Luke 24

ובאחד בשבת לפני עלות השחר באו אל הקבר ותביאינה את הסמים אשר הכינו ועמהן עוד אחרות׃

А дня першого в тижні прийшли вони рано вранці до гробу, несучи наготовані пахощі,

וימצאו את האבן גלולה מן הקבר׃

та й застали, що камінь від гробу відвалений був.

ותבאנה פנימה ולא מצאו את גוית האדון ישוע׃

А ввійшовши, вони не знайшли тіла Господа Ісуса.

ויהי הנה נבכות על הדבר הזה והנה שני אנשים עמדו עליהן ולבושיהם מזהירים׃

І сталось, як безрадні були вони в цім, ось два мужі в одежах блискучих з'явились при них.

ויפל פחד עליהן ותקדנה אפים ארצה ויאמרו אליהן מה תבקשנה את החי אצל המתים׃

А коли налякались вони й посхиляли обличчя додолу, ті сказали до них: Чого ви шукаєте Живого між мертвими?

איננו פה כי קם זכרנה את אשר דבר אליכן בעוד היותו בגליל לאמר׃

Нема Його тут, бо воскрес! Пригадайте собі, як Він вам говорив, коли ще перебував в Галілеї.

כי צריך בן האדם להמסר לידי אנשים חטאים ולהצלב וביום השלישי קום יקום׃

Він казав: Сину Людському треба бути виданому до рук грішних людей, і розп'ятому бути, і воскреснути третього дня.

ותזכרנה את דבריו׃

І згадали вони ті слова Його!

ותשבנה מן הקבר ותגדנה את כל הדברים האלה לעשתי העשר ולכל האחרים׃

А вернувшись від гробу, про все те сповістили Одинадцятьох та всіх інших.

ומרים המגדלית ויוחנה ומרים אם יעקב והאחרות אשר עמהן הנה היו המדברות אל השליחים את הדברים האלה׃

То були: Марія Магдалина, і Іванна, і Марія, мати Яковова, і інші з ними, і вони розповіли апостолам це.

ויהיו דבריהן כדברי ריק בעיניהם ולא האמינו להן׃

Та слова їхні здалися їм вигадкою, і не повірено їм.

ופטרוס קם וירץ אל הקבר וישקף ולא ראה כי אם התכריכים מנחים שם וישב למקומו משתומם על הנהיה׃

Петро ж устав та до гробу побіг, і, нахилившися, бачить лежать самі тільки покривала... І вернувсь він до себе, і дивувався, що сталось...

והנה שנים מהם היו הלכים בעצם היום הזה אל כפר הרחק מירושלים כששים ריס ושמו עמאוס׃

І ото, двоє з них того ж дня йшли в село, на ім'я Еммаус, що від Єрусалиму лежало на стадій із шістдесят.

והם נדברו איש אל רעהו על כל הקרות האלה׃

І розмовляли вони між собою про все те, що сталося.

ויהי בדברם ובהתוכחם יחד ויגש ישוע אף הוא וילך אתם׃

І ото, як вони розмовляли, і розпитували один одного, підійшов Сам Ісус, і пішов разом із ними.

ועיניהם נאחזו ולא יכירהו׃

Очі ж їхні були стримані, щоб Його не пізнали.

ויאמר אליהם מה המה הדברים האלה אשר אתם נשאים ונתנים בהם יחדו בדרך ופניכם זעפים׃

І спитався Він їх: Що за речі такі, що про них між собою в дорозі міркуєте, і чого ви сумні?

ויען האחד אשר שמו קליופס ויאמר אליו האתה לבדך גר בירושלים ואינך ידע את הקרת בה בימים האלה׃

І озвався один, йому ймення Клеопа, та й промовив до Нього: Ти хіба тут у Єрусалимі єдиний захожий, що не знає, що сталося в нім цими днями?

ויאמר אליהם ומה המה ויגידו אליו מעשה ישוע הנצרי אשר היה איש נביא גבור בפעל ובאמר לפני האלהים ולפני כל העם׃

І спитався Він їх: Що таке? А вони розповіли Йому: Про Ісуса Назарянина, що Пророк був, могутній у ділі й у слові перед Богом і всім народом.

ואת אשר כהנינו הגדולים וזקנינו הסגירהו למשפט מות ויצלבהו׃

Як первосвященики й наша старшина Його віддали на суд смертний, і Його розп'яли...

ואנחנו חכינו כי הוא העתיד לגאל את ישראל ועתה בכל זאת היום יום שלישי מאז נעשו אלה׃

А ми сподівались були, що Це Той, що має Ізраїля визволити. І до того, оце третій день вже сьогодні, як усе оте сталося...

והנה גם נשים מקרבנו החרידנו אשר קדמו בבקר לבא לקבר׃

А дехто з наших жінок, що рано були коло гробу, нас здивували:

ולא מצאו את גויתו ותבאנה ותאמרנה כי ראו גם מראה מלאכים האמרים כי הוא חי׃

вони тіла Його не знайшли, та й вернулися й оповідали, що бачили й з'явлення Анголів, які кажуть, що живий Він...

וילכו אנשים משלנו אל הקבר וימצאו כאשר אמרו הנשים ואותו לא ראו׃

І пішли дехто з наших до гробу, і знайшли так, як казали й жінки; та Його не побачили...

ויאמר אליהם הוי חסרי דעת וכבדי לב מהאמין בכל אשר דברו הנביאים׃

Тоді Він сказав їм: О, безумні й запеклого серця, щоб повірити всьому, про що сповіщали Пророки!

הלא על המשיח היה לסבל את כל זאת ולבוא אל כבודו׃

Чи ж Христові не це перетерпіти треба було, і ввійти в Свою славу?

ויחל ממשה ומכל הנביאים ויבאר להם את כל הכתובים הנאמרים עליו׃

І Він почав від Мойсея, і від Пророків усіх, і виясняв їм зо всього Писання, що про Нього було.

ויקרבו אל הכפר אשר הם הלכים שמה וישם פניו כהלך לו לדרכו׃

І наблизились вони до села, куди йшли. А Він удавав, ніби хоче йти далі.

ויפצרו בו לאמר שבה אתנו כי עת ערב הגיע ונטה היום ויבא הביתה לשבת אתם׃

А вони не пускали Його й намовляли: Зостанься з нами, бо вже вечоріє, і кінчається день. І Він увійшов, щоб із ними побути.

ויהי כאשר הסב עמהם ויקח את הלחם ויברך ויבצע ויתן להם׃

І ото, коли сів Він із ними до столу, то взяв хліб, поблагословив, і, ламаючи, їм подавав...

ותפקחנה עיניהם ויכירהו והוא חמק עבר מעיניהם׃

Тоді очі відкрилися їм, і пізнали Його. Але Він став для них невидимий...

ויאמרו איש אל רעהו הלא היה בער לבבנו בקרבנו בדברו אלינו בדרך ויפתח לנו את הכתובים׃

І говорили вони один одному: Чи не палало нам серце обом, коли промовляв Він до нас по дорозі, і коли виясняв нам Писання?...

ויקומו בשעה ההיא וישובו ירושלים וימצאו את עשתי העשר ואת אשר אתם נקהלים יחד׃

І зараз устали вони, і повернулись до Єрусалиму, і знайшли там у зборі Одинадцятьох, і тих, що з ними були,

האמרים אכן קם האדון מן המתים ונראה אל שמעון׃

які розповідали, що Господь дійсно воскрес, і з'явився був Симонові.

ויספרו גם הם את אשר נעשה להם בדרך ואיך הכירהו בבציעת הלחם׃

А вони розповіли, що сталось було на дорозі, і як пізнали Його в ламанні хліба.

עודם מדברים כדברים האלה והוא ישוע עמד בתוכם ויאמר אליהם שלום לכם׃

І, як вони говорили оце, Сам Ісус став між ними, і промовив до них: Мир вам!

והמה חתו ונבעתו ויחשבו כי רוח ראו׃

А вони налякалися та перестрашились, і думали, що бачать духа.

ויאמר אליהם מה זה אתם נבהלים ועל מה זה מחשבות עלות בלבבכם׃

Він же промовив до них: Чого ви стривожились? І пощо ті думки до сердець ваших входять?

ראו את ידי ואת רגלי כי אנכי הוא משוני וראו כי רוח אין לו בשר ועצמות כאשר אתם ראים שיש לי׃

Погляньте на руки Мої та на ноги Мої, це ж Я Сам! Доторкніться до Мене й дізнайтесь, бо не має дух тіла й костей, а Я, бачите, маю.

ואחרי אמרו את זאת הראה אתם את ידיו ואת רגליו׃

І, промовивши це, показав Він їм руки та ноги.

והם עוד לא האמינו משמחה ותמהו ויאמר אליהם היש לכם פה דבר אכל׃

І, як ще не йняли вони віри з радощів та дивувались, Він сказав їм: Чи не маєте тут чогось їсти?

ויתנו לפניו חלק דג צלוי ומעט צוף דבש׃

Вони ж подали Йому кусника риби печеної та стільника медового.

ויקח ויאכל לעיניהם׃

І, взявши, Він їв перед ними.

ויאמר אליהם אלה הם הדברים אשר דברתי אליכם בעוד היותי עמכם כי המלא ימלא כל הכתוב עלי בתורת משה ובנביאים ובתהלים׃

І промовив до них: Це слова, що казав Я до вас, коли був іще з вами: Потрібно, щоб виконалось усе, що про Мене в Законі Мойсеєвім, та в Пророків, і в Псалмах написане.

אז פתח את לבבם להבין את הכתובים׃

Тоді розум розкрив їм, щоб вони розуміли Писання.

ויאמר אליהם כן כתוב וכן נגזר אשר יענה המשיח ויקום מן המתים ביום השלישי׃

І сказав Він до них: Так написано є, і так потрібно було постраждати Христові, і воскреснути з мертвих дня третього,

ואשר תקרא בשמו תשובה וסליחת החטאים בכל הגוים החל מירושלים׃

і щоб у Ймення Його проповідувалось покаяння, і прощення гріхів між народів усіх, від Єрусалиму почавши.

ואתם עדים בזאת׃

А ви свідки того.

והנני שולח עליכם את הבטחת אבי ואתם שבו בעיר ירושלים עד כי תלבשו עז ממרום׃

І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця; а ви позостаньтеся в місті, аж поки зодягнетесь силою з висоти.

ויוליכם מחוץ לעיר עד בית היני וישא את ידיו ויברכם׃

І Він вивів за місто їх аж до Віфанії; і, знявши руки Свої, поблагословив їх.

ויהי בברכו אתם ויפרד מאתם וינשא השמימה׃

І сталось, як Він благословляв їх, то зачав відступати від них, і на небо возноситись.

והם השתחוו לו וישובו לירושלים בשמחה גדולה׃

А вони поклонились Йому, і повернулись до Єрусалиму з великою радістю.

ויהיו תמיד במקדש מהללים ומברכים את האלהים אמן׃

І постійно вони перебували в храмі, переславляючи й хвалячи Бога. Амінь.