Job 15

І відповів теманянин Еліфаз та й сказав:
Y RESPONDIÓ Eliphaz Temanita, y dijo:
Чи відповідатиме мудра людина знанням вітряним, і східнім вітром наповнить утробу свою?
¿Si proferirá el sabio vana sabiduría, Y henchirá su vientre de viento solano?
Буде виправдуватися тим словом, що не надається, чи тими речами, що пожитку немає від них?
¿Disputará con palabras inútiles, Y con razones sin provecho?
Ти страх Божий руйнуєш також, і пустошиш молитву до Бога,
Tú también disipas el temor, Y menoscabas la oración delante de Dios.
бо навчає провина твоя твої уста, і ти вибираєш собі язика хитрунів.
Porque tu boca declaró tu iniquidad, Pues has escogido el hablar de los astutos.
Оскаржають тебе твої уста, не я, й твої губи свідкують на тебе:
Tu boca te condenará, y no yo; Y tus labios testificarán contra ti.
Чи ти народився людиною першою, чи раніше, ніж згір'я, ти створений?
¿Naciste tú primero que Adam? ¿Ó fuiste formado antes que los collados?
Чи ти слухав у Божій таємній нараді, та мудрість для себе забрав?
¿Oíste tú el secreto de Dios, Que detienes en ti solo la sabiduría?
Що ти знаєш, чого б ми не знали? Що ти зрозумів, і не з нами воно?
¿Qué sabes tú que no sepamos? ¿Qué entiendes que no se halle en nosotros?
Поміж нами і сивий, отой і старий, старший днями від батька твого.
Entre nosotros también hay cano, también hay viejo Mucho mayor en días que tu padre.
Чи мало для тебе потішення Божі та слово, яке Він сховав у тобі?
¿En tan poco tienes las consolaciones de Dios? ¿Tienes acaso alguna cosa oculta cerca de ti?
Чого то підносить тебе твоє серце, й які то знаки твої очі дають,
¿Por qué te enajena tu corazón, Y por qué guiñan tus ojos,
що на Бога звертаєш ти духа свого, і з своїх уст випускаєш подібні слова?
Pues haces frente á Dios con tu espíritu, Y sacas tales palabras de tu boca?
Що таке чоловік, щоб оправданим бути, і щоб був справедливим від жінки народжений?
¿Qué cosa es el hombre para que sea limpio, Y que se justifique el nacido de mujer?
Таж Він навіть святим Своїм не довіряє, і не оправдані в очах Його небеса,
He aquí que en sus santos no confía, Y ni los cielos son limpios delante de sus ojos:
що ж тоді чоловік той бридкий та зіпсутий, що п'є кривду, як воду?
¿Cuánto menos el hombre abominable y vil, Que bebe la iniquidad como agua?
Я тобі розповім, ти послухай мене, а що бачив, то те розкажу,
Escúchame; yo te mostraré Y te contaré lo que he visto:
про що мудрі донесли та від батьків своїх не затаїли того,
(Lo que los sabios nos contaron De sus padres, y no lo encubrieron;
їм самим була дана земля, і не приходив чужий поміж них.
Á los cuales solos fué dada la tierra, Y no pasó extraño por medio de ellos:)
Безбожний тремтить по всі дні, а насильникові мало років заховано.
Todos los días del impío, él es atormentado de dolor, Y el número de años es escondido al violento.
Вереск жахів у нього в ушах, серед миру приходить на нього грабіжник.
Estruendos espantosos hay en sus oídos; En la paz le vendrá quien lo asuele.
Він не вірить, що вернеться від темноти, й він вичікується для меча.
Él no creerá que ha de volver de las tinieblas, Y está mirando al cuchillo.
Він мандрує за хлібом, та де він? Знає він, що для нього встановлений день темноти...
Desasosegado á comer siempre, Sabe que le está aparejado día de tinieblas.
Страшать його утиск та гноблення, хапають його, немов цар, що готовий до бою,
Tribulación y angustia le asombrarán, Y esforzaránse contra él como un rey apercibido para la batalla.
бо руку свою простягав він на Бога, і повставав на Всемогутнього,
Por cuanto él extendió su mano contra Dios, Y se esforzó contra el Todopoderoso,
проти Нього твердою він шиєю бігав, товстими хребтами щитів своїх.
Él le acometerá en la cerviz, En lo grueso de las hombreras de sus escudos:
Бо закрив він обличчя своє своїм салом, і боки обклав своїм жиром,
Porque cubrió su rostro con su gordura, É hizo pliegues sobre los ijares;
і сидів у містах поруйнованих, у домах тих, що в них не сидять, що на купи каміння призначені.
Y habitó las ciudades asoladas, Las casas inhabitadas, Que estaban puestas en montones.
Він не буде багатий, і не встоїться сила його, і по землі не поширяться їхні маєтки.
No enriquecerá, ni será firme su potencia, Ni extenderá por la tierra su hermosura.
Не вступиться з темности він, полум'я висушить парост його, й духом уст Його буде він схоплений.
No se escapará de las tinieblas: La llama secará sus ramos, Y con el aliento de su boca perecerá.
Хай не вірить в марноту заблуканий, бо марнотою буде заплата йому,
No confíe el iluso en la vanidad; Porque ella será su recompensa.
вона виповниться не за днів його, а його верховіття не буде зелене!
Él será cortado antes de su tiempo, Y sus renuevos no reverdecerán.
Поскидає насиллям, немов виноград, недозрілість свою, поронить він квіття своє, як оливка,
Él perderá su agraz como la vid, Y derramará su flor como la oliva.
бо збори безбожних спустошені будуть, а огонь пожере дім хабарника:
Porque la sociedad de los hipócritas será asolada, Y fuego consumirá las tiendas de soborno.
він злом вагітніє, й породить марноту, й оману готує утроба його...
Concibieron dolor, y parieron iniquidad; Y las entradas de ellos meditan engaño.