Psalms 69

Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів.

Az éneklőmesternek a sósannimra; Dávidé.

Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

Szabadíts meg engemet, oh Isten, mert a vizek lelkemig hatottak.

Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

Mély sárba estem be, hol meg nem állhatok; feneketlen örvénybe jutottam, és az áradat elborít engem.

Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

Elfáradtam a kiáltásban, kiszáradt a torkom; szemeim elbágyadtak, várván Istenemet.

Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

Többen vannak fejem hajszálainál, a kik ok nélkül gyűlölnek engem; hatalmasok a vesztemre törők, a kik ellenségeim alap nélkül; a mit nem ragadtam el, azt kell megfizetnem!

Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

Oh Isten, te tudod az én balgatagságomat, és az én bűneim nyilván vannak te előtted:

Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

Ne szégyenüljenek meg miattam, a kik te benned remélnek, Uram, Seregeknek Ura! Ne pironkodjanak miattam, a kik téged keresnek, oh Izráelnek Istene!

бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

Mert te éretted viselek gyalázatot, *és* borítja pironság az én orczámat.

Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

Atyámfiai előtt idegenné lettem, és anyám fiai előtt jövevénynyé.

бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

Mivel a te házadhoz való féltő szeretet emészt engem, a te gyalázóidnak gyalázásai hullanak reám.

і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

Ha sírok és bőjtöléssel *gyötröm* lelkemet, az is gyalázatomra válik.

За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

Ha gyászruhába öltözöm, akkor példabeszédül vagyok nékik.

про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

A kapuban ülők rólam szólanak, és a borozók rólam énekelnek.

А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

Én pedig néked könyörgök, oh Uram; jókedvednek idején, oh Isten, a te kegyelmed sokaságához képest hallgass meg engem a te megszabadító hűségeddel.

визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

Ments ki engem az iszapból, hogy el ne sülyedjek; hadd szabaduljak meg gyűlölőimtől és a feneketlen vizekből;

Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

Hogy el ne borítson a vizek árja, és el ne nyeljen az örvény, és a veremnek szája be ne záruljon felettem!

Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

Hallgass meg engem, Uram, mert jó a te kegyelmességed! A te irgalmasságodnak sokasága szerint tekints én reám;

і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

És ne rejtsd el orczádat a te szolgádtól; mert szorongattatom nagyon: siess, hallgass meg engem!

наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

Légy közel az én lelkemhez és váltsd meg azt; az én ellenségeimért szabadíts meg engem.

Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

Te tudod az én gyalázatomat, szégyenemet és pirulásomat; jól ismered minden szorongatómat.

Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

A gyalázat megtörte szívemet és beteggé lettem; várok vala részvétre, de hiába; vigasztalókra, de nem találék.

і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

Sőt ételemben mérget adnak vala, és szomjúságomban eczettel itatnak vala engem.

Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

Legyen az ő asztalok előttök tőrré, és a bátorságosoknak hálóvá.

бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

Setétüljenek meg az ő szemeik, hogy ne lássanak; és az ő derekukat tedd mindenkorra roskataggá.

Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

Öntsd ki a te haragodat reájok, és a te haragodnak búsulása érje utól őket.

Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

Legyen az ő palotájok puszta, és az ő hajlékukban ne legyen lakos;

Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

Mert a kit te megvertél, azt üldözik, és a tőled sujtottak fájdalmát szólják meg.

Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

Szedd össze álnokságaikat, és a te igazságodra ne jussanak el.

нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

Töröltessenek ki az élők könyvéből, és az igazak közé ne irattassanak.

А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

Engem pedig, a ki nyomorult és szenvedő vagyok, emeljen fel, oh Isten, a te segedelmed!

і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

Dicsérem az Istennek nevét énekkel, és magasztalom hálaadással.

і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

És kedvesebb lesz az Úr előtt az ökörnél, a szarvas és hasadt körmű tuloknál.

Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

Látják *ezt* majd a szenvedők és örülnek; ti Istent keresők, elevenedjék a ti szívetek!

бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

Mert meghallgatja az Úr a szegényeket, és az ő foglyait nem veti meg.

Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

Dicsérjék őt az egek és a föld; a tengerek és a mi csak mozog azokban!

бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його, і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

Mert megtartja Isten a Siont, és megépíti Júdának városait; és ott lakoznak majd és bírni fogják azt. * (Psalms 69:37) És az ő szolgáinak maradékai öröklik azt, és abban laknak majd, a kik szeretik az ő nevét. *