Job 34

І говорив Елігу та й сказав:

Och Elihu tog till orda och sade:

Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!

 Hören, I vise, mina ord;  I förståndige, lyssnen till mig.

Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.

 Örat skall ju pröva orden,  och munnen smaken hos det man vill äta.

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.

 Må vi nu utvälja åt oss vad rätt är,  samfällt söka förstå vad gott är.

Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

 Se, Job har sagt: »Jag är oskyldig.  Gud har förhållit mig min rätt.

Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...

 Fastän jag har rätt, måste jag stå såsom lögnare;  dödsskjuten är jag, jag som intet har brutit.»

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,

 Var finnes en man som är såsom Job?  Han läskar sig med bespottelse såsom med vatten,

і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?

 han gör sig till ogärningsmäns stallbroder  och sällar sig till ogudaktiga människor.

Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

 Ty han säger: »Det gagnar en man till intet,  om han håller sig väl med Gud.»

Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

 Hören mig därför, I förståndige män:  Bort det, att Gud skulle begå någon orätt,  att den Allsmäktige skulle göra vad orättfärdigt är!

Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!

 Nej, han vedergäller var människa efter hennes gärningar  och lönar envar såsom hans vandel har förtjänat.

Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.

 Ty Gud gör i sanning intet som är orätt,  den Allsmäktige kan icke kränka rätten.

Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?

 Vem har bjudit honom att vårda sig om jorden,  och vem lade på honom bördan av hela jordens krets?

Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,

 Om han ville tänka allenast på sig själv  och åter draga till sig sin anda och livsfläkt,

всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...

 då skulle på en gång allt kött förgås,  och människorna skulle vända åter till stoft.

Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

 Men märk nu väl och hör härpå,  lyssna till vad mina ord förkunna.

Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?

 Skulle den förmå regera, som hatade vad rätt är?  Eller fördömer du den som är den störste i rättfärdighet?

Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?

 Får man då säga till en konung: »Du ogärningsman»,  eller till en furste: »Du ogudaktige»?

Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,

 Gud har ju ej anseende till någon hövdings person,  han aktar den rike ej för mer än den fattige,  ty alla äro de hans händers verk.

за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.

 I ett ögonblick omkomma de, mitt i natten:  folkhopar gripas av bävan och förgås,  de väldige ryckas bort, utan människohand.

Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,

 Ty hans ögon vakta på var mans vägar,  och alla deras steg, dem ser han.

немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

 Intet mörker finnes och ingen skugga så djup,  att ogärningsmän kunna fördölja sig däri.

Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

 Ty länge behöver Gud ej vakta på en människa,  innan hon måste stå till doms inför honom.

Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.

 Han krossar de väldige utan rannsakning  och låter så andra träda fram i deras ställe.

Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!

 Ja, han märker väl vad de göra,  han omstörtar dem om natten och låter dem förgås.

Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,

 Såsom ogudaktiga tuktar han dem  öppet, inför människors åsyn,

за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

 eftersom de veko av ifrån honom  och ej aktade på alla hans vägar.

щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.

 De bragte så den armes rop inför honom,  och rop av betryckta fick han höra.

Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

 Vem vågar då fördöma, om han stillar larmet?  Ja, vem vill väl skåda honom, om han döljer sitt ansikte,  för ett folk eller för en enskild man,

щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.

 när han vill rycka makten ifrån gudlösa människor  och hindra dem att bliva snaror för folket?

Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!

 Kan man väl säga till Gud: »Jag måste lida,  jag som ändå intet har förbrutit.

Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!

 Visa mig du vad som går över mitt förstånd;  om jag har gjort något orätt, vill jag då ej göra så mer.»

Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

 Skall då han, för ditt klanders skull, giva vedergällning såsom du vill?  Du själv, och icke jag, må döma därom;  ja, tala du ut vad du menar.

Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

 Men kloka män skola säga så till mig,  visa män, när de få höra mig:

Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.

 »Job talar utan någon insikt,  hans ord äro utan förstånd.»

О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

 Så må nu Job utstå prövningar allt framgent,  då han vill försvara sig på ogärningsmäns sätt.

бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...

 Till sin synd lägger han ju uppenbar ondska,  oss till hån slår han ihop sina händer  och talar stora ord mot Gud.