John 6

Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

PASADAS estas cosas, fuése Jesús de la otra parte de la mar de Galilea, que es de Tiberias.

А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

Y seguíale grande multitud, porque veían sus señales que hacía en los enfermos.

Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

Y subió Jesús á un monte, y se sentó allí con sus discípulos.

Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

Y estaba cerca la Pascua, la fiesta de los Judíos.

А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

Y como alzó Jesús los ojos, y vió que había venido á él grande multitud, dice á Felipe: ¿De dónde compraremos pan para que coman éstos?

Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

Mas esto decía para probarle; porque él sabía lo que había de hacer.

Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

Respondióle Felipe: Doscientos denarios de pan no les bastarán, para que cada uno de ellos tome un poco.

Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

Dícele uno de sus discípulos, Andrés, hermano de Simón Pedro:

Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

Un muchacho está aquí que tiene cinco panes de cebada y dos pececillos; ¿mas qué es esto entre tantos?

А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

Entonces Jesús dijo: Haced recostar la gente. Y había mucha hierba en aquel lugar: y recostáronse como número de cinco mil varones.

А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

Y tomó Jesús aquellos panes, y habiendo dado gracias, repartió á los discípulos, y los discípulos á los que estaban recostados: asimismo de los peces, cuanto querían.

І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

Y como fueron saciados, dijo á sus discípulos: Recoged los pedazos que han quedado, porque no se pierda nada.

І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

Cogieron pues, é hinchieron doce cestas de pedazos de los cinco panes de cebada, que sobraron á los que habían comido.

А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

Aquellos hombres entonces, como vieron la señal que Jesús había hecho, decían: Éste verdaderamente es el profeta que había de venir al mundo.

Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

Y entendiendo Jesús que habían de venir para arrebatarle, y hacerle rey, volvió á retirarse al monte, él solo.

А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

Y como se hizo tarde, descendieron sus discípulos á la mar;

І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

Y entrando en un barco, venían de la otra parte de la mar hacia Capernaum. Y era ya oscuro, y Jesús no había venido á ellos.

Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

Y levantábase la mar con un gran viento que soplaba.

Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

Y como hubieron navegado como veinticinco ó treinta estadios, ven á Jesús que andaba sobre la mar, y se acercaba al barco: y tuvieron miedo.

Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

Mas él les dijo: Yo soy; no tengáis miedo.

І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

Ellos entonces gustaron recibirle en el barco: y luego el barco llegó á la tierra donde iban.

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

El día siguiente, la gente que estaba de la otra parte de la mar, como vió que no había allí otra navecilla sino una, y que Jesús no había entrado con sus discípulos en ella, sino que sus discípulos se habían ido solos;

А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

Y que otras navecillas habían arribado de Tiberias junto al lugar donde habían comido el pan después de haber el Señor dado gracias;

Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

Como vió pues la gente que Jesús no estaba allí, ni sus discípulos, entraron ellos en las navecillas, y vinieron á Capernaum buscando á Jesús.

І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

Y hallándole de la otra parte de la mar, dijéronle: Rabbí, ¿cuándo llegaste acá?

Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

Respondióles Jesús, y dijo; De cierto, de cierto os digo, que me buscáis, no porque habéis visto las señales, sino porque comisteis el pan y os hartasteis.

Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

Trabajad no por la comida que perece, mas por la comida que á vida eterna permanece, la cual el Hijo del hombre os dará: porque á éste señaló el Padre, que es Dios.

Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

Y dijéronle: ¿Qué haremos para que obremos las obras de Dios?

Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

Respondió Jesús, y díjoles: Ésta es la obra de Dios, que creáis en el que él ha enviado.

А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

Dijéronle entonces: ¿Qué señal pues haces tú, para que veamos, y te creamos? ¿Qué obras?

Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

Nuestros padres comieron el maná en el desierto, como está escrito: Pan del cielo les dió á comer.

А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

Y Jesús les dijo: De cierto, de cierto os digo: No os dió Moisés pan del cielo; mas mi Padre os da el verdadero pan del cielo.

Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

Porque el pan de Dios es aquel que descendió del cielo y da vida al mundo.

А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

Y dijéronle: Señor, danos siempre este pan.

Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

Y Jesús les dijo: Yo soy el pan de vida: el que á mí viene, nunca tendrá hambre; y el que en mí cree, no tendrá sed jamás.

Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

Mas os he dicho, que aunque me habéis visto, no creéis.

Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

Todo lo que el Padre me da, vendrá á mí; y al que á mí viene, no le hecho fuera.

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

Porque he descendido del cielo, no para hacer mi voluntad, mas la voluntad del que me envió.

Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

Y ésta es la voluntad del que me envió, del Padre: Que todo lo que me diere, no pierda de ello, sino que lo resucite en el día postrero.

Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Y ésta es la voluntad del que me ha enviado: Que todo aquel que ve al Hijo, y cree en él, tenga vida eterna: y yo le resucitaré en el día postrero.

Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

Murmuraban entonces de él los Judíos, porque había dicho: Yo soy el pan que descendí del cielo.

І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

Y decían: ¿No es éste Jesús, el hijo de José, cuyo padre y madre nosotros conocemos? ¿cómo, pues, dice éste: Del cielo he descendido?

А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

Y Jesús respondió, y díjoles: No murmuréis entre vosotros.

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

Ninguno puede venir á mí, si el Padre que me envió no le trajere; y yo le resucitaré en el día postrero.

У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

Escrito está en los profetas: Y serán todos enseñados de Dios. Así que, todo aquel que oyó del Padre, y aprendió, viene á mí.

Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

No que alguno haya visto al Padre, sino aquel que vino de Dios, éste ha visto al Padre.

Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

De cierto, de cierto os digo: El que cree en mí, tiene vida eterna.

Я хліб життя!

Yo soy el pan de vida.

Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

Vuestros padres comieron el maná en el desierto, y son muertos.

То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

Éste es el pan que desciende del cielo, para que el que de él comiere, no muera.

Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

Yo soy el pan vivo que he descendido del cielo: si alguno comiere de este pan, vivirá para siempre; y el pan que yo daré es mi carne, la cual yo daré por la vida del mundo.

Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

Entonces los Judíos contendían entre sí, diciendo: ¿Cómo puede éste darnos su carne á comer?

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

Y Jesús les dijo: De cierto, de cierto os digo: Si no comiereis la carne del Hijo del hombre, y bebiereis su sangre, no tendréis vida en vosotros.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

El que come mi carne y bebe mi sangre, tiene vida eterna: y yo le resucitaré en el día postrero.

Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

Porque mi carne es verdadera comida, y mi sangre es verdadera bebida.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

El que come mi carne y bebe mi sangre, en mí permanece, y yo en él.

Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

Como me envió el Padre viviente, y yo vivo por el Padre, asimismo el que me come, él también vivirá por mí.

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

Éste es el pan que descendió del cielo: no como vuestros padres comieron el maná, y son muertos: el que come de este pan, vivirá eternamente.

Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

Estas cosas dijo en la sinagoga, enseñando en Capernaum.

А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

Y muchos de sus discípulos oyéndolo, dijeron: Dura es esta palabra: ¿quién la puede oír?

А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

Y sabiendo Jesús en sí mismo que sus discípulos murmuraban de esto, díjoles: ¿Esto os escandaliza?

А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

¿Pues qué, si viereis al Hijo del hombre que sube donde estaba primero?

То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

El espíritu es el que da vida; la carne nada aprovecha: las palabras que yo os he hablado, son espíritu y son vida.

Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

Mas hay algunos de vosotros que no creen. Porque Jesús desde el principio sabía quiénes eran los que no creían, y quién le había de entregar.

І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

Y dijo: Por eso os he dicho que ninguno puede venir á mí, si no le fuere dado del Padre.

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

Desde esto, muchos de sus discípulos volvieron atrás, y ya no andaban con él.

І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

Dijo entonces Jesús á los doce: ¿Queréis vosotros iros también?

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

Y respondióle Simón Pedro: Señor, ¿á quién iremos? tú tienes palabras de vida eterna.

Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

Y nosotros creemos y conocemos que tú eres el Cristo, el Hijo de Dios viviente.

Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

Jesús le respondió: ¿No he escogido yo á vosotros doce, y uno de vosotros es diablo?

Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.

Y hablaba de Judas Iscariote, hijo de Simón, porque éste era el que le había de entregar, el cual era uno de los doce.