in paradise.

І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!

And it was about the sixth hour, and there was a darkness over all the earth until the ninth hour.

Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...

And the sun was darkened, and the veil of the temple was rent in the midst.

І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...

And when Jesus had cried with a loud voice, he said, Father, into thy hands I commend my spirit: and having said thus, he gave up the ghost.

І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...

Now when the centurion saw what was done, he glorified God, saying, Certainly this was a righteous man.

Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!

And all the people that came together to that sight, beholding the things which were done, smote their breasts, and returned.

І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...

And all his acquaintance, and the women that followed him from Galilee, stood afar off, beholding these things.

Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...

And, behold, there was a man named Joseph, a counsellor; and he was a good man, and a just:

І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,

(The same had not consented to the counsel and deed of them;) he was of Arimathæa, a city of the Jews: who also himself waited for the kingdom of God.

не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,

This man went unto Pilate, and begged the body of Jesus.

цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.

And he took it down, and wrapped it in linen, and laid it in a sepulchre that was hewn in stone, wherein never man before was laid.

І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.

And that day was the preparation, and the sabbath drew on.

День той був Приготування, і наставала субота.

And the women also, which came with him from Galilee, followed after, and beheld the sepulchre, and how his body was laid.

А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.

And they returned, and prepared spices and ointments; and rested the sabbath day according to the commandment.

Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.