John 6

Після того Ісус перейшов на той бік Галілейського чи Тіверіядського моря.

Derefter drog Jesus bort til hin side av den Galileiske Sjø, Tiberias-sjøen;

А за Ним ішла безліч народу, бо бачили чуда Його, що чинив над недужими.

og meget folk fulgte ham, fordi de så de tegn han gjorde på de syke.

Ісус же на гору зійшов, і сидів там зо Своїми учнями.

Men Jesus gikk op i fjellet, og han satte sig der med sine disipler.

Наближалася ж Пасха, свято юдейське.

Og påsken, jødenes høitid, var nær.

А Ісус, звівши очі Свої та побачивши, яка безліч народу до Нього йде, говорить Пилипові: Де ми купимо хліба, щоб вони поживились?

Da nu Jesus løftet sine øine og så at meget folk kom til ham, sa han til Filip: Hvor skal vi kjøpe brød, så disse kan få mat?

Він же це говорив, його випробовуючи, бо знав Сам, що Він має робити.

Men dette sa han for å prøve ham; for han visste selv hvad han vilde gjøre.

Пилип Йому відповідь дав: І за двісті динаріїв їм хліба не стане, щоб кожен із них бодай трохи дістав.

Filip svarte ham: Brød for to hundre penninger er ikke nok for dem så hver av dem kan få et lite stykke.

Говорить до Нього Андрій, один з учнів Його, брат Симона Петра:

En av hans disipler, Andreas, Simon Peters bror, sier til ham:

Є тут хлопчина один, що має п'ять ячних хлібів та дві рибі, але що то на безліч таку!

Her er en liten gutt som har fem byggbrød og to småfisker; men hvad er det til så mange?

А Ісус відказав: Скажіть людям сідати! А була на тім місці велика трава. І засіло чоловіка числом із п'ять тисяч.

Jesus sa: La folket sette sig ned! Det var meget gress på stedet, og mennene satte sig da ned, omkring fem tusen i tallet.

А Ісус узяв хліби, і, подяку вчинивши, роздав тим, хто сидів. Так само і з риб, скільки хотіли вони.

Da tok Jesus brødene og takket, og delte dem ut til dem som satt der, likeledes av småfiskene, så meget de vilde ha.

І, як наїлись вони, Він говорить до учнів Своїх: Позбирайте куски позосталі, щоб ніщо не загинуло.

Men da de var blitt mette, sier han til sine disipler: Sank sammen stykkene som er blitt tilovers, forat ikke noget skal spilles!

І зібрали вони. І дванадцять повних кошів наклали кусків, що лишились їдцям із п'яти ячних хлібів.

Da sanket de sammen, og de fylte tolv kurver med stykker av de fem byggbrød, som var blitt tilovers efter dem som hadde ett.

А люди, що бачили чудо, яке Ісус учинив, гомоніли: Це Той справді Пророк, що повинен прибути на світ!

Da nu folket så det tegn han gjorde, sa de: Dette er i sannhet profeten som skal komme til verden.

Спостерігши ж Ісус, що вони мають замір прийти та забрати Його, щоб настановити царем, знов на гору пішов Сам один.

Da nu Jesus skjønte at de vilde komme og ta ham med makt for å gjøre ham til konge, gikk han fra dem og op i fjellet igjen, han selv alene.

А як вечір настав, то зійшли Його учні над море.

Men da det blev aften, gikk hans disipler ned til sjøen,

І, ввійшовши до човна, на другий бік моря вони попливли, до Капернауму. І темрява вже наступила була, а Ісус ще до них не приходив.

og de gikk i en båt og fór over til hin side av sjøen, til Kapernaum. Og det var allerede blitt mørkt, og Jesus var enda ikke kommet til dem.

Від великого ж вітру, що віяв, хвилювалося море.

Og sjøen gikk høit, for det blåste en sterk vind.

Як вони ж пропливли стадій із двадцять п'ять або з тридцять, то Ісуса побачили, що йде Він по морю, і до човна зближається, і їх страх обгорнув...

Da de nu hadde rodd en fem og tyve eller tretti stadier, ser de Jesus gå på sjøen og komme nær til båten, og de blev redde.

Він же каже до них: Це Я, не лякайтесь!

Men han sa til dem: Det er mig, frykt ikke!

І хотіли вони взяти до човна Його; та човен зараз пристав до землі, до якої пливли.

Nu vilde de ta ham op i båten, og straks kom båten til landet som de fór til.

А наступного дня той народ, що на тім боці моря стояв, побачив, що там іншого човна, крім одного того, що до нього ввійшли були учні Його, не було, і що до човна не входив Ісус із Своїми учнями, але відпливли самі учні.

Den næste dag så folket som stod på hin side av sjøen, at det ikke var nogen annen båt der, og visste at det bare hadde vært én, og at Jesus ikke var gått i båten sammen med sine disipler, men at hans disipler hadde faret bort alene.

А тим часом із Тіверіяди припливли човни інші близько до місця того, де вони їли хліб, як Господь учинив був подяку.

Imens kom det andre båter fra Tiberias nær til det sted hvor de hadde fått mat efter Herrens takkebønn.

Отож, як побачили люди, що Ісуса та учнів Його там нема, то в човни посідали самі й прибули до Капернауму, і шукали Ісуса.

Da nu folket så at Jesus ikke var der, og heller ikke hans disipler, gikk de i båtene, og kom til Kapernaum og søkte efter Jesus.

І, на тім боці моря знайшовши Його, сказали Йому: Коли Ти прибув сюди, Учителю?

Og da de fant ham på hin side av sjøen, sa de til ham: Rabbi! når er du kommet hit?

Відповів їм Ісус і сказав: Поправді, поправді кажу вам: Мене не тому ви шукаєте, що бачили чуда, а що їли з хлібів і наситились.

Jesus svarte dem og sa: Sannelig, sannelig sier jeg eder: I søker mig, ikke fordi I så tegn, men fordi I åt av brødene og blev mette.

Пильнуйте не про поживу, що гине, але про поживу, що зостається на вічне життя, яку дасть нам Син Людський, бо відзначив Його Бог Отець.

Arbeid ikke for den mat som forgår, men for den mat som varer ved til evig liv, den som Menneskesønnen skal gi eder! for på ham har hans Fader, Gud, satt sitt innsegl.

Сказали ж до Нього вони: Що ми маємо почати, щоб робити діла Божі?

De sa da til ham: Hvad skal vi gjøre for å gjøre Guds gjerninger?

Ісус відповів і сказав їм: Оце діло Боже, щоб у Того ви вірували, Кого Він послав.

Jesus svarte og sa til dem: Dette er Guds gjerning at I skal tro på den han har utsendt.

А вони відказали Йому: Яке ж знамено Ти чиниш, щоб побачили ми й поняли Тобі віри? Що Ти робиш?

De sa da til ham: Hvad tegn gjør da du, så vi kan se det og tro dig? hvad gjerning gjør du?

Наші отці їли манну в пустині, як написано: Хліб із неба їм дав на поживу.

Våre fedre åt manna i ørkenen, som skrevet står: Han gav dem brød fra himmelen å ete.

А Ісус їм сказав: Поправді, поправді кажу вам: Не Мойсей хліб із неба вам дав, Мій Отець дає вам хліб правдивий із неба.

Jesus sa til dem: Sannelig, sannelig sier jeg eder: Moses har ikke gitt eder brødet fra himmelen, men min Fader gir eder det sanne brød fra himmelen;

Бо хліб Божий є Той, Хто сходить із неба й дає життя світові.

for Guds brød er det som kommer ned fra himmelen og gir verden liv.

А вони відказали до Нього: Давай, Господи, хліба такого нам завжди!

De sa da til ham: Herre, gi oss alltid dette brød!

Ісус же сказав їм: Я хліб життя. Хто до Мене приходить, не голодуватиме він, а хто вірує в Мене, ніколи не прагнутиме.

Jesus sa til dem: Jeg er livsens brød; den som kommer til mig, skal ikke hungre, og den som tror på mig, skal aldri nogensinne tørste.

Але Я вам сказав, що Мене хоч ви й бачили, та не віруєте.

Men jeg har sagt eder at I har sett mig og tror dog ikke.

Усе прийде до Мене, що Отець дає Мені, а того, хто до Мене приходить, Я не вижену геть.

Alle de som Faderen gir mig, kommer til mig, og den som kommer til mig, vil jeg ingenlunde støte ut;

Бо Я з неба зійшов не на те, щоб волю чинити Свою, але волю Того, Хто послав Мене.

for jeg er kommet ned fra himmelen, ikke for å gjøre min vilje, men for å gjøre hans vilje som har sendt mig,

Оце ж воля Того, Хто послав Мене, щоб з усього, що дав Мені Він, Я нічого не стратив, але воскресив те останнього дня.

og dette er hans vilje som har sendt mig, at jeg ikke skal miste noget av alt det han har gitt mig, men opreise det på den ytterste dag.

Оце ж воля Мого Отця, щоб усякий, хто Сина бачить та вірує в Нього, мав вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

For dette er min Faders vilje at hver den som ser Sønnen og tror på ham, skal ha evig liv, og at jeg skal opreise ham på den ytterste dag.

Тоді стали юдеї ремствувати на Нього, що сказав: Я той хліб, що з неба зійшов.

Da knurret jødene over ham fordi han sa: Jeg er det brød som er kommet ned fra himmelen,

І казали вони: хіба Він не Ісус, син Йосипів, що ми знаємо батька та матір Його? Як же Він каже: Я з неба зійшов?

og de sa: Er ikke dette Jesus, Josefs sønn, hvis far og mor vi kjenner? Hvorledes kan han nu si: Jeg er kommet ned fra himmelen?

А Ісус відповів і промовив до них: Не ремствуйте ви між собою!

Jesus svarte og sa til dem: Knurr ikke eder imellem!

Ніхто бо не може до Мене прийти, як Отець, що послав Мене, не притягне його, і того воскрешу Я останнього дня.

Ingen kan komme til mig uten at Faderen, som har sendt mig, drager ham, og jeg skal opreise ham på den ytterste dag.

У Пророків написано: І всі будуть від Бога навчені. Кожен, хто від Бога почув і навчився, приходить до Мене.

Det står skrevet i profetene: Og de skal alle være lært av Gud. Hver den som hører av Faderen og lærer, han kommer til mig.

Це не значить, щоб хтось Отця бачив, тільки Той Отця бачив, Хто походить від Бога.

Ikke så at nogen har sett Faderen; bare han som er fra Gud, han har sett Faderen.

Поправді, поправді кажу Вам: Хто вірує в Мене, життя вічне той має.

Sannelig, sannelig sier jeg eder: Den som tror, har evig liv.

Я хліб життя!

Jeg er livsens brød.

Отці ваші в пустині їли манну, і померли.

Eders fedre åt manna i ørkenen og døde;

То є хліб, Який сходить із неба, щоб не вмер, хто Його споживає.

dette er det brød som kommer ned fra himmelen, forat en skal ete av det og ikke dø.

Я хліб живий, що з неба зійшов: коли хто споживатиме хліб цей, той повік буде жити. А хліб, що дам Я, то є тіло Моє, яке Я за життя світові дам.

Jeg er det levende brød, som er kommet ned fra himmelen; om nogen eter av dette brød, skal han leve evindelig; og det brød jeg vil gi, er mitt kjød, som jeg vil gi for verdens liv.

Тоді між собою змагатися стали юдеї, говорячи: Як же Він може дати нам тіла спожити?

Jødene trettet da med hverandre og sa: Hvorledes kan han gi oss sitt kjød å ete?

І сказав їм Ісус: Поправді, поправді кажу вам: Якщо ви споживати не будете тіла Сина Людського й пити не будете крови Його, то в собі ви не будете мати життя.

Jesus sa da til dem: Sannelig, sannelig sier jeg eder: Dersom I ikke eter Menneskesønnens kjød og drikker hans blod, har I ikke liv i eder.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той має вічне життя, і того воскрешу Я останнього дня.

Den som eter mitt kjød og drikker mitt blod, har evig liv, og jeg skal opreise ham på den ytterste dag;

Бо тіло Моє то правдиво пожива, Моя ж кров то правдиво пиття.

for mitt kjød er i sannhet mat, og mitt blod er i sannhet drikke.

Хто тіло Моє споживає та кров Мою п'є, той в Мені перебуває, а Я в ньому.

Den som eter mitt kjød og drikker mitt blod, han blir i mig og jeg i ham.

Як Живий Отець послав Мене, і живу Я Отцем, так і той, хто Мене споживає, і він житиме Мною.

Likesom den levende Fader har utsendt mig, og jeg lever ved Faderen, således skal også den som eter mig, leve ved mig.

То є хліб, що з неба зійшов. Не як ваші отці їли манну й померли, хто цей хліб споживає, той жити буде повік!

Dette er det brød som er kommet ned fra himmelen; ikke således som fedrene åt og døde; den som eter dette brød, skal leve evindelig.

Оце Він говорив, коли в Капернаумі навчав у синагозі.

Dette sa han mens han lærte i en synagoge i Kapernaum.

А багато-хто з учнів Його, як почули оце, гомоніли: Жорстока це мова! Хто слухати може її?

Mange av hans disipler sa nu, da de hørte det: Dette er en hård tale; hvem kan høre den?

А Ісус, Сам у Собі знавши це, що учні Його на те ремствують, промовив до них: Чи оце вас спокушує?

Men da Jesus visste med sig selv at hans disipler knurret over dette, sa han til dem: Volder dette eder anstøt?

А що ж, як побачите Людського Сина, що сходить туди, де перше Він був?

Enn når I får se Menneskesønnen fare op dit hvor han var før?

То дух, що оживлює, тіло ж не помагає нічого. Слова, що їх Я говорив вам, то дух і життя.

Det er Ånden som gjør levende, kjødet gagner intet; de ord som jeg har talt til eder, er ånd og er liv.

Але є дехто з вас, хто не вірує. Бо Ісус знав спочатку, хто ті, хто не вірує, і хто видасть Його.

Men det er nogen av eder som ikke tror. For Jesus visste fra først av hvem det var som ikke trodde, og hvem det var som skulde forråde ham.

І сказав Він: Я тому й говорив вам, що до Мене прибути не може ніхто, як не буде йому від Отця дане те.

Og han sa: Det var derfor jeg sa eder at ingen kan komme til mig uten at det er gitt ham av Faderen.

Із того часу відпали багато-хто з учнів Його, і не ходили вже з Ним.

Derfor drog mange av hans disipler sig tilbake og gikk ikke lenger omkring med ham.

І сказав Ісус Дванадцятьом: Чи не хочете й ви відійти?

Jesus sa da til de tolv: Vil også I gå bort?

Відповів Йому Симон Петро: До кого ми підемо, Господи? Ти маєш слова життя вічного.

Simon Peter svarte ham: Herre! hvem skal vi gå til? Du har det evige livs ord,

Ми ж увірували та пізнали, що Ти Христос, Син Бога Живого!

og vi tror og vet at du er Guds hellige.

Відповів їм Ісус: Чи не Дванадцятьох Я вас вибрав? Та один із вас диявол...

Jesus svarte dem: Har ikke jeg utvalgt eder tolv? Og én av eder er en djevel.

Це сказав Він про Юду, сина Симонового, Іскаріота. Бо цей мав Його видати, хоч він був один із Дванадцятьох.

Men han talte om Judas, Simon Iskariots sønn; for det var han som skulde forråde ham, enda han var en av de tolv.