Proverbs 8

Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?

Hør, visdommen roper, og forstanden lar sin røst høre.

На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!

Oppe på hauger ved veien står hun, der hvor stiene møtes;

При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:

ved siden av portene, ved byens utgang, i inngangen til portene roper hun høit:

До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:

Til eder, I menn, roper jeg, og min røst lyder til menneskenes barn.

Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!

Lær klokskap, I enfoldige, og lær forstand, I uforstandige!

Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.

Hør! Om store ting taler jeg, og jeg oplater mine leber med rettvishet;

Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.

min tunge taler sannhet, og ugudelighet er en vederstyggelighet for mine leber.

Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.

Alle min munns ord er rette, det er intet falskt eller vrangt i dem.

Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.

De er alle sammen likefremme for den forstandige og rette for dem som har funnet kunnskap.

Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:

Ta imot min tilrettevisning istedenfor sølv, og ta imot kunnskap fremfor utsøkt gull!

ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!

For visdom er bedre enn perler, og ingen skatt kan lignes med den.

Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.

Jeg, visdommen, har klokskap i eie, og jeg forstår å finne kloke råd.

Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!

Å frykte Herren er å hate ondt; stolthet og overmot, ond ferd og en falsk munn hater jeg.

В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.

Mig tilhører råd og sann innsikt, jeg er forstand, mig hører styrke til.

Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.

Ved mig regjerer kongene, og ved mig fastsetter fyrstene hvad rett er.

Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.

Ved mig styrer herskerne og høvdingene, alle dommere på jorden.

Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!

Jeg elsker dem som elsker mig, og de som søker mig, skal finne mig.

Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:

Hos mig er rikdom og ære, gammelt arvegods og rettferdighet.

ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!

Min frukt er bedre enn gull, ja det fineste gull, og den vinning jeg gir, er bedre enn utsøkt sølv.

Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,

På rettferds vei vandrer jeg, midt på rettens stier;

щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!

derfor gir jeg dem som elsker mig, sann rikdom til arv og fyller deres forrådskammere.

Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,

Herren skapte mig som sitt første verk, før sine andre gjerninger, i fordums tid.

відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.

Fra evighet er jeg blitt til, fra først av, før jorden var.

Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.

Da avgrunnene ennu ikke var til, blev jeg født, da der ennu ikke fantes kilder fylt med vann.

Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,

Før fjellene blev senket ned, før haugene blev til, blev jeg født,

коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.

før han hadde skapt jord og mark og jorderikes første muldklump.

Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,

Da han bygget himmelen, var jeg der, da han slo hvelving over avgrunnen.

коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,

Da han festet skyene oventil, da han bandt avgrunnens kilder,

коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,

da han satte grense for havet, så vannene ikke går lenger enn han byder, da han la jordens grunnvoller -

то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,

da var jeg verksmester hos ham, og jeg var hans lyst dag efter dag, jeg lekte alltid for hans åsyn;

радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!

jeg lekte på hele hans vide jord, og min lyst hadde jeg i menneskenes barn.

Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!

Og nu, barn, hør på mig! Salige er de som følger mine veier.

Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!

Hør på min tilrettevisning og bli vise og forakt den ikke!

Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!

Salig er det menneske som hører på mig, så han våker ved mine dører dag efter dag og vokter mine dørstolper.

Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.

For den som finner mig, finner livet og får nåde hos Herren.

А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!

Men den som ikke finner mig, skader sig selv; alle de som hater mig, elsker døden.