Luke 23

ויקם כל קהלם ויוליכהו אל פילטוס׃
І знялися всі їхні збори, і повели до Пилата Його.
ויחלו לדבר עליו שטנה לאמר את זה מצאנו מסית את העם ומנע אתו מתת מס אל הקיסר באמרו כי הוא מלך המשיח׃
І зачали оскаржати Його й говорити: Ми ствердили, що Цей ворохобить народ наш, і забороняє податок давати кесареві, та й говорить, що Він, Христос Цар.
וישאלהו פילטוס לאמר האתה הוא מלך היהודים ויען אתו ויאמר אתה אמרת׃
І Пилат запитав Його, кажучи: Чи Ти Цар Юдейський? А Він відказав йому в відповідь: Сам ти кажеш...
ויאמר פילטוס אל ראשי הכהנים ואל המון העם לא מצאתי דבר אשם באיש הזה׃
І Пилат сказав первосвященикам та до народу: Я не знаходжу жадної провини в Цій Людині.
והם התאמצו לדבר מדיח הוא את העם בלמדו בכל יהודה החל מן הגליל ועד הנה׃
А вони намагались, говорячи: Він бунтує народ, навчаючи в усій Юдеї, від Галілеї почавши аж посі.
ויהי כשמע פילטוס את שם הגליל וישאל אם הוא איש גלילי׃
А Пилат, вчувши про Галілею, спитав: Хіба Він галілеянин?
וכאשר ידע כי מממשלת הורדוס הוא שלחו אל הורדוס אשר היה גם הוא בירושלים בימים האלה׃
І, дізнавшись, що Він із влади Ірода, відіслав Його Іродові, бо той в Єрусалимі також перебував тими днями.
וישמח הורדוס עד מאד כראותו את ישוע כי מימים רבים אוה לראת אתו על כי שמע את שמעו ויקו לראת אות אשר יעשה׃
Коли ж Ірод побачив Ісуса, то дуже зрадів, бо він від давнього часу бажав Його бачити, багато за Нього чував, і сподівався побачити чудо яке, що буває від Нього.
וירב לשאל אותו והוא לא השיב אתו דבר׃
І багато питався Його, та нічого не відповідав Він йому.
ויעמדו הכהנים הגדולים והסופרים ויתחזקו לדבר עליו שטנה׃
І стояли тут первосвященики й книжники, та завзято Його оскаржали.
ויבז אתו הורדוס עם צבאותיו ויהתל בו וילבש אותו בגד זהורית וישלחהו אל פילטוס׃
Тоді Ірод із військом своїм ізневажив Його й насміявся, зодягнувши Його в яснобілу одіж, і відіслав до Пилата Його.
ביום ההוא נהיו פילטוס והורדוס לאהבים יחדו כי מלפנים איבה היתה בינתם׃
І того дня стали Ірод із Пилатом за приятелів між собою, бо давніш ворожнеча між ними була.
ויקרא פילטוס את ראשי הכהנים ואת השרים ואת העם׃
А Пилат скликав первосвящеників, і старшин, і народ,
ויאמר אליהם הבאתם לפני את האיש הזה כמסית את העם והנה אני חקרתיו לעיניכם ולא מצאתי באיש הזה אשמת מאומה מן הדברים אשר אתם טוענים עליו׃
і промовив до них: Привели ви мені Чоловіка Цього, як того, що бунтує народ. А ось я перед вами розвідав, і не знаходжу в Людині Оцій ані однієї провини такої, про що ви оскаржаєте.
וגם הורדוס לא מצא כי שלחתי אתכם אליו והנה אין בו חטא משפט מות׃
Також Ірод, бо він відіслав Його нам. І ось нічого, що на смерть заслуговувало б, Він не вчинив.
על כן איסרנו ואפטרנו׃
Отже я покараю Його й відпущу.
ועליו היה לפטר להם איש אחד בימי החג׃
Бо повинен був їм відпустити одного на свято.
ויצעקו כל המונם ויאמרו הסר את זה ופטר לנו את בר אבא׃
А народ став кричати й казати: Візьми Цього, відпусти ж нам Варавву!
והוא היה משלך בית האסורים על דבר מרד אשר נהיה בעיר ועל דבר רצח׃
А той за повстання одне, яке сталося в місті, і за вбивство посаджений був до в'язниці.
ויסף פילטוס לשאת קולו כי חפץ לפטר את ישוע׃
І знову сказав їм Пилат, хотячи відпустити Ісуса.
והמה צעקו אליו לאמר הצלב אותו הצלב׃
Та кричали вони й говорили: Розіпни, розіпни Його!
ויאמר אליהם פעם שלישית מה אפוא עשה זה רעה כל אשמת מות לא מצאתי בו על כן איסרנו ואפטרנו׃
Він же втретє промовив до них: Яке ж зло вчинив Він? Я нічого, що на смерть заслуговувало б, на Нім не знайшов. Отже я покараю Його й відпущу.
ויפצרו בו בקול גדול ויבקשו כי יצלב ויחזק קולם וקול הכהנים הגדולים׃
А вони сильним криком свого домагалися, та вимагали розп'ясти Його. І взяв гору крик їхній та первосвящеників.
ויגזר פילטוס כי תעשה בקשתם׃
І Пилат присудив, щоб було, як просили вони:
ויפטר להם את המשלך בית האסורים על דבר מרד ורצח את אשר שאלו ואת ישוע מסר לרצונם׃
відпустив їм Варавву, посадженого за повстання та вбивство в в'язницю, за якого просили вони, а Ісуса віддав їхній волі...
וכאשר הוליכהו משם ויחזיקו באיש אחד הבא מן השדה ושמו שמעון איש קוריני וישימו עליו את הצלב לשאת אחרי ישוע׃
І як Його повели, то схопили якогось Симона із Кірінеї, що з поля вертався, і поклали на нього хреста, щоб він ніс за Ісусом!
וילכו אחריו המון עם רב והמון נשים והנה ספדות ומקוננות עליו׃
А за Ним ішов натовп великий людей і жінок, які плакали та голосили за Ним.
ויפן ישוע ויאמר אליהן בנות ירושלים אל תבכינה עלי כי אם על נפשכן בכינה ועל בניכן׃
А Ісус обернувся до них та й промовив: Дочки єрусалимські, не ридайте за Мною, за собою ридайте й за дітьми своїми!
כי הנה ימים באים ואמרו אשרי העקרות ואשרי המעים אשר לא ילדו והשדים אשר לא היניקו׃
Бо ось дні настають, коли скажуть: Блаженні неплідні, та утроби, які не родили, і груди, що не годували...
אז יחלו לאמר אל ההרים נפלו עלינו ואל הגבעות כסונו׃
Тоді стануть казати горам: Поспадайте на нас, а узгір'ям: Покрийте нас!
כי אם יעשו כזאת בעץ הלח מה יעשה ביבש׃
Бо коли таке роблять зеленому дереву, то що буде сухому?
וגם שנים אחרים אנשי בליעל מוצאים אתו למות׃
І вели з Ним також двох злочинників інших, щоб убити.
ויהי כאשר באו אל המקום הנקרא גלגלתא ויצלבו אתו שם ואת אנשי הבליעל זה לימינו וזה לשמאלו׃
А коли прибули на те місце, що звуть Череповище, розп'яли тут Його та злочинників, одного праворуч, а одного ліворуч.
ויאמר ישוע אבי סלח להם כי לא ידעו מה הם עשים ויחלקו בגדיו להם ויפילו גורל׃
Ісус же промовив: Отче, відпусти їм, бо не знають, що чинять вони!... А як Його одіж ділили, то кидали жереба.
והעם עמד שם וראה וילעגו לו השרים לאמר את אחרים הושיע יושע נא את נפשו אם הוא המשיח בחיר האלהים׃
А люди стояли й дивились... Насміхалися з ними й старшини, говорячи: Він інших спасав, нехай Сам Себе визволить, коли Він Христос, Божий Обранець!
ויהתלו בו אנשי הצבא ויגשו ויביאו לו חמץ׃
І вояки глузували з Нього: приступаючи, оцет Йому подавали,
ויאמרו אם אתה הוא מלך היהודים הושע את נפשך׃
і казали: Коли Цар Ти Юдейський, спаси Себе Сам!
וגם מכתב היה ממעל לו בכתב יוני ורומי ועברי זה הוא מלך היהודים׃
Був же й напис над Ним письмом грецьким, латинським і гебрейським написаний: Це Цар Юдейський.
ואחד מאנשי הבליעל התלוים גדפו לאמר הלא אתה המשיח הושע את עצמך ואתנו׃
А один із розп'ятих злочинників став зневажати Його й говорити: Чи Ти не Христос? То спаси Себе й нас!
ויען האחר ויגער בו לאמר האינך ירא את האלהים בהיותך בעצם הענש הזה׃
Обізвався ж той другий, і докоряв йому, кажучи: Чи не боїшся ти Бога, коли й сам на те саме засуджений?
והן אנחנו בו כמשפט כי לקחנו כפי מעשינו אבל זה לא עשה מאומה רע׃
Але ми справедливо засуджені, і належну заплату за вчинки свої беремо, Цей же жадного зла не вчинив.
ויאמר אל ישוע זכרני נא אדני בבאך במלכותך׃
І сказав до Ісуса: Спогадай мене, Господи, коли прийдеш у Царство Своє!
ויאמר ישוע אליו אמן אמר אני לך כי היום תהיה עמדי בגן עדן׃
І промовив до нього Ісус: Поправді кажу тобі: ти будеш зо Мною сьогодні в раю!
ויהי כשעה הששית והנה חשך על כל הארץ עד השעה התשיעית׃
Наближалася шоста година, і темрява стала по цілій землі аж до години дев'ятої...
ויחשך השמש ותקרע פרכת ההיכל לשנים קרעים׃
І сонце затьмилось, і в храмі завіса роздерлась надвоє...
ויקרא ישוע בקול גדול ויאמר אבי בידך אפקיד רוחי ובאמרו זאת נפח נפשו׃
І, скрикнувши голосом гучним, промовив Ісус: Отче, у руки Твої віддаю Свого духа! І це прорікши, Він духа віддав...
וירא שר המאה את אשר נהיתה ויתן כבוד לאלהים לאמר אכן האיש הזה צדיק היה׃
Коли ж сотник побачив, що сталось, він Бога прославив, говорячи: Дійсно праведний був Чоловік Цей!
וכל המון העם אשר התאספו יחד למראה הזה בהביטם אל כל אשר נעשה תופפו על לבביהם וישובו׃
І ввесь натовп, який зійшовсь на видовище це, як побачив, що сталось, бив у груди себе та вертався...
וכל מידעיו עמדו מרחוק וגם הנשים אשר הלכו אתו מן הגליל ועיניהן ראות את אלה׃
Усі ж знайомі Його й ті жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, здалека стояли й дивились на це...
והנה איש ושמו יוסף והוא מן היעצים איש טוב וצדיק מן הרמתים עיר היהודים׃
І ось муж, на ім'я йому Йосип, що був радником синедріону, людина шановна і праведна,
אשר לא הסכים לעצתם ולפעלם ומחכה גם הוא למלכות האלהים׃
не пристав він до ради та чину їх, із Ариматеї, юдейського міста, що й сам сподівався Божого Царства,
ויגש אל פילטוס וישאל ממנו את גוית ישוע׃
цей прийшов до Пилата, і тіла Ісусового став просити.
ויורד אתה ויכרכה בסדינים וישימה בקבר חצוב בסלע אשר עדן לא הושם בו אדם׃
І Йосип, знявши Його, обгорнув плащаницею, і поклав Його в гробі, що в скелі був висічений, і що в ньому ніколи ніхто не лежав.
ויום ערב שבת היה והשבת הגיעה׃
День той був Приготування, і наставала субота.
ותלכנה אחריו מן הנשים אשר באו אתו מן הגליל ותחזינה את הקבר ואת אשר הושם בו גויתו׃
А жінки, що прийшли були з Ним із Галілеї, ішли слідом, і вони бачили гроба, і як покладене тіло Його.
ואחרי שובן הכינו סמים ומרקחות ובשבת שבתו כפי המצוה׃
Повернувшись, вони наготували пахощів і мира, а в суботу, за заповіддю, спочивали.