Matthew 22

И Иисус пак започна да им говори с притчи, като казваше:

А Ісус, відповідаючи, знов почав говорити їм притчами, кажучи:

Небесното царство прилича на един цар, който направи сватба на сина си.

Царство Небесне подібне одному цареві, що весілля справляв був для сина свого.

Той разпрати слугите си да повикат поканените на сватбата, но те не искаха да дойдат.

І послав він своїх рабів покликати тих, хто був на весілля запрошений, та ті не хотіли прийти.

Пак изпрати други слуги, като им каза: Кажете на поканените: Ето, приготвих обяда си: юнците ми и угоените ми са заклани и всичко е готово; елате на сватбата!

Знову послав він інших рабів, наказуючи: Скажіть запрошеним: Ось я приготував обід свій, закололи бики й відгодоване, і все готове. Ідіть на весілля!

Но те пренебрегнаха поканата и се разотидоха: един на своята нива, а друг – по търговията си;

Та вони злегковажили та порозходились, той на поле своє, а той на свій торг.

а останалите хванаха слугите му и безсрамно ги оскърбиха и убиха.

А останні, похапавши рабів його, знущалися, та й повбивали їх.

А царят се разгневи, изпрати войските си и погуби онези убийци, и изгори града им.

І розгнівався цар, і послав своє військо, і вигубив тих убійників, а їхнє місто спалив.

Тогава каза на слугите си: Сватбата е готова, но поканените не бяха достойни.

Тоді каже рабам своїм: Весілля готове, але недостойні були ті покликані.

Затова идете по кръстопътищата и колкото намерите, ги поканете на сватба.

Тож підіть на роздоріжжя, і кого тільки спіткаєте, кличте їх на весілля.

И така, онези слуги излязоха по пътищата, събраха всички, които намериха – зли и добри – и сватбата се напълни с гости.

І вийшовши раби ті на роздоріжжя, зібрали всіх, кого тільки спіткали, злих і добрих. І весільна кімната гістьми переповнилась.

А царят, като влезе да прегледа гостите, видя там един човек, който не беше облечен в сватбарска дреха.

Як прийшов же той цар на гостей подивитись, побачив там чоловіка, в одежу весільну не вбраного,

И му каза: Приятелю, ти как си влязъл тук, без да имаш сватбарска дреха? А той мълчеше.

та й каже йому: Як ти, друже, ввійшов сюди, не мавши одежі весільної? Той же мовчав.

Тогава царят каза на служителите: Вържете му краката и ръцете и го хвърлете във външната тъмнина; там ще бъде плач и скърцане със зъби.

Тоді цар сказав своїм слугам: Зв'яжіть йому ноги та руки, та й киньте до зовнішньої темряви, буде плач там і скрегіт зубів...

Защото мнозина са призвани, а малцина – избрани.

Бо багато покликаних, та вибраних мало.

Тогава фарисеите отидоха и се съветваха как да Го впримчат в говоренето Му.

Тоді фарисеї пішли й умовлялись, як зловити на слові Його.

И пратиха при Него учениците си заедно с иродианите да кажат: Учителю, знаем, че си искрен, учиш в истина Божия път и не Те е грижа от никого, защото не гледаш на лицето на хората.

І посилають до Нього своїх учнів із іродіянами, і кажуть: Учителю, знаємо ми, що Ти справедливий, і наставляєш на Божу дорогу правдиво, і не зважаєш ні на кого, бо на людське обличчя не дивишся Ти.

Затова ни кажи: Ти как мислиш? Позволено ли е да даваме данък на императора, или не?

Скажи ж нам, як здається Тобі: чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?

А Иисус разбра лукавството им и каза: Защо Ме изпитвате, лицемери?

А Ісус, знавши їхнє лукавство, сказав: Чого ви, лицеміри, Мене випробовуєте?

Покажете Ми данъчната монета. И те Му донесоха един динарий.

Покажіть Мені гріш податковий. І принесли динарія Йому.

И Той им каза: Чий е този образ и надпис?

А Він каже до них: Чий це образ і напис?

Отговориха Му: На императора. Тогава Той им каза: Като е така, отдавайте императорското на императора, а Божието – на Бога.

Ті відказують: Кесарів. Тоді каже Він їм: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже.

Като чуха това, те се учудиха и като Го оставиха, си отидоха.

А почувши таке, вони диву далися. І, лишивши Його, відійшли.

В същия ден дойдоха при Него садукеи, които казват, че няма възкресение, и Го попитаха, като казаха:

Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

Учителю, Мойсей е казал: Ако някой умре бездетен, брат му да се ожени за жена му и да създаде потомство на брат си.

та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

А между нас имаше седем братя; и първият се ожени и умря, и като нямаше потомство, остави жена си на брат си;

Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

също и вторият, и третият – до седмия.

Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

А след всички умря и жената.

А по всіх вмерла й жінка.

И така, при възкресението на кого от седемте ще бъде жена? Защото те всичките я имаха.

Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

А Иисус в отговор им каза: Заблуждавате се, като не познавате Писанията, нито Божията сила.

Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

Защото във възкресението нито се женят, нито се омъжват, а са като (Божии) ангели на небето.

Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

А за възкресението на мъртвите не сте ли чели онова, което ви е говорено от Бога, който казва:

А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

?Аз съм Бог Авраамов, Бог Исааков и Бог Яковов“? Той не е Бог на мъртвите, а на живите.

Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

И множествата, които чуха това, се чудеха на учението Му.

А народ, чувши це, дивувався науці Його.

А фарисеите, като чуха, че накарал садукеите да замълчат, се събраха заедно.

Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

И един от тях, законник, за да Го изпита, Му зададе въпрос:

І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

Учителю, коя е най-голямата заповед в закона?

Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

А Той му каза: ?Да възлюбиш Господа, твоя Бог, с цялото си сърце, с цялата си душа и с целия си ум.“

Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

Това е най-голямата и първа заповед.

Це найбільша й найперша заповідь.

А втора, подобна на нея, е тази: ?Да възлюбиш ближния си както себе си.“

А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

На тези две заповеди висят целият закон и пророците.

На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

И когато бяха събрани фарисеите, Иисус ги попита, казвайки:

Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

Какво мислите за Христос? Чий Син е Той? Отговориха Му: Давидов.

і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

Каза им: Тогава как Давид чрез Духа Го нарича Господ, като казва:

Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

?Каза Господ на моя Господ: Седи от дясната Ми страна, докато положа враговете Ти под краката Ти“?

Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

И така, ако Давид Го нарича Господ, как тогава Той е негов Син?

Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

И никой не можеше да Му отговори нито дума; нито пък дръзна вече някой от този ден да Му задава въпроси.

І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.