John 7

Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходити по Юдеї, бо юдеї шукали нагоди, щоб убити Його.

Bundan sonra İsa Celile’de dolaşmaya başladı. Yahudi yetkililer O’nu öldürmeyi amaçladıkları için Yahudiye’de dolaşmak istemiyordu.

А надходило свято юдейське Кучки.

[] Yahudiler’in Çardak Bayramı yaklaşmıştı.

І сказали до Нього брати Його: Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.

Bu nedenle İsa’nın kardeşleri O’na, “Buradan ayrıl, Yahudiye’ye git” dediler, “Öğrencilerin de yaptığın işleri görsünler.

Тайкома бо не робить нічого ніхто, але сам прагне бути відомий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви Себе світові.

Çünkü kendini açıkça tanıtmak isteyen bir kimse yaptıklarını gizlemez. Mademki bu şeyleri yapıyorsun, kendini dünyaya göster!”

Бо не вірували в Нього навіть брати Його!

Kardeşleri bile O’na iman etmiyorlardı.

А Ісус промовляє до них: Не настав ще Мій час, але завжди готовий час ваш.

İsa onlara, “Benim zamanım daha gelmedi” dedi, “Oysa sizin için zaman hep uygundur.

Вас ненавидіти світ не може, а Мене він ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.

Dünya sizden nefret edemez, ama benden nefret ediyor. Çünkü yaptıklarının kötü olduğuna tanıklık ediyorum.

Ідіть на це свято, Я ж іще не піду на це свято, бо не виповнився ще Мій час.

Siz bu bayramı kutlamaya gidin. Ben şimdilik gitmeyeceğim. Çünkü benim zamanım daha dolmadı.”

Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.

İsa bu sözleri söyleyip Celile’de kaldı.

Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, не відкрито, але ніби потай.

Ne var ki, kardeşleri bayramı kutlamaya gidince, kendisi de gitti. Ancak açıktan açığa değil, gizlice gitti.

А юдеї за свята шукали Його та питали: Де Він?

Yahudi yetkililer O’nu bayram sırasında arıyor, “O nerede?” diye soruyorlardı.

І поголоска велика про Нього в народі була. Одні говорили: Він добрий, а інші казали: Ні, Він зводить з дороги народ...

Kalabalık arasında O’nunla ilgili bir sürü laf fısıldanıyordu. Bazıları, “İyi adamdır”, bazıları da, “Hayır, tam tersine, halkı saptırıyor” diyorlardı.

Та відкрито про Нього ніхто не казав, бо боялись юдеїв.

Bununla birlikte yetkililerden korktukları için, hiç kimse O’ndan açıkça söz etmiyordu.

У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.

Bayramın yarısı geçmişti. İsa tapınağa gidip öğretmeye başladı.

І дивувались юдеї й казали: Як Він знає Писання, не вчившись?

Yahudiler şaşırdılar. “Bu adam hiç öğrenim görmediği halde, nasıl bu kadar bilgili olabilir?” dediler.

Відповів їм Ісус і сказав: Наука Моя не Моя, а Того, Хто послав Мене.

İsa onlara, “Benim öğretim benim değil, beni gönderenindir” diye karşılık verdi.

Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу Я.

“Eğer bir kimse Tanrı’nın isteğini yerine getirmek istiyorsa, bu öğretinin Tanrı’dan mı olduğunu, yoksa kendiliğimden mi konuştuğumu bilecektir.

Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, і в Ньому неправди нема.

Kendiliğinden konuşan kendini yüceltmek ister, ama kendisini göndereni yüceltmek isteyen doğrudur ve O’nda haksızlık yoktur.

Чи ж Закона вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Закона того не виконує. Нащо хочете вбити Мене?

Musa size Kutsal Yasa’yı vermedi mi? Yine de hiçbiriniz Yasa’yı yerine getirmiyor. Neden beni öldürmek istiyorsunuz?”

Народ відповів: Чи Ти демона маєш? Хто Тебе хоче вбити?

Kalabalık, “Cin çarpmış seni!” dedi. “Seni öldürmek isteyen kim?”

Ісус відповів і сказав їм: Одне діло зробив Я, і всі ви дивуєтесь.

İsa, “Ben bir mucize yaptım, hepiniz şaşkına döndünüz” diye yanıt verdi.

Через це Мойсей дав обрізання вам, не тому, що воно від Мойсея, але від отців, та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.

[] “Musa size sünneti buyurduğu için –aslında bu, Musa’dan değil, atalarınızdan kalmadır– Şabat Günü birini sünnet edersiniz.

Коли ж чоловік у суботу приймає обрізання, щоб Закону Мойсеєвого не порушити, чого ж ремствуєте ви на Мене, що Я всю людину в суботу вздоровив?

[] Musa’nın Yasası bozulmasın diye Şabat Günü biri sünnet ediliyor da, Şabat Günü bir adamı tamamen iyileştirdim diye bana neden kızıyorsunuz?

Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!

Dış görünüşe göre yargılamayın, yargınız adil olsun.”

Дехто ж з єрусалимлян казали: Хіба це не Той, що Його шукають убити?

Yeruşalimliler’in bazıları, “Öldürmek istedikleri adam bu değil mi?” diyorlardı.

Бо говорить відкрито ось Він, і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?

“Bakın, açıkça konuşuyor, O’na bir şey demiyorlar. Yoksa önderler O’nun Mesih olduğunu gerçekten kabul ettiler mi?

Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли прийде, ніхто знати не буде, звідки Він.

Ama biz bu adamın nereden geldiğini biliyoruz. Oysa Mesih geldiği zaman O’nun nereden geldiğini kimse bilmeyecek.”

І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.

O sırada tapınakta öğreten İsa yüksek sesle şöyle dedi: “Hem beni tanıyorsunuz, hem de nereden olduğumu biliyorsunuz! Ben kendiliğimden gelmedim. Beni gönderen gerçektir. O’nu siz tanımıyorsunuz.

Я знаю Його, Я бо від Нього, і послав Мене Він!

Ben O’nu tanırım. Çünkü ben O’ndanım, beni O gönderdi.”

Тож шукали вони, щоб схопити Його, та ніхто не наклав рук на Нього, бо то ще не настала година Його.

Bunun üzerine O’nu yakalamak istediler, ama kimse O’na el sürmedi. Çünkü O’nun saati henüz gelmemişti.

А багато з народу в Нього ввірували та казали: Коли прийде Христос, чи ж Він чуда чинитиме більші, як чинить Оцей?

Halktan birçok kişi ise O’na iman etti. “Mesih gelince, bunun yaptıklarından daha mı çok mucize yapacak?” diyorlardı.

Фарисеї прочули такі поголоски про Нього в народі. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою службу, щоб схопити Його.

Ferisiler halkın İsa hakkında böyle fısıldaştığını duydular. Başkâhinler ve Ferisiler O’nu yakalamak için görevliler gönderdiler.

Ісус же сказав: Ще недовго побуду Я з вами, та й до Того піду, Хто послав Мене.

İsa, “Kısa bir süre daha sizinleyim” dedi, “Sonra beni gönderene gideceğim.

Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете...

Beni arayacaksınız ama bulamayacaksınız. Ve benim bulunduğum yere siz gelemezsiniz.”

Тоді говорили юдеї між собою: Куди це Він хоче йти, що не знайдемо Його? Чи не хоче йти до виселенців між греки, та й греків навчати?

Bunun üzerine Yahudiler birbirlerine, “Bu adam nereye gidecek de biz O’nu bulamayacağız?” dediler. “Yoksa Grekler arasında dağılmış olanlara gidip Grekler’e mi öğretecek?

Що за слово, яке Він сказав: Ви будете шукати Мене, і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?

‘Beni arayacaksınız ama bulamayacaksınız. Ve benim bulunduğum yere siz gelemezsiniz’ diyor. Ne demek istiyor?”

А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: Коли прагне хто з вас нехай прийде до Мене та й п'є!

[] Bayramın son ve en önemli günü İsa ayağa kalktı, yüksek sesle şöyle dedi: “Bir kimse susamışsa bana gelsin, içsin.

Хто вірує в Мене, як каже Писання, то ріки живої води потечуть із утроби його.

[] Kutsal Yazı’da dendiği gibi, bana iman edenin ‘içinden diri su ırmakları akacaktır.’ ”

Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було бо ще Духа на них, не був бо Ісус ще прославлений.

Bunu, kendisine iman edenlerin alacağı Ruh’la ilgili olarak söylüyordu. Ruh henüz verilmemişti. Çünkü İsa henüz yüceltilmemişti.

А багато з народу, почувши слова ті, казали: Він справді пророк!

[] Halktan bazıları bu sözleri işitince, “Gerçekten beklediğimiz peygamber budur” dediler.

Інші казали: Він Христос. А ще інші казали: Хіба прийде Христос із Галілеї?

Bazıları da, “Bu Mesih’tir” diyorlardı. Başkaları ise, “Olamaz! Mesih Celile’den mi gelecek?” dediler.

Чи ж не каже Писання, що Христос прийде з роду Давидового, і з села Віфлеєму, звідкіля був Давид?

[] “Kutsal Yazı’da, ‘Mesih, Davut’un soyundan, Davut’un yaşadığı Beytlehem Kenti’nden gelecek’ denmemiş midir?”

Так повстала незгода в народі з-за Нього.

Böylece İsa’dan dolayı halk arasında ayrılık doğdu.

А декотрі з них мали замір схопити Його, та ніхто не поклав рук на Нього.

Bazıları O’nu yakalamak istedilerse de, kimse O’na el sürmedi.

І вернулася служба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: Чому не привели ви Його?

Görevliler geri dönünce, başkâhinlerle Ferisiler, “Niçin O’nu getirmediniz?” diye sordular.

Відказала та служба: Чоловік ще ніколи так не промовляв, як Оцей Чоловік...

Görevliler, “Hiç kimse hiçbir zaman bu adamın konuştuğu gibi konuşmamıştır” karşılığını verdiler.

А їм відповіли фарисеї: Чи й вас із дороги не зведено?

Ferisiler, “Yoksa siz de mi aldandınız?” dediler.

Хіба хто з старших або з фарисеїв увірував у Нього?

“Önderlerden ya da Ferisiler’den O’na iman eden oldu mu hiç?

Та проклятий народ, що не знає Закону!

Kutsal Yasa’yı bilmeyen bu halk lanetlidir.”

Говорить до них Никодим, що приходив до Нього вночі, і що був один із них:

[] İçlerinden biri, daha önce İsa’ya gelen Nikodim, onlara şöyle dedi: “Yasamıza göre, bir adamı dinlemeden, ne yaptığını öğrenmeden onu yargılamak doğru mu?”

Хіба судить Закон наш людину, як перше її не вислухає, і не дізнається, що вона робить?

[] İçlerinden biri, daha önce İsa’ya gelen Nikodim, onlara şöyle dedi: “Yasamıza göre, bir adamı dinlemeden, ne yaptığını öğrenmeden onu yargılamak doğru mu?”

Йому відповіли та сказали вони: Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не прийде Пророк із Галілеї.

Ona, “Yoksa sen de mi Celile’densin?” diye karşılık verdiler. “Araştır, bak, Celile’den peygamber çıkmaz.”

І до дому свого пішов кожен.

Bundan sonra herkes evine gitti.