Proverbs 29

Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.

L’uomo che, essendo spesso ripreso, irrigidisce il collo, sarà di subito fiaccato, senza rimedio.

Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.

Quando i giusti son numerosi, il popolo si rallegra: ma quando domina l’empio, il popolo geme.

Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.

L’uomo che ama la sapienza, rallegra suo padre; ma chi frequenta le meretrici dissipa i suoi beni.

Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.

Il re, con la giustizia, rende stabile il paese; ma chi pensa solo a imporre tasse, lo rovina.

Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.

L’uomo che lusinga il prossimo, gli tende una rete davanti ai piedi.

У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.

Nella trasgressione del malvagio v’è un’insidia; ma il giusto canta e si rallegra.

Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.

Il giusto prende conoscenza della causa de’ miseri, ma l’empio non ha intendimento né conoscenza.

Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.

I beffardi soffian nel fuoco delle discordie cittadine, ma i savi calmano le ire.

Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.

Se un savio viene a contesa con uno stolto, quello va in collera e ride, e non c’è da intendersi.

Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.

Gli uomini di sangue odiano chi è integro, ma gli uomini retti ne proteggono la vita.

Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.

Lo stolto dà sfogo a tutta la sua ira, ma il savio rattiene la propria.

Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!

Quando il sovrano dà retta alle parole menzognere, tutti i suoi ministri sono empi.

Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.

Il povero e l’oppressore s’incontrano; l’Eterno illumina gli occhi d’ambedue.

Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.

Il re che fa ragione ai miseri secondo verità, avrà il trono stabilito in perpetuo.

Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.

La verga e la riprensione dànno sapienza; ma il fanciullo lasciato a sé stesso, fa vergogna a sua madre.

Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.

Quando abbondano gli empi, abbondano le trasgressioni; ma i giusti ne vedranno la ruina.

Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.

Correggi il tuo figliuolo; egli ti darà conforto, e procurerà delizie all’anima tua.

Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.

Quando non c’è visioni, il popolo è senza freno; ma beato colui che osserva la legge!

Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.

Uno schiavo non si corregge a parole; anche se comprende, non ubbidisce.

Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!

Hai tu visto un uomo precipitoso nel suo parlare? C’è più da sperare da uno stolto che da lui.

Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.

Se uno alleva delicatamente da fanciullo il suo servo, questo finirà per voler essere figliuolo.

Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

L’uomo iracondo fa nascere contese, e l’uomo collerico abbonda in trasgressioni.

Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.

L’orgoglio abbassa l’uomo, ma chi è umile di spirito ottiene gloria.

Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.

Chi fa società col ladro odia l’anima sua; egli ode la esecrazione e non dice nulla.

Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.

La paura degli uomini costituisce un laccio, ma chi confida nell’Eterno è al sicuro.

Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.

Molti cercano il favore del principe, ma l’Eterno fa giustizia ad ognuno.

Насильник огида для праведних, а простодорогий огида безбожному.

L’uomo iniquo è un abominio per i giusti, e colui che cammina rettamente è un abominio per gli empi.