John 5

אחר הדברים האלה היה חג ליהודים ויעל ישוע ירושלים׃

Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.

ובירושלים ברכה קרובה לשער הצאן ושמה בלשון עברית בית חסדא ולה חמשה אלמים׃

А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда по-єврейському зветься, що мала п'ять ґанків.

שמה שכבו חולים ועורים ופסחים ויבשי כח לרב והמה מיחלים לתנועת המים׃

У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду порушено.

כי מלאך ירד במועדו אל הברכה וירעש את מימיה והיה הירד ראשון אל תוכה אחרי התגעשו המים הוא נרפא מכל מחלה אשר דבקה בו׃

Бо Ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший улазив, як воду порушено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворобу.

ואיש היה שם אשר חלה חליו זה שלשים ושמנה שנה׃

А був там один чоловік, що тридцять і вісім років був недужим.

וירא אתו ישוע שכב וידע כי ארכו לו ימי חליו ויאמר אליו התחפץ להרפא׃

Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він часу слабує, говорить до нього: Хочеш бути здоровим?

ויען החולה אדני אין איש אתי אשר ישליכני בהרעש המים אל הברכה ובטרם אבא וירד אחר לפני׃

Відповів Йому хворий: Пане, я не маю людини, щоб вона, як порушено воду, до купальні всадила мене. А коли я приходжу, то передо мною вже інший улазить.

ויאמר אליו ישוע קום שא את משכבך והתהלך׃

Говорить до нього Ісус: Уставай, візьми ложе своє та й ходи!

וכרגע שב האיש לאיתנו וישא את משכבו ויתהלך והיום ההוא יום שבת היה׃

І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє та й ходив. Того ж дня субота була,

ויאמרו היהודים אל האיש הנרפא שבת היום אסור לך לשאת את משכבך׃

тому то сказали юдеї вздоровленому: Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого.

ויען אתם לאמר האיש אשר החלימני הוא אמר אלי שא את משכבך והתהלך׃

А він відповів їм: Хто мене вздоровив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє та й ходи.

וישאלהו מי זה האיש אשר אמר לך שא את משכבך והתהלך׃

А вони запитали його: Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє та й ходи?

והנרפא לא ידע מי הוא כי סר ישוע וילך בהיות המון רב במקום ההוא׃

Та не знав уздоровлений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від народу, що був на тім місці.

ויהי אחרי כן וימצאהו ישוע בבית המקדש ויאמר אליו הנה נרפא לך אל תוסיף לחטא פן תאנה אליך רעה גדולה מזאת׃

Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: Ось видужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!

וילך האיש ויגד ליהודים כי ישוע הוא אשר רפאו׃

Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоровив його, то Ісус.

ועל כן רדפו היהודים את ישוע ויבקשו המיתו על כי עשה כזאת בשבת׃

І тому зачали юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.

ויען אתם ישוע אבי פעל עד עתה וגם אנכי פעל׃

А Ісус відповів їм: Отець Мій працює аж досі, працюю і Я.

אז יוסיפו היהודים לבקש את נפשו כי מלבד אשר חלל את השבת עוד אמר כי האלהים הוא אביו וידמה לאלהים׃

І тому то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу порушував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим роблячись Богові рівним.

ויען ישוע ויאמר אליהם אמן אמן אני אמר לכם לא יוכל הבן לעשות דבר מנפשו בלתי את אשר יראה את אביו עשה כי את אשר עשה הוא גם הבן יעשה כמהו׃

Відповів же Ісус і сказав їм: Поправді, поправді кажу вам: Син нічого робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що робить Отець; бо що робить Він, те так само й Син робить.

כי האב אהב את הבן ומראה אתו כל אשר יעשה ועוד מעשים גדולים מאלה יראהו למען תתמהו׃

Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивувались.

כי כאשר האב יעיר ויחיה את המתים כן גם הבן יחיה את אשר יחפץ׃

Бо як мертвих Отець воскрешає й оживлює, так і Син, кого хоче, оживлює.

כי האב לא ידין איש כי אם כל המשפט נתן לבן למען יכבדו כלם את הבן כאשר יכבדו את האב׃

Бо Отець і не судить нікого, а ввесь суд віддав Синові,

מי אשר לא יכבד את הבן גם את האב אשר שלחו איננו מכבד׃

щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, не шанує Отця, що послав Його.

אמן אמן אני אמר לכם השמע דברי ומאמין לשלחי יש לו חיי עולמים ולא יבא במשפט כי עבר ממות לחיים׃

Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає слова Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, життя вічне той має, і на суд не приходить, але перейшов він від смерти в життя.

אמן אמן אני אמר לכם כי תבוא שעה ועתה היא אשר ישמעו המתים את קול בן האלהים והשמעים חיה יחיו׃

Поправді, поправді кажу вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.

כי כאשר לאב יש חיים בעצמו כן נתן גם לבן להיות לו חיים בעצמו׃

Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.

ואף שלטן נתן לו לעשות משפט כי בן אדם הוא׃

І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він Людський Син.

אל תתמהו על זאת כי הנה שעה באה אשר כל שכני קבר את קולו ישמעון׃

Не дивуйтесь цьому, бо надходить година, коли всі, хто в гробах, Його голос почують,

ויצאו עשי הטוב לתקומת החיים ועשי הרע לתקומת המשפט׃

і повиходять ті, що чинили добро, на воскресення життя, а котрі зло чинили, на воскресення Суду.

לא אוכל לעשות דבר מנפשי כאשר אשמע כן אשפט ומשפטי משפט צדק כי לא אבקש רצוני כי אם רצון האב אשר שלחני׃

Я нічого не можу робити Сам від Себе. Як Я чую, суджу, і Мій суд справедливий, не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.

אם אנכי מעיד עלי עדותי איננה נאמנה׃

Коли свідчу про Себе Я Сам, то свідоцтво Моє неправдиве.

יש אחר המעיד עלי וידעתי כי עדותו אשר הוא מעיד עלי נאמנה היא׃

Є Інший, Хто свідчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідоцтво, яким свідчить про Мене.

אתם שלחתם אל יוחנן והוא העיד על האמת׃

Ви послали були до Івана, і він свідчив про правду.

ואני אינני לקח עדות מאדם אך אמרתי זאת למען תושעון׃

Та Я не від людини свідоцтва приймаю, але це говорю, щоб були ви спасені.

הוא היה הנר הדלק והמאיר ואתם רציתם לשוש כשעה לאורו׃

Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли потішитись світлом його.

ואני יש לי עדות גדולה מעדות יוחנן כי המעשים אשר נתן לי אבי להשלימם המעשים האלה אשר אני עשה מעידים עלי כי האב שלחני׃

Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню, самі свідчать про Мене, що Отець Мене послав!

והאב אשר שלחני הוא מעיד עלי ואתם את קולו לא שמעתם מעולם ותמונתו לא ראיתם׃

Та й Отець, що послав Мене, Сам засвідчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніколи, ані виду Його не бачили.

ודברו איננו שכן בקרבכם כי אינכם מאמינים לשלוחו׃

Навіть слова Його ви не маєте, щоб у вас перебувало, бо не вірите в Того, Кого Він послав.

דרשו בכתובים אשר תחשבו שיש לכם חיי עולמים בהם והמה המעידים עלי׃

Дослідіть но Писання, бо ви думаєте, що в них маєте вічне життя, вони ж свідчать про Мене!

ואתם אינכם אבים לבוא אלי להיות לכם חיים׃

Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.

לא אקח כבוד מבני אדם׃

Від людей не приймаю Я слави,

אכן ידעתי אתכם כי אין אהבת אלהים בקרבכם׃

але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.

אני הנה באתי בשם אבי ולא קבלתם אתו ואם יבא אחר בשם עצמו אתו תקבלו׃

Я прийшов у Ймення Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж прийде інший у ймення своє, того приймете ви.

איך תוכלו להאמין אתם הלקחים כבוד איש מרעהו ואת הכבוד אשר מאת האלהים היחיד לא תבקשו׃

Як ви можете вірувати, коли славу один від одного приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не прагнете ви?

אל תחשבו כי אנכי אטען עליכם לפני אבי משה הוא הטען עליכם אשר לו תיחלו׃

Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, є, хто вас винуватити буде, Мойсей, що на нього надієтесь ви!

כי לו האמנתם למשה גם לי תאמינו כי הוא כתב עלי׃

Коли б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.

ואם לכתביו אינכם מאמינים איכה לדברי תאמינו׃

Якщо писанням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?