John 6

ויהי אחרי כן ויצא ישוע אל עבר ים הגליל אשר לטיבריה׃

Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

וילכו אחריו המון עם רב כי ראו אותתיו אשר עשה עם החולים׃

А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

ויעל ישוע על ההר וישב שם הוא ותלמידיו׃

Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

וימי הפסח חג היהודים קרבו לבוא׃

Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

וישא ישוע את עיניו וירא עם רב בא אליו ויאמר אל פילפוס מאין נקנה להם לחם לאכל׃

А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

ואך למען נסות אתו דבר זאת כי הוא ידע את אשר יעשה׃

Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

ויען אתו פילפוס לחם מאתים דינר לא ימצא להם לקחת לו איש איש מעט׃

Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

ויאמר אליו אחד מתלמידיו אנדרי אחי שמעון פטרוס׃

Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

יש פה נער אשר לו חמש ככרות לחם שערים ושני דגים אך אלה מה המה לעם רב כזה׃

Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

ויאמר ישוע צוו את העם לשבת ארצה וירק דשא לרב היה במקום ההוא וישבו לארץ כחמשת אלפי איש במספר׃

А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

ויקח ישוע את ככרות הלחם ויברך ויתן לתלמידיו והתלמידים אל המסבים וככה גם מן הדגים כאות נפשם׃

А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

ויהי כאשר שבעו ויאמר אל תלמידיו אספו את פתותי לחם הנותרים למען לא יאבד מאומה׃

І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

ויאספו וימלאו שנים עשר סלים בפתותי חמש ככרות לחם השערים הנותרים לאכליהם׃

І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

ויהי כראות האנשים את האות הזה אשר עשה ישוע ויאמרו הנה זה הוא באמת הנביא הבא לעולם׃

А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

וידע ישוע כי יבאו ויתפשהו להמליך אותו וימלט עוד הפעם אל ההר הוא לבדו׃

Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

ויהי בערב וירדו תלמידיו אל הים ויבאו באניה ויעברו אל עבר הים אל כפר נחום׃

А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

ויכס אתם החשך וישוע לא בא אליהם׃

І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

ויסער הים כי רוח גדולה נושבת׃

Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

והם חתרו במשוטיהם כדרך עשרים וחמש או שלשים ריס ויראו את ישוע מתהלך על הים הלוך וקרב אל האניה וייראו׃

Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

ויאמר אליהם אני הוא אל תיראו׃

Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

ויואילו לקחת אתו אל האניה ורגע הגיעה האניה לארץ אשר הם הלכים שמה׃

І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

ויהי ממחרת וירא המון העם העמד מעבר לים כי לא היתה אניה בזה בלתי אחת אשר ירדו בה תלמידיו וכי ישוע לא בא עם תלמידיו אל האניה אך תלמידיו לבדם נסעו מזה׃

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

ואניות אחרות באו מטיברים קרוב למקום אשר אכלו שם את הלחם בברכת האדון׃

А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

ויהי כראות המון העם כי ישוע איננו שם אף לא תלמידיו וירדו גם הם באניות ויבאו אל כפר נחום לבקש את ישוע׃

Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

וכאשר מצאו אתו מעבר הים ויאמרו אליו רבי מתי באת הלם׃

І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

ויען אתם ישוע ויאמר אמן אמן אני אמר לכם לא על ראותכם את האתות תבקשוני כי אם על אשר אכלתם מן הלחם ותשבעו׃

Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

אל תעמלו במאכל אשר יאבד כי אם במאכל הקים לחיי עולמים אשר בן האדם יתננו לכם כי בו חתם חותמו אביו האלהים׃

Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

ויאמרו אליו מה נעשה לפעל פעלות אלהים׃

Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

ויען ישוע ויאמר אליהם זאת פעלת אלהים כי תאמינו בזה אשר הוא שלחו׃

Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

ויאמרו אליו מה אפוא האות אשר תעשה למעננראה ונאמין בך מה תפעל׃

А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

אבותינו אכלו את המן במדבר כאשר כתוב לחם מן השמים נתן למו לאכל׃

Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

ויאמר אליהם ישוע אמן אמן אני אמר לכם לא משה נתן לכם את הלחם מן השמים כי אם אבי נתן לכם את הלחם מן השמים האמתי׃

А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

כי לחם אלהים הוא היורד מן השמים ונתן חיים לעולם׃

Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

ויאמרו אליו אדני תנה לנו תמיד את הלחם הזה׃

А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

ויאמר להם ישוע אנכי הוא לחם החיים כל הבא אלי לא ירעב ואשר יאמין בי לא יצמא עוד׃

Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

ואני הנה אמרתי לכם כי גם חזיתם אתי ולא תאמינו׃

Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

כל אשר יתננו לי אבי יבוא אלי והבא אלי לא אהדפנו החוצה׃

Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

כי ירדתי מן השמים לא לעשות רצוני כי אם רצון שלחי׃

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

וזה רצון האב אשר שלחני כי כל אשר נתן לי לא יאבד לי כי אם אקימנו ביום האחרון׃

Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

וזה רצון שלחי אשר כל הראה את הבן ומאמין בו יהיו לו חיי עולמים ואני אקימנו ביום האחרון׃

Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

וילנו עליו היהודים על אמרו אנכי הוא הלחם הירד מן השמים׃

Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

ויאמרו הלא זה הוא ישוע בן יוסף אשר אנחנו ידעים את אביו ואת אמו ואיך יאמר מן השמים באתי׃

І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

ויען ישוע ויאמר אליהם אל תלינו איש אל רעהו׃

А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

לא יוכל איש לבוא אלי בלתי אם ימשכהו אבי אשר שלחני ואני אקימנו ביום האחרון׃

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

הלא כתוב בנביאים וכל בניך למודי יהוה לכן כל אשר שמע מן האב ולמד יבא אלי׃

У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

לא כאלו ראה איש את האב בלתי הבא מאת האלהים הוא ראה את האלהים׃

Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

אמן אמן אני אמר לכם המאמין בי לו חיי עולמים׃

Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

אנכי הוא לחם החיים׃

Я хліб життя!

אבותיכם אכלו את המן במדבר וימתו׃

Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

זה הוא הלחם הירד מן השמים למען יאכל איש ממנו ולא ימות׃

То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

אנכי הלחם החי הירד מן השמים איש כי יאכל מן הלחם הזה יחיה לעולם והלחם אשר אתננו הוא בשרי אשר אני נתן בעד חיי העולם׃

Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

ויתוכחו היהודים איש עם רעהו לאמר איכה יוכל זה לתת לנו את בשרו לאכל׃

Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

ויאמר אליהם ישוע אמן אמן אני אמר לכם אם לא תאכלו את בשר בן האדם ושתיתם את דמו אין לכם חיים בקרבכם׃

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

האכל את בשרי והשתה את דמי יש לו חיי עולמים ואני אקימנו ביום האחרון׃

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

כי בשרי באמת הוא מאכל ודמי באמת הוא משקה׃

Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

האכל את בשרי ושתה את דמי הוא ילין בי ואני בו׃

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

כאשר שלחני האב החי ואנכי חי בגלל אבי כן האכל אתי גם הוא יחיה בגללי׃

Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

זה הוא הלחם הירד מן השמים לא כאשר אכלו אבותיכם את המן וימתו האכל את הלחם הזה יחיה לעולם׃

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

כזאת דבר בבית הכנסת בלמדו בכפר נחום׃

Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

ורבים מתלמידיו כשמעם אמרו קשה הדבר הזה מי יוכל לשמע אתו׃

А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

ויבן ישוע בלבו כי תלמידיו מלינים על זאת ויאמר אליהם הזאת לכם למכשול׃

А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

מה אפוא אם תראו את בן האדם עלה אל אשר היה שם לפנים׃

А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

הרוח הוא הנתן חיים והבשר אין בו מועיל הדברים אשר אני דברתי אליכם רוח המה וחיים המה׃

То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

אך יש מכם אשר לא יאמינו כי ישוע ידע מראש מי הם אשר אינם מאמינים ומי המוסר אתו׃

Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

ויאמר על כן אמרתי לכם כי לא יוכל איש לבוא אלי בלתי אם נתן לו מאת אבי׃

І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

מן העת הזאת רבים מתלמידיו נסגו אחור ולא יספו להתהלך אתו׃

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

ויאמר ישוע אל שנים העשר היש את נפשכם גם אתם לסור ממני׃

І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

ויען אתו שמעון פטרוס אדני אל מי נלך דברי חיי עולמים עמך׃

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

ואנחנו האמנו ונדע כי אתה המשיח בן אל חי׃

Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

ויען אתם ישוע הלא בחרתי אני בכם שנים העשר ואחד מכם שטן הוא׃

Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

זאת אמר על יהודה בן שמעון איש קריות כי עתיד היה למסרו והוא אחד משנים העשר׃

Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.